Главная страница -> Переработка мусора

Гейць в. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. Строительство

Министерство топлива и энергетики обнародовало структуру цены 179,5 долл. за тыс. куб. м, по которой Украина будет закупать импортный природный газ в 2008 году на границе с Россией. Об этом сообщил журналистам пресс-секретарь Минтопэнерго Константин Бородин.

Среднегодовая стоимость газа по контракту туркменской государственной компанией «Туркменгаз» и компанией «Газпром экспорт» (дочернее предприятие российского газового монополиста компании «Газпром») на границе Туркменистана и Казахстана составляет 140 долларов за тыс. куб. м.

Комиссия «Газпром экспорта» при продаже газа компании-посреднику «РосУкрЭнерго» составила 2,8 долл. за тыс. куб. м (или 2% от общей цены), затраты на транспортировку топлива по усредненному маршруту (2360 км) через территорию Узбекистана, Казахстана и России - 36,7 доллара за тыс. куб м.

Кроме того, пресс-секретарь Минтопэнерго рассказал о ходе переговоров о цене на газ, которые начались в начале августа.

Стартовые позиции украинской стороны заключались в повышении цены газа, и были отображены в директивах Президента Виктора Ющенко о поэтапном подорожании топлива до уровня 147 долларов за тыс. куб м в 2008 году, до 160 долларов за тыс. кубометров в 2009 году и до 180 долларов в 2010.

По словам Бородина, до середины ноября этот подход не находил никакого непонимания с российской стороны и был поддержан и назван приемлемым.

Но Россия в ответ выдвинула предложения о том, чтобы стороны сразу договорились о переходе с 2011 года на европейскую формулу ценообразования на газ, которая заключается в привязке цены топлива к стоимости альтернативных энергоресурсов (уголь, мазут газойль).

Для Украины эта формула была бы рассчитана с учетом более короткого транспортного плеча, по сравнению с поставками газа в европейские страны, и учитывая в частности стратегическое партнерство Украины и России по транзиту газа.

В этой связи украинская сторона неоднократно брала паузу в переговорах для определения целесообразности применения формулы.

«Потому что это дело новое, и по сути от того на какой формуле мы бы остановились, ... зависло бы по какой цене украинская сторона с 2011 года и на неопределенный продолжительный срок закупает газ. На нас лежала большая ответственность, поэтому мы не торопились с принятием этого решения», - отметил Бородин.

Данные переговоры продолжались до того, как Туркменистан предложил России пересмотреть заключенный действующий контракт и значительно увеличить цену на газ.

После этого, «Газпром» подписал соглашение, согласно которому монополия будет покупать в Туркменистане газ в первом полугодии 2008 г. по 130 долл. за 1 тыс. куб. м, во втором полугодии - по 150 долл. за 1 тыс. куб. м (в 2007 цена составляла 100 долларов за тыс. куб.)

«В этих условиях украинская сторона была поставлена в такое положение, что приняла те предложения, которые были выдвинуты российской стороной», - сказал Бородин.

Он добавил, что по прогнозам «Газпрома», средняя цена природного газа на границе для европейских потребителей к середине 2008 года составит 354 доллара за тысячу кубометров.

Дякую. Шановний пане головуючий! Шановні присутні! Дозвольте дещо розширити наші парламентські слухання і зробити доповідь у частині не лише енергетики, енергетичної перспективи, а й енергетики і економічної перспективи України, оскільки, розглядаючи енергетику саму по собі, ми рішення щодо неї, на мій погляд, не знайдемо.

Якщо ви подивитесь матеріали, які вам роздані, то побачите, що упродовж найближчих 25 років ми маємо щорічно вкладати в середньому 6 млрд доларів в енергетику для того, щоб вирішити всі ключові питання, на яких наголошували попередні промовці. Підкреслюю, що це є цілком правильно з точки зору як енергетики, так і всього паливно-енергетичного комплексу.

Але, будь ласка зверніть увагу на те, що означають ці 6 млрд доларів, або 31 млрд гривень, капіталовкладень щорічно в українську економіку. Це фактично більш як 30% усіх капіталовкладень, які робить щорічна українська економіка у своє майбутнє.

Якщо ми далі порівняємо цю цифру з обсягами коштів, які виділялися на розвиток енергетики в попередні роки, а це було 6, 8, 9 млрд гривень (у різні роки по-різному), то побачимо, що тепер треба в 3, 4, 5 і навіть 6 разів більше коштів. Запитую всю присутню громаду: чи реально це, чи не реально? Ви, безсумнівно, дасте відповідь, що це нереально.

Тому розглядати перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу у відриві від стану справ в економіці в цілому ми не маємо права. Ми маємо право розглядати перспективи цього комплексу в трьох аспектах: або зміни тарифної політики, що веде до зростання цін, або зміни бюджетної політики, що веде до переорієнтації бюджету ( а він у видатковій частині страшенно соціально орієнтований, я можу сказати, що соціальна орієнтованість нашого бюджету на сьогодні найвища у світі), або структурної перебудови економіки.

З огляду на сказане вношу пропозицію: на парламентських слуханнях треба розглянути питання про майбутнє структури економіки України. Якщо його розглядати, виходячи з того, що економіка залишається в існуючих координатах і з тією динамікою, яка є на сьогодні, паливно-енергетичний комплекс з усіма його проблемами виявиться гальмом і не дасть можливості досягнути темпів економічного зростання, які декларуються. Ні в якому разі про це не може йти мова, якщо залишати все так, як воно є на сьогодні. Ми маємо розглянути це питання в такій постановці. Ми розуміємо, що відбувається, і віддаємо прерогативу паливно-енергетичному комплексу, даємо можливість нашим вугільникам, енергетикам повністю лібералізувати ціни, ціноутворення, щоб була можливість сформувати відповідні прибутки і за рахунок певної мотивації диверсифікувати капіталовкладення та забезпечити розвиток цього комплексу у відповідності з тією динамікою економічного зростання, якої ми маємо намір домогтися в перспективі. Тобто ми маємо розглядати це питання в такому вимірі — переорієнтація бюджетної спрямованості.

На сьогодні, на превеликий жаль, те, що відбувається в бюджеті, це страшна річ: більш як 80% видатків бюджету соціально спрямовані. Це взагалі шлях у нікуди. Бюджет наступного року — теж шлях у нікуди через те, що він формується знову як соціально орієнтований. Ми фактично закладаємо підрив свого майбутнього. Ми на це маємо звернути увагу повною мірою і не допустити цього. Якщо ми дбаємо про перспективи економічного зростання, потрібно закласти таку орієнтацію бюджету, яка дасть змогу з часом досягти нам відповідної перспективи.

Якщо ми від цього відмовляємося і залишаємо в бюджеті соціальну складову, то повинні розуміти, що соціальні видатки бюджету закумулюють сценарій, коли не відбуватиметься структурна перебудова економіки, коли енергетичний комплекс розвиватиметься в нинішній динаміці, відновлюватиме своє економічне зростання і нормалізуватиме капіталотворення упродовж майбутніх 40 років, а за деякими розрахунками — і 60 років. Я наведу деякі цифри, щоб вам було зрозуміло.

Частка матеріальних витрат у товарній продукції вугільної промисловості становить 45%, що менше, ніж у тепловій енергетиці. Значна частина валової доданої вартості в галузі припадає на заробітну плату і нараховані податки. Водночас частка власних інвестицій у витратах на загальне виробництво становить усього 66%. Тому для вугледобувних підприємств розрахунковий період повного оновлення основних фондів за рахунок власних інвестицій у нинішніх складових становить 60 років. Он там сидить Юхим Леонідович Звягільський, він розуміє, що це таке і чим це загрожує нашому паливно-енергетичному комплексу.

Повертаючись до проблем паливно-енергетичного комплексу, я повторюю, що ми повинні розглядати перспективи оновлення паливно-енергетичного комплексу із розумінням того, що власних інвестиційних ресурсів у цій структурі економіки немає і не буде, навіть якщо надійдуть можливі інвестиції з-за кордону.

Ще одне, на чому хотілося б наголосити, враховуючи, що я маю ще 3 хвилини і пам’ятаючи те, до чого нас закликав головуючий. Маю на увазі законодавчу ініціативу, яку треба було б реалізувати. Насамперед потрібно розробити і прийняти законопроект про енергетичну політику в контексті тих аспектів, на які я щойно звертав увагу. Без визначення стратегії, політики структурної перебудови, стратегічних пріоритетів щодо паливно-енергетичного комплексу, зрозуміло, нам не обійтися. Має бути забезпечено прийняття таких документів, як концепція, стратегія, програма.

Далі. Нам необхідно вдосконалити чинні закони про електроенергетику, про нафту і газ та розробити нові законопроекти про вугілля, про альтернативні джерела енергії і про енергетичний баланс принаймні на майбутні 25 років. Підкреслюю, учені готові взяти на себе і розроблення проектів законів, і розроблення не тільки методології, а й, власне, самого енергетичного балансу з урахуванням тих аспектів, на яких я наголосив.

Я зекономив 2 хвилини 40 секунд. Оскільки я вчетверте на цій трибуні, мене вже просто навчили економити час, інакше нічого не встигнеш сказати.

Дякую за увагу.

Вывоз строительного мусора контейнерами и газелями: ознакомиться, быстро и качественно

Котел с минимальным влиянием на.
Итоги.
Глоссарий для законодательства о теплоснабжении.
Інформаційний лист про можливість допомоги щодо отримання інвестицій в енергозберігаючі проекти.
Приветствие цэнеф.

Главная страница -> Переработка мусора

Реклама