|
| |
|
Главная страница -> Переработка мусора
Закон города москвы. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. СтроительствоЗатверджено: Рішенням сесії Львівської обласної Ради грудень 2000 року Керівник розроблення програми: Л.Мельник – Заступник голови Львівської облдержадміністрації, депутат Львівської обласної ради Виконавчий директор: З.Гошовський – Заступник начальника управління вугільної промис-ловості та паливно-енергетичного комплексу облдержадміністрації Керівник робочої групи: В.Турковський – Директор РЦЕЕ, к.т.н., доц. Національного універси-тету “Львівська політехніка” Основні розробники програми: М.Олійник – К.т.н., доц. Національного університету “Львівська політехніка” М. Галай - Головний спеціаліст управління вугільної промисло-вості та паливно-енергетичного комплексу облдерж-адміністрації Я. Романюк - Провідний спеціаліст управління вугільної промисло-вості та паливно-енергетичного комплексу облдерж-адміністрації Д. Грінченко - К.т.н., доц. Національного університету “Львівська політехніка” ЗМІСТ: Витяги з основних роділів програми. ВСТУП. Комплексна програма енергозбереження Львівської області розроблена на виконання Указу Президента України від 10.03.00р. № 457 “Про рішення РНБО України від 14.02.00р. “Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України” та рішення ХVІ сесії Львівської обласної ради з метою аналізу існуючого стану з енергозбереження в регіоні, розробки заходів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, побуті, промисловості, транспорті, паливно-енергетичному комплексі, в АПК – у всьому народному господарстві області. Для розробки Програми створена робоча група, у склад якої ввійшли працівники Національного університету “Львівська політехніка”, керівники і спеціалісти підприємств паливно-енергетичного комплексу, науковці, працівники регіонального центру з енергозбереження, працівники управління вугільної промисловості та паливно-енергетичного комплексу. При розробці Програми використовувались: · Комплексна державна програма енергозбереження України 1996 - 2000 років; · “Додаткові заходи та уточнені показники виконання комплексної державної програми енергозбереження України”; · Законодавство України в галузі енергозбереження; · Нормативні акти; · Статистична звітність області; · Заходи з енергозбереження райдержадміністрацій та міськвиконкомів області, підприємств, організацій, вищих навчальних закладів; · Матеріали конференцій, семінарів, наукових розробок. 1. Загальні положення 1.1. Мета та основні завдання програми Метою обласної програми енергозбереження є на основі існуючого стану та прогнозу розвитку економіки та діючій нормативно-правовій базі розробити основні, найбільш ефективні напрямки діяльності з енергозбереження, спрямовані на виконання державних завдань з енергозбереження. Передумовою ефективного проведення політики енергозбереження є створення та впровадження в життя нормативно-правової бази енергозбереження, формування сприятливого економічного середовища, налагодження та забезпечення ефективного функціонування системи управління і навчально-інформаційного забезпечення заходів з енергозбереження. Першочергові завдання програми орієнтовані на проведення організаційних та маловитратних заходів спрямованих на зменшення марнотратства та продуктивних витрат енергоресурсів, на зменшення бюджетних витрат на енергоносії, зокрема. · зменшення витрат енергоресурсів і виплат коштів за енергоносії організаціями і установами, що фінансуються з обласного і місцевих бюджетів; · зменшення обсягу субсидій для населення за спожиті енергоносії; · зменшення обсягу компенсацій для підприємств-постачальників енергоресурсів за надання субсидій для населення та витрати бюджетних установ. Важливою підставою для проведення політики енергозбереження є встановлення потенціалу енергозбереження у теперішніх умовах розвитку галузей народного господарства області, розроблення програм економного використання наявних енергетичних ресурсів області та впровадження ефективних першочергових і перспективних заходів з енергозбереження. Для цього необхідно задіяти усі можливі механізми інвестицій у енергозберігаючі програми галузей господарства. Обласна програма є цільовою програмою, яка накреслює основні напрямки та заходи з енергозбереження і призначена для формування на підприємствах, незалежно від форм власності, конкретизованих програм енергозбереження стосовно їх технологій і використовуваних енергоресурсів. У ході формування заходів з енергозбереження враховані програми розвитку паливно-енергетичного комплексу області, пропозиції окремих галузевих управлінь, міського господарства, бюджетної сфери тощо. Ефективність програми енергозбереження можлива за умови структурно-технологічної перебудови підприємств та галузей обласного господарства, заміни застарілого енергоспоживаючого устаткування, виробництва та використання нових матеріалів і конструкцій, налагодження чіткої системи контролю споживання паливно-енергетичних ресурсів об’єктами господарювання, використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії тощо. Особливого значення набуває науково-технічна підтримка політики енергозбереження, пошук і активне впровадження в практику новітніх розробок, що сприяють покращанню використання енергоресурсів, оптимізації енергетичних потоків на підприємствах і в області в цілому. Враховуючи конкретний економічний стан області, планується реалізація програми енергозбереження за два етапи 2001-2005 та 2005-2010 роки. Перший етап передбачає впровадження заходів, що мають малий термін окупності і не потребують значних інвестицій. Другий етап передбачає заходи технологічного характеру і його реалізація вимагатиме масштабних капіталовкладень. Основною метою реалізації програми енергозбереження є неухильне зменшення енергоємності одиниці продукції практично усіх галузей господарства, переорієнтація технологій на ефективні енергоносії, використання власних енергетичних ресурсів області. Така орієнтація сприятиме створенню робочих місць і зниженню соціальної напруженості в області. Зниження енергоємності продукції та впровадження ефективних технологій спалювання палива дозволять зменшити забруднення навколишнього середовища шкідливими промисловими викидами. 2. Характеристика та перспективи розвитку економіки області 2.1. Обсяги та перспективи виробництва валового внутрішнього продукту Основним показником, який визначає стан економіки як країни, так і області зокрема, є обсяги виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП). У Програмі подані фактичні та прогнозні обсяги виробництва ВВП на перспективу до 2010 року за трьома сценаріями розвитку: оптимістичним, цільовим та песимістичним. В 1998 році валовий внутрішній продукт у фактичних цінах всього по області склав 3361 млн. гри., що становить 84% до аналогічного показника за 1995 рік (1996 р. до 1995 р. - 93%, 1997 р. до 1995 р. - 84%). Як бачимо, за останні роки спостерігалася тенденція до спаду обсягів виробництва ВВП, що зумовлено явищами, характерними як для економіки області, так і для економіки України. Зважаючи на позитивні зрушення в економіці країни (показник динаміки реального ВВП в цілому за 1999 рік був найвищим за всі роки незалежності держави) програмою енергозбереження області передбачено три сценарії розвитку регіону на період до 2010 року, згідно яких прогнозуються обсяги ВВП області у фактичних цінах 1998 року відповідно до кожного із сценаріїв: оптимістичного, вірогідного (цільового) і песимістичного. В основу вірогідного (цільового) сценарію закладено динаміку валового внутрішнього продукту України, передбачену Додатковими заходами та уточненими показниками виконання Комплексної державної програми енергозбереження України , схваленими постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2800 р. №1040. Оптимістичний сценарій має дещо вищий показник динаміки, а песимістичний - показник динаміки дещо нижчий від прогнозованого за вірогідним сценарієм. 3. Стан енергоспоживання та забезпечення області енергоресурсами 3.1. Споживання енергоресурсів окремими галузями Енергоспоживання в області порівняно з 1990 р. суттєво зменшилось, у першу чергу, за рахунок зменшення енергоспоживання у промисловому секторі. Суттєвий вплив на ефективність енерговикористання мала економічна і енергетична криза у державі. Ефективність використання енергоресурсів у сфері матеріального виробництва знизилась внаслідок зменшення випуску товарної продукції підприємствами промисловості і сільського господарства, наявності значного за обсягом і сталого енергоспоживання на вирішення екологічних проблем, практичної відсутності технічного переоснащення застарілих технологій тощо. Темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження енергоспоживання, а це зумовлює погіршення енерговикористання енергетичних ресурсів. Аналіз динаміки виробництва ВВП, поданий у розділі 2, показав його стале зниження. Наприклад, у 1999 році обсяг ВВП знизився порівняно з 1998 роком на 0,5%. За цей період споживання таких енергоресурсів, як кам’яне вугілля зросло на 77,4 тис. тонн, нафти – на 119,1 тис. тонн, бензину автомобільного – на 25,2 тис. тонн, дизельного палива – на 4,5 тис. тонн. Натомість знизилось споживання торфу, мазуту паливного, скрапленого газу, теплової енергії та електроенергії. Таким чином спостерігається зміна кількісних показників використання окремих енергоносіїв. Однак паливоємність ВВП у цінах 1998 року знизилась від 1,494 кг.у.п. на 1 грн. у 1998 р. до 1,461 кг.у.п. на 1 грн. у 1999 р., а електроємність у вимірах кВт? год на 1 грн. знизилась від 1,488 до 1,406 за цей же період. Це стало наслідком впроваджених енергозберігаючих заходів в економіку області. 3.2. Оснащення енергоспоживачів області приладами обліку В умовах економічної і енергетичної кризи основні зусилля області у сфері енерговикористання були спрямовані на вирішення проблеми обліку енергоносіїв, на організацію виробництва енергоефективних матеріалів та конструкцій та їх масове впровадження, на становлення системи інформаційного забезпечення енергозберігаючих заходів і технологій. За попередній період в області реалізовано ряд заходів з енергозбереження. Велика увага надавалась оснащенню енергоспоживаючих об’єктів приладами обліку енергоресурсів. У табл. 3.5 подані зведені дані про оснащення приладами обліку і потребу таких приладів в установах, що фінансуються з місцевого бюджету, а у табл. 3.6 – дані про оснащення таких установ приладами обліку у містах і районах області станом на 1.11.2000 р. За даними таблиць установи області оснащені на 97,8% приладами обліку газу, на 83,4% - приладами обліку холодної води, на 67,6% - приладами обліку гарячої води, на 74,0% - приладами обліку теплової енергії. На дооснащення обласних бюджетних установ приладами обліку необхідно затратити ще 2791,5 тис. грн. 4. Стан, потенціал та пріоритети енергозбереження Наведено розрахунок потенціалу енергозбереження відносно рівня споживання основних енергоресурсів галузі економіки області. Розрахунок потенціалу енергозбереження виконаний на підставі даних про споживання енергоносіїв народним господарством області у 1998-1999 роках. Відносні показники економічно доцільного і технічно можливого потенціалу енергозбереження в галузі економіки області відповідають середнім показникам в цілому по державі. Досягнення розрахункових показників можливе за умови неухильного впровадження енергозберігаючих заходів та їх належного фінансування. За даними впровадженням заходів з енергозбереження у промисловості області можна досягти зменшення витрат електроенергії на 103,23 млн. кВт? год, теплової енергії - на 216,6 тис. Гкал., палива – на 112,6 тис.т.у.п. У житлово-комунальній сфері можливе зниження споживання електроенергії на 120,4 млн. кВт? год, теплової енергії – на 238,3 тис. Гкал., палива – на 122,8 тис. т.у.п. Пріоритетами енергозбереження в окремих галузях слід вважати дооснащення їх приладами обліку та налагодження автоматизованої системи обліку виробництва і споживання енергоносіїв, використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, утилізацію тепла, модернізацію основних технологічних процесів тощо. Основний потенціал енергозбереження у нафтопереробній промисловості зосереджений у технологічних процесах та впровадженні нового технологічного обладнання. Планується поглиблена до 75-77% переробка нафти шляхом вакуумної переробки мазуту, каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу. У перспективі за рахунок поглибленої переробки гудрону ступінь переробки нафти планується довести до рівня 82-85%. Значні резерви енергозбереження тут криються у рекуперації тепла та впровадженні автоматичних систем на паливних резервуарах. У будівництві досягти енергозбереження можна лише шляхом технічного переоснащення будівельного виробництва. У хімічні промисловості економії енергоресурсів можна досягти впровадженням нових технологічних процесів, а саме: застосування ефективних каталізаторів, апаратів пришвидшеного закипання, утилізаційного обладнання. Стан виробництва, наприклад, у паливно-енергетичному комплексі також дозволяє досягти економії енергоресурсів. У табл. 4.3 подані фактичні прогнозні питомі витрати енергоносіїв на їх видобуток, переробку і транспортування, а у табл. 4.4 подані розрахунки прогнозного зменшення питомих витрат енергоносіїв відносно фактичного питомого споживання у 2000 р. Аналіз показує, що внаслідок впровадження енергозбережних заходів у 2010 р. можна досягти зменшення витрат умовного палива на 4,91-16,07%, електроенергії – на 5,67-18,37%, тепла на 6,0-29,18%. 5. Першочергові маловитратні та перспективні енергозберігаючі заходи Проведена оцінка потенціалу енергозбереження на рівні базового 1995 р. показала, що його розміри становлять від 4,7 до 8,3% від обсягу споживання первинних енергоресурсів. При оцінці потенціалу враховувались об’єктивні економічні передумови, такі, як низький рівень використання виробничих потужностей підприємств, можливість більш повного використання власного природно-ресурсного потенціалу, інші. Стратегія розвитку галузей спрямована на реконструкцію технологічно неефективних виробництв, впровадження нових енергозберігаючих технологій, розвиток експорту, особливо у виробництві продукції кінцевого споживання. Структурні зрушення у виробничій сфері на перспективний період до 2010 року передбачають зростання питомої ваги енергомістких виробництв порівняно з їх частками в структурі виробництва в 1995 році, таким чином, прогнозовані зміни структури виробництва частково компенсують позитивний вплив заходів з енергозбереження. Перелік основних заходів, необхідних коштів та результатів енергозбереження на підприємствах паливно-енергетичного комплексу наведені у додатках 1–3. 6. Система управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження. Існуючий стан економіки не дозволяє розраховувати у найближчий період на вкладання суттєвих коштів у технічне переоснащення виробництва та запровадження енергоефективних технологій. У цих умовах першочерговим етапом зменшення споживання енергоресурсів є доведення їх витрат до мінімального рівня, що відповідає існуючому на даний момент технічному оснащенню галузей економіки. Це передбачає зменшення непродуктивних втрат, тобто ліквідацію перевитрат та просто крадіжок енергоресурсів, зменшення рівня втрат. Потенціал енергозбереження за рахунок непродуктивних втрат є значним, за різними оцінками сягає 30-50% теперішнього енергоспоживання. Реалізація цього потенціалу разом зі запровадженням маловитратних заходів з енергозбереження може дозволити суттєво зменшити витрати на енергоносії і вивільнити кошти для впровадження енергоефективної техніки і технологій. Основними передумовами зменшення непродуктивних втрат є: · створення регіональної управлінської вертикалі з енергозбереження; · підготовка спеціального кадрового потенціалу; · якісне інформаційне забезпечення. Отже, зменшення непродуктивних втрат енергоресурсів може бути досягнуто, у першу чергу, організаційними заходами, для реалізації яких необхідно створити відповідну структуру управління енергозбереженням, яка б охоплювала обласний і районний (міський) адміністративні рівні, з одночасним запровадженням на підприємствах або групах підприємств системи енергетичного менеджменту (управління енерговикористанням). Така система управління могла б виконувати наступні функції: · здійснення оперативного контролю стану споживання енергоресурсів; · зведення оперативного енергетичного балансу області; · систематизація діяльності з енергозбереження; · вибір пріоритетних напрямів енергозбереження; · вибір першочергових об’єктів впровадження заходів з енергозбереження; · контроль перевитрат енергоресурсів у порівнянні з нормативним (базовим) показником; · моніторинг заходів з енергозбереження та контроль ефективності їх запровадження; · оперативне інформаційне забезпечення з питань енергозбереження; · нагромадження фахівцями з енергозбереження досвіду практичної діяльності у цій сфері, підвищення їх кваліфікації. Результативність системи управління енергозбереженням може бути підвищена за рахунок розроблення і впровадження регіональної системи стимулювання споживачів енергоресурсів за досягнуті результати в енергозбереженні та зменшення витрат коштів на енергоносії. Структурна схема системи управління та навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження наведена на рис. 6.1. Загальне управління енергозбереженням в області здійснює заступник голови облдержадміністрації через відділ (управління) ОДА. Безпосередню роботу проводить начальник відділу (управління) ОДА через енергоменеджерів відділу (управління) ОДА, що організовують і контролюють роботу відділів енергозбереження району або міст області. Енергоменеджери районного рівня безпосередньо організовують і проводять роботу зі споживачами енергетичних ресурсів. Виходячи з масштабів енергоспоживання споживачі енергоресурсів об’єднані у наступні групи: · бюджетна сфера; · виробнича сфера; · агропромисловий комплекс; · житлово-комунальна сфера. Основною функцією енергоменеджерів відділу енергозбереження району (міста) є запровадження у підпорядкованих підрозділах системи енергетичного менеджменту. Це передбачає: · проведення енергетичного обстеження; · організацію розроблення енергетичних паспортів; · нормування витрат окремих видів енергоносіїв; · моніторинг споживання енергоресурсів; · розроблення програми енергозбереження; · реалізацію організаційних заходів; · контроль проведення маловитратних та технічних заходів з енергозбереження; · моніторинг ефективності впроваджених заходів; · оперативне інформування ОДА про стан енергоспоживання; Аналогічні функції покладаються на енергоменеджерів підприємств виробничої сфери й агропромислового комплексу. Для здійснення оперативного (щоденного, тижневого, місячного) контролю за станом споживання енергоресурсів та зведення оперативного енергетичного балансу області відділ (управління) енергозбереження ОДА регулярно отримує інформацію про енергоспоживання об’єктами області від районних (міських) відділів енергозбереження та про енергопостачання від виробників і постачальників енергетичних ресурсів. Обмін інформацією у майбутньому повинен здійснюватись через регіональну інформаційну мережу з енерговикористання. Система управління енергозбереженням передбачає контроль за ефективністю енерговикористання (рівнем витрат, втрат на власні потреби) постачальників енергетичних ресурсів: ВАТ “Львівенерго”, ВАТ “Львівгаз”, ДКП “Облводоканал”, ДКП “Теплокомуненерго” та запровадження на цих підприємствах системи енергетичного менеджменту. Наведена система управління потребує відповідної інформаційної підтримки щодо правової бази енергозбереження, нормативних документів, характеристик енергоефективних технологій, методів, пристроїв, установок, конструкцій, матеріалів тощо. Робота з інформаційного забезпечення енергозбереження може бути покладена на Регіональний центр Національної інформаційної мережі енергозбереження, створений у Регіональному центрі з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка” (РЦЕЕ). Ефективне функціонування системи управління енергозбереженням може бути досягнуто за відповідного кадрового забезпечення – наявності спеціалістів з енерговикористання та необхідного рівня кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу, діяльність якого пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Це відповідає вимогам Комплексної державної програми енергозбереження України щодо періодичної атестації вказаних посадових осіб. Діяльність з енергозбереження може підвищити зайнятість населення шляхом організації енергоаудиторських, енергоконсультаційних фірм. До роботи у цих фірмах можуть бути залучені тимчасово непрацевлаштовані фахівці відповідного профілю, що знаходяться на обліку у комісіях з працевлаштування. Вказані особи можуть скеровуватись на курси підвищення кваліфікації в РЦЕЕ, зокрема з енергетичного аудиту, після їх завершення працевлаштовуватись у спеціалізованих організаціях з проведення енергетичних обстежень. Схема навчальної діяльності з енергозбереження в області, розроблена Регіональним центром з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, передбачає охоплення різними формами навчання працівників підприємств, організацій та населення. Залежно від виду практичної діяльності слухачів передбачаються такі спрямування навчальної роботи: адміністративне, фахове, технологічне, контролююче та просвітницьке. Основна ідея навчання спрямована на запровадження на виробництві чи в організації системи енергетичного менеджменту або реалізації на даному рівні певних заходів з енергозбереження. Залежно від потреби, спрямування, часових і фінансових можливостей слухачів, їм можуть бути запропоновані різні форми навчальної діяльності, зокрема отримання другої спеціальності “Енергетичний менеджмент”, курси підвищення кваліфікації різної тривалості, короткочасні семінари тощо. Навчальна діяльність РЦЕЕ ліцензована Міністерством освіти і науки України. Для вивчення методів і заходів з енергоефективного ведення господарства і побуту студентами неенергетичних спеціальностей, учнями шкіл і технікумів у навчальних закладах доцільно запровадити у закладах освіти курс “Основи енергозбереження” у відповідності до рекомендації Міносвіти та Держкоменергозбереження України. Доцільно також видати посібник “Основи енергозбереження” та серію посібників “Бібліотека енергоменеджера” (посібники підготовлені викладачами-експертами РЦЕЕ). 7. Потенціал та можливості використання поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії. Недостатність у забезпеченні області первинними джерелами енергії призводить до її уповільненого виходу з кризи. Справі можна дещо зарадити‚ якщо ефективно використати енергію поновлювальних джерел – енергії сонця‚ вітру‚ гідропотічків, теплової енергії ґрунту, геотермальну і біогазову енергії‚ а також енергію зеленої біомаси у вигляді сировини для виробництва спиртів як палива. З перерахованих видів поновлювальних джерел енергії в умовах Львівської області найбільш ефективно можуть бути використані такі: енергія сонця‚ вітру‚ теплова енергія ґрунту‚ енергія потічків‚ геотермальна енергія‚ біогазова енергія‚ енергія зеленої біомаси та отримання кормового білку з хлорели та спіруліни. Спіруліна і хлорела для свого росту потребують вуглекислого газу як основи росту‚ а також низько потенційної теплоти‚ яку можуть забезпечити у великій кількості як тваринницькі комплекси‚ так і відходи промислового виробництва. Спіруліна є також дефіцитним продуктом для хімфармвиробництва та вітамінної промисловості і високоліквідною товарною продукцією. Львівська область багата на поновлювальні джерела енергії і проблема лише в тому як їх ефективно використати ВИСНОВКИ На найближчу перспективу єдиним реальним шляхом виходу області, як і всієї держави з енергетичної кризи є орієнтація на підвищення енергоефективності та енергозбереження, зменшення енергоємності продукції, поступовий розвиток та використання поновлювальних нетрадиційних джерел енергії. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші від витрат на його видобуток чи купівлю. Тому в умовах України, Львівської області підвищення енергоефективності та енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчий час та подальшу перспективу. Для реалізації потенціалу енергозбереження та підвищення ефективності потрібна структурно-технологічна перебудова економіки країни в цілому, її окремих регіонів та галузей, підприємств та фізично зношеного устаткування, припинення випуску неефективного (з точки зору енерговикористання продукції і впровадження новітніх технологій) обладнання та побутових приладів. За умови обмеженості інвестиційних ресурсів модернізацію та структурно-технологічну перебудову необхідно проводити в першу чергу в галузях, що забезпечують нагальні потреби суспільства – в паливно-енергетичному комплексі, сільському господарстві, житлово-комунальній сфері, легкій і харчовій промисловості, а також у галузях, що випускають конкурентноздатну продукцію для зовнішнього ринку. Важлива частина технологічних заходів пов’язана з покращенням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного господарства, споживачів, модернізації технологічних процесів перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення комплексності використання паливно-енергетичних ресурсів, зменшення витрат, оптимізацію режимів роботи за рахунок невикористання енергетично неефективних застарілих технологій та устаткування, а також впровадження побутової техніки з низькою ефективністю використання енергоресурсів. Розробка та реалізація програми енергозбереження забезпечить отримання вагомих результатів, що мають державне значення. Початок реалізації програми відбувається в умовах, коли, з одного боку, така програма вкрай необхідна, а з другого, коло її реалізації дуже ускладнене через відсутність відповідної економічної бази. У цих умовах першочерговим етапом зменшення споживання енергоресурсів є доведення їх витрат до мінімального рівня, що відповідає існуючому на даний момент технічному оснащенню галузей економіки. Це передбачає зменшення непродуктивних втрат, тобто ліквідацію перевитрат та просто крадіжок енергоресурсів, зменшення рівня втрат. Потенціал енергозбереження за рахунок непродуктивних втрат є значним, за різними оцінками сягає 30-50% теперішнього енергоспоживання. Реалізація цього потенціалу разом зі запровадженням маловитратних заходів з енергозбереження може дозволити суттєво зменшити витрати на енергоносії і вивільнити кошти для впровадження енергоефективної техніки і технологій. Основними передумовами зменшення непродуктивних втрат є: створення регіональної управлінської вертикалі з енергозбереження, підготовка відповідного кадрового складу, якісне інформаційне забезпечення. Своєчасність та необхідність розробки та впровадження програми полягає в тому, що завдяки підвищенню рівня енергоефективності в економіці та соціальній сфері України можуть бути реалізовані настільки великі обсяги економії енергоресурсів, що енергозбереження має перетворитися в одне з найбільш потужних джерел енергозабезпечення області. Згідно з прогнозними розрахунками (вірогідний сценарій розвитку) рівень ВВП в області у 2005р. становитиме 4528млн.грн., що складає майже 200% порівняно з 1998 роком. Потреба народного господарства області в паливно-енергетичних ресурсах прогнозується: у 2005р. – 5,35млн.т.у.п., що складає біля 107% до рівня 1998р.; електроспоживання – 5,41млрд.квт.г - 108% до рівня 1998р.; у 2010р. споживання палива прогнозується на рівні 5,93млн.т.у.п., що складає 142% до рівня 1998р., електроспоживання – 7,1млрд.квт.г. – 142% до рівня 1998р. У випадку, коли не буде змінено паливоємність до рівня 1,882 кг у.п. на 1грн. ВВП у 2005р. та 0,891 кг у.п. у 2010р., електроємності 1,195квт.г. на 1грн. ВВП у 2005р. та 1,067 кВт? год на 1грн. ВВП, збереження питомих показників на рівні 1998 року, споживання палива повинно було б зрости до 6,8млн.т.у.п. у 2005р., та 9,94 млн. т.у.п. 2010р., електроспоживання відповідно до 6,7млрд.квт.г. у 2005р. і 9,9млрд.квт.г. у 2010р. Тому збереження питомих витрат енергоресурсів на рівні 90-их років привело б до економічного колапсу в економіці області. В області сформований великий потенціал економії паливно-енергетичних ресурсів. Сумарний потенціал енергозбереження всіх галузей економіки області складає 770,8тис. т.у.п. Одним з головних результатів комплексної програми енергозбереження Львівської області є розробка маловитратних та перспективних енергозберігаючих заходів. В розробці цих заходів взяли участь фахівці, керівники і спеціалісти райдержадміністрацій, виконкомів міст обласного підпорядкування, управлінь облдержадміністрації, підприємств та організацій області. Для реалізації практичних заходів комплексної програми енергозбереження Львівської області необхідні кошти на 2001-2005рр. в сумі ___________млн.грн. Таким чином, вкладена 1грн. в енергозбереження області дасть економічний ефект 1,5-3грн. В програмі розроблена нова структура управління енергозбереженням області, з допомогою якої і повинні реалізовуватись енергоощадні заходи у всіх галузях народного господарства, суспільному житті області. Енергоменеджери в райдержадміністраціях, виконкомах міст обласного підпорядкування, кожен у своєму напрямку, спільно з керівниками підприємств, установ, організацій будуть знаходити найбільш енерговитратні об’єкти та розраховувати на швидкий економічний ефект, впроваджувати енергоощадні заходи. Запропонована система навчально-інформаційного забезпечення енергозбереження області, якою передбачено можливість навчання та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, інформування населення області про енерговитратність, енергоощадність, виховання в громадян цивілізованого ставлення до енергії, як дару Господа, який треба споживати розумно, щоб не повторити Чорнобильської катастрофи. Важливим аспектом енергозбереження є екологічний, оскільки захист навколишнього середовища за допомогою енергозбереження не пов’язаний з додатковими витратами енергії, тоді як різні природоохоронні дії часто передбачають суттєве збільшення енергоспоживання. Природоохоронний ефект енергозбереження проявляється не лише на стадії використання енергії, а й на усіх попередніх енергетичних стадіях, пов’язаних з видобуванням палива й його транспортуванням, виробництвом і передачею електричної та теплової енергії до споживача. Актуальність екологічних проблем посилюється тим, що використання природного газу в енергетиці буде зменшуватись, а споживання низькосортного багатозольного та сірчистого вугілля – збільшуватись, що призведе до зростання викидів та погіршення екологічного стану. Крім того зменшення енергоспоживання дозволить знизити теплове забруднення середовища. Впровадження заходів обласної програми дасть збільшення робочих місць в державній системі управління енергозбереженням, в промисловості та інших галузях економіки, підвищить рівень сімейних доходів, покращить структуру соціальної сфери. Для більшості галузевих і міжгалузевих заходів з енергозбереження характерна висока економічна ефективність, термін окупності капіталовкладень в заходи становить 1-4 роки. Для фінансування практичних енергозберігаючих заходів доцільно і необхідно, щоб суб’єкти господарювання робили відрахування в позабюджетні фонди енергозбереження в розмірі до 1 відсотка вартості щорічно спожитих ними паливно-енергетичних ресурсів. Додатково залучатимуться кошти інвесторів, приватний, іноземний капітал. Велике значення на період впровадження програми матиме створення сприятливого економічного середовища для практичної діяльності в сфері енергозбереження. Враховуючи перспективу вичерпання традиційних паливно-енергетичних ресурсів, високий науково-виробничий потенціал області, наявність наукових розробок і діючих установок, а також необхідність освоєння альтернативних джерел енергії – в програмі представлений розділ поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії. Запропоновано створення Західного експериментально-дослідного центру з розроблення і використання поновлювальних і нетрадиційних джерел енергії та енергоощадних технологій, де при достатньому фінансуванні планується впровадження новітніх технологій енергозбереження, розроблення і впровадження у серійне виробництво установок з використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії. Виконання програми енергозбереження дозволить: · покращити економічну ситуацію за рахунок спрямування коштів на економічний розвиток, а не на оплату за енергоносії; · підвищити конкурентоспроможність товарів за рахунок зменшення частки енергоносіїв у собівартості; · зменшити попит на енергоносії й сповільнити тим самим ріст цін на них; · зменшити дефіцит первинних енергоносіїв; · покращити соціальний стан у регіоні за рахунок зменшення кількості вимкнень подачі електроенергії, повнішого забезпечення населення теплом і водою; · покращити екологічний стан у регіоні; · покращити психологічну ситуацію, довівши можливість розв’язання на регіональному рівні важливих господарських проблем.
Мы публикуем проект Закона г.Москвы Об энергосбережении . Нам он понравился своей краткостью и конкретностью. Несмотря на то, что в его подготовке принимало участие множество организаций. Унитарное устройство Украины не позволяет навести порядок и прозрачность в хозяйственном и правовом поле энергосбережения наших городов и областей. Особенно очевидным стала безликость и недееспособность существующего Закона Украины Об энергосбережении . Уже все поняли, что наш Закон об энергосбережении написан для прошлого - я имею в виду социалистический период хозяйствования нашей страны. Там, в прошлом он был бы прекрасен. Жаль, что его разработки и сегодня определяют наше лицо в 21 веке. Но сегодня на дворе капитализм. И нам нужны законы конкретные, дееспособные и рассчитанные на исполнительную силу рыночных механизмов, на экономическую заинтересованность всех игроков на поле энергосбережения нашего государства. Особенно в бюджетной сфере. Но может быть не нужно принимать Законов для городов и областей - достаточно разработать и принять Положения об энергосбережении на территории N-ской области или города N-ска. Здесь хватит воли мэра и Совета. И так же прозрачно и ясно, как это сделали в Москве, расписать: кто, зачем и для чего, в чьих интересах определяет и регулирует отношения в сфере энергосбережения; где соседи по флангам, по каким правилам нужно играть на этом, заинтересованном поле; откуда взять деньги, как за них рассчитаться из фактической экономии и по каким правилам эту экономию делить; и другие важные вопросы. Посмотрите внимательно на этот Закон, наши читатели. И не ждите помощи из Киева - там всегда не до нас. Василий Степаненко, главный редактор Закон города Москвы Об энергосбережении Проект Внесен Мэром Основной целью Закона г. Москвы Об энергосбережении является экономия общественно необходимых затрат труда на производство, транспортировку, распределение и конечное потребление энергетических и топливных ресурсов в городе. Настоящий Закон разработан: в интересах снижения расходов городского бюджета на содержание жилищно-коммунального хозяйства, при сохранении уровня комфортности внутреннего климата в жилых помещениях; в интересах снижения расходов бюджета г. Москвы на отплату услуг по электроснабжению городской системы уличного освещения при сохранении или повышении уровня надежности, качества и светового дизайна в уличном освещении; в интересах снижения расходов городского бюджета на оплату услуг энергоснабжения объектов социальной сферы Москвы, при сохранении или повышении уровня комфортности помещений; в интересах улучшения экологической обстановки в Москве. Положения данного Закона применяются ко всей совокупности топливно-энергетических ресурсов: как к первичным, так и ко вторичным, как к возобновляемым, так и не возобновляемым. Категория водные ресурсы подпадает под действие настоящего Закона в той части, в какой вода используется в качестве теплоносителя. Действие настоящего Закона распространяется на всех хозяйствующих субъектов в городе независимо от их ведомственной подчиненности и организационно-правовой формы. Закон разработан в соответствии с Федеральным Законом Об энергосбережении , Уставом города Москвы, другими законодательными актами, регулирующими правовые, экономические и организационные отношения в области энергетики и энергосбережения. Настоящий Закон содержит дополнительные и/или уточняющие положения к уже действующим нормативно-правовым актам, регламентирующим те или иные стороны деятельности города в области энергосбережения. Глава 1. Общие положения Статья 1. Основные принципы энергосберегающей стратегии Москвы Энергосберегающая стратегия г. Москвы базируется на следующих организационно-хозяйственных принципах: формирование целостной системы органов управления деятельностью в области энергосбережения; государственное регулирование порядка допуска на рынок Москвы товаров, услуг, рабочей силы, определяющих уровень энергоэффективности общественного производства в городе (стандартизация, нормирование, сертификация соответствия оборудования и материалов, энергетическая паспортизация зданий, лицензирование энергосервисных компаний, аттестация энергоменеджеров и др.); активное использование органами власти и управления г. Москвы экономических рычагов воздействия на уровень энергоэффективности (тарифное регулирование, льготное налогообложение, материальное стимулирование исполнителей работ по энергосбережению и т.п.); формирование стратегии энергосбережения на основе анализа современного и прогнозного состояния развития энергетики в Москве; информационное обеспечение региональной стратегии энергосбережения. Статья 2. Компетенция Московской городской Думы в реализации энергосберегающей стратегии г. Москвы Московская городская Дума обладает следующими полномочиями в реализации энергосберегающей стратегии Москвы: осуществляет контроль за исполнением Администрацией города Москвы настоящего Закона; законодательно поддерживает предложения Администрации г. Москвы по формированию городского бюджета в интересах энергосбережения, и, прежде всего, на объектах социальной сферы и в жилищно-коммунальном хозяйстве; утверждает соответствующие объемы финансовых средств с проводкой этих сумм отдельной строкой; устанавливает в пределах своих полномочий налоговые льготы в целях стимулирования активности в сфере энергосбережения, определяет виды, размеры и порядок применения экономических санкций и административной ответственности за нарушения настоящего Закона; осуществляет иные полномочия в области проведения в городе энергосберегающей политики в соответствии с Федеральным законодательством, Уставом Москвы и настоящим Законом. Статья 3. компетенция московской городской администрации Московская городская администрация несет всю полноту ответственности за реализацию Закона Москвы Об энергосбережении , для чего она: определяет головной орган в системе управления энергосбережением, на который возлагается координация этой работы в общегородском масштабе; устанавливает приоритеты в решении отдельных проблем в энергосбережении; определяет основные направления использования городского внебюджетного Фонда энергосбережения; организует разработку и утверждает нормативы расхода топлива и энергии для городских бюджетных потребителей и населения, а также энергосберегающие требования к конструкциям зданий и сооружений; выступает гарантом возврата внешних заимствований Городского внебюджетного фонда энергосбережения, при недостатке собственных средств фонда на эти цели; проводит в жизнь экономический и финансовый механизм энергосбережения; разрабатывает предложения в Московскую городскую Думу о налоговых и иных льготах в целях стимулирования деятельности в области энергосбережения; применяет экономические санкции и меры административного воздействия в сфере энергосбережения. Статья 4. Компетенция Региональной энергетической комиссии в области энергосбережения Региональная энергетическая комиссия Москвы оказывает Московской городской администрации содействие в осуществлении в городе энергосберегающих мероприятий. В обеспечение энергосберегающей стратегии г. Москвы РЭК формирует целевые инвестиционные средства на энергосберегающие мероприятия путем включения соответствующих затрат в составляющую тарифов на тепловую, электрическую энергию и газ. Составляющая перечисляется в режиме реальных платежей за ресурсы в Московский городской фонд энергосбережения целевым назначением для финансирования энергосберегающих программ, проектов и отдельных мероприятий. Региональная энергетическая комиссия г. Москвы регулирует отношения независимых производителей энергии и топлива с монопольными энерго- и топливоснабжающими компаниями, оперирующими на территории Москвы. С этой целью РЭК разрабатывает механизм бесперебойного и безусловного доступа независимых производителей энергии к общегородским энергосетям при сохранении за собой контроля за уровнем тарифа на энергию независимых производителей и за ее оплатой энергокомпаниями, монопольно владеющими городскими энергосетями. По рекомендации РЭК в Московский фонд энергосбережения по статье добровольные взносы зачисляется оплата энергетических услуг отдельными гражданами и юридическими лицами по так называемому зеленому (повышенному тарифу зеленый киловатт ). Ставка зеленого тарифа определяется Региональной энергетической комиссией и применяется в г. Москве повсеместно и на добровольной основе. Статья 5. Головной орган по энергосбережению в г. Москве Головной орган по энергосбережению в г. Москве определяется решением городской администрации для эффективной координации работ в целом по городу. Сферами деятельности головного органа по энергосбережению: согласование территориальных муниципальных, отраслевых московских, межрегиональных и межотраслевых российских, а также международных программ энергосбережения. С этой целью головной орган определяет оптимальный набор приоритетных программ и проектов, проводит конкурсный отбор исполнителей и представляет заявки на финансирование в Московский Фонд энергосбережения. При условии обеспечения своевременного финансирования Московским Фондом энергосбережения, вся ответственность за успешное выполнение энергосберегающих программ и проектов лежит н головном органе по энергосбережению; информационно-аналитическая деятельность для обеспечения работ по энергосбережению, финансируемая Московским Фондом энергосбережения. Статья 6. Московский фонд энергосбережения Московская городская администрация создает Московский городской фонд энергосбережения, основной целью которого является: финансирование энергосберегающих программ, проектов и мероприятий; гарантирование внешних инвестиций в энергосберегающие проекты и программы, реализуемые Московской городской администрацией. Источниками формирования Московского городского фонда энергосбережения являются: средства в пределах 3% действующего тарифа или цены на топливо, отпускаемое предприятиям и организациям города; конкретный норматив отчислений, в структуре действующих тарифов на тепло, электроэнергию и цен на топливо, определяется ежегодно Правительством Москвы и утверждается Городской энергетической комиссией; проценты за пользование средствами Фонда энергосбережения, согласно договору при возврате их заемщиками; платежи предприятий и организаций, осуществляемые в виде предусмотренных законодательством санкций за нерациональное использование топливо-энергетических ресурсов; средства российских и иностранных инвесторов; добровольные взносы юридических и физических лиц; иные поступления денежных средств, не противоречащие действующему законодательству. Московский городской Фонд энергосбережения является юридическим лицом, положение о котором утверждается Московской городской Думой по представлению Московской городской администрации. Прибыль МФЭ от операций по финансированию энергосберегающих программ и проектов направляется в объеме 50% на формирование гарантийной части фонда для привлечения инвестиций в энергосберегающие мероприятия. Средства гарантийной части фонда находятся на депозитных счетах уполномоченных банков и не могут вкладываться в рисковые коммерческие операции. Прибыль МФЭ в объеме остальных 50% подлежит реинвестированию в капиталоемкие энергосберегающие мероприятия: на возвратной основе для коммерческих предприятий и организаций и на безвозвратной основе для бюджетных организаций социального комплекса города. Информация о финансовом состоянии Фонда не является коммерческой тайной. Финансовые аудиты Московского Фонда энергосбережения проводятся регулярно независимым финансовым аудитором. При необходимости методическая помощь аудитору оказывается Региональной энергетической комиссией. Глава 2. Организационно-экономический механизм энергосберегающей деятельности Важнейшими элементами организационно-экономического механизма энергосберегающей деятельности в Москве являются: обязательность приборного учета всех видов энергоносителей на границах балансовой принадлежности систем производства, распределения и потребления энергии и обязательность осуществления коммерческих расчетов между продавцом и покупателем по показаниям электро-, газо-, водо-, теплосчетчиков. Доступ к снятию показателей приборов учета имеют как продавец, так и покупатель энергетических ресурсов; тарифное регулирование, учитывающее рыночное соотношение спроса-предложения на энергетические услуги; экономическое стимулирование главным образом потребителей топлива и энергии в их деятельности по энергосбережению; экономическая ответственность за нарушения законодательства в области энергосбережения. Статья 7. Учет производства и потребления топлива и энергии Весь объем производимых и потребляемых на территории города топлива, электрической и тепловой энергии подлежит обязательному учету с использованием технических средств. Порядок и сроки оснащения техническими средствами учета, требования к ним определяются уполномоченным на то органом Московской городской администрации в соответствии с действующими государственными стандартами, городскими нормами и правилами. При новом строительстве, реконструкции и капитальном ремонте введение приборного учета расхода энергоресурсов обязательно. Производство, поставка и потребление топлива и энергии на территории города без приборного учета допускаются только в период времени, отведенный Московской городской администрацией на проведение общегородской программы по установке приборов учета на источниках выработки энергии, на границах отпуска ее оптовым покупателям-перепродавцам или оптовым конечным покупателям. По истечении официально объявленного срока проведения общегородской программы по установке приборов учета, производство, поставка и потребление топлива и энергии без приборного учета допускаются на общих основаниях только на время выполнения нормативных ремонтов и замены приборов. На предприятия, организации, учреждения, не имеющие приборного учета потребляемых энергоресурсов, накладывается штраф в размере 25% стоимости объема предусмотренных договором величин потребления энергоресурсов. Отказ продавца или покупателя производить коммерческие расчеты за поставленные (потребленные) энергетические услуги в соответствии с показаниями приборов учета является основанием для привлечения его к административной ответственности. Статья 8. Тарифное регулирование Тарифное регулирование на энергетические услуги в г. Москве выступает важнейшей формой государственной защиты прав потребителей. Экономическим интересам всей совокупности потребителей (промышленному, строительному, транспортному комплексам, системе уличного освещения, населению) отвечает снижение среднего уровня тарифа на электрическую и тепловую энергию. В рыночных условиях хозяйствования снижение спроса, в особенности, на электрическую энергию равнозначно обслуживанию города наиболее экономичными энергоисточниками, обеспечивающими выработку, транспортировку и распределение энергии по минимальной себестоимости. Наиболее дорогие, излишние мощности, выводятся из местного хозяйственного оборота и подключаются к Федеральному оптовому рынку электрической энергии и мощности. Рыночный подход к новому определению базиса для расчета средней себестоимости, а значит и среднего тарифа реально работающих на город энергоисточников, удешевляет тариф для потребителя и решает многие экономические и социальные проблемы Москвы. Для стабилизации или снижения уровня тарифов на энергетические услуги городская администрация содействует развитию конкурентной среды по линии децентрализации источников энергоснабжения. При снабжении населения электро-, теплоэнергией от автономного источника, соответствующие тарифы не могут быть выше действующих по Москве тарифов для системы централизованного энергоснабжения. Статья 9. Экономическое стимулирование энергосбережения Основой экономического стимулирования производителей, поставщиков и потребителей (кроме индивидуальных) топлива и энергии является распределение между ними экономии денежных средств, достигнутой в результате осуществления энергосберегающих проектов и мероприятий, включенных в городские программы. Проведение энергосберегающей политики в городе стимулируется путем: финансовой поддержки из средств федерального бюджета научных исследований и разработок в области энергосбережения, результаты которых могут быть использованы как в Москве, так и в других субъектах Российской Федерации; выделения на реализацию энергосберегающих проектов средств из Московского фонда энергосбережения; выдачи гарантий возврата внешних заимствований Московским фондом энергосбережения, а также Администрацией г. Москвы при недостатке собственных средств МФЭ на эти цели; выделения целевых безвозвратных ассигнований из городского бюджета для финансирования энергосберегающих проектов, реализуемых бюджетными организациями; выделения в отдельную защищенную строку в бюджете города финансовых средств на оплату в полном объеме коммунальных услуг, предоставляемых объектам социального комплекса Москвы, и фиксация этих средств на определенный срок после проведения энергосберегающих мероприятий. При наличии бизнес-плана (технико-экономического обоснования) энергосберегающего проекта, базовые объемы бюджетного финансирования коммунальных услуг для социального комплекса фиксируются на конкретный период окупаемости проекта плюс, как минимум, 1 год; установления ускоренных норм амортизации основных энергосберегающих фондов; предоставления налоговых льгот в части платежей в городской бюджет. Для предприятий, учреждений и организаций вне зависимости от форм собственности и ведомственной принадлежности, расположенных на территории города и осуществляющих энергосберегающие проекты в рамках городских программ энергосбережения, устанавливаются налоговые льготы. Обоснование права на получение налоговых льгот обеспечивается налогоплательщиком, осуществляющим энергосберегающий проект. Налоговые льготы предоставляются в виде освобождения (полностью или частично) или отсрочки налоговых платежей в городской бюджет. Обязательным условием предоставления налоговых льгот является целевое направление высвобождающихся в результате энергосбережения финансовых ресурсов на реализацию дополнительных энергосберегающих мероприятий и материальное стимулирование их участников. Акты о предоставлении налоговых льгот при реализации энергосберегающих проектов в обязательном порядке содержат информацию о направлениях использования высвобождающихся средств и меры по контролю за их целевым использованием. В качестве одной из таких мер выступает требование раздельного ведения бухгалтерского учета и отчетности об использовании финансовых средств, расходуемых на реализацию энергосберегающих проектов. Предприятия и организации всех форм собственности, осуществляющие энергосберегающие мероприятия, в соответствии с настоящим Законом, имеют приоритетное право на реструктуризацию долгов перед бюджетом города в объеме задолженности за энергоресурсы, при условии полноты текущих платежей за энергоресурсы с момента внедрения энергосберегающих технологий и оборудования. Стимулирование выполнения энергосберегающих проектов бюджетными организациями, учреждениями и предприятиями осуществляется путем выдачи Московской городской администрацией разрешения на оставление до 50% сэкономленных средств в распоряжении бюджетной организации для осуществления дополнительных энергосберегающих мероприятий и до 10% - для поощрения работников, принимавших участие в осуществлении энергосберегающих проектов. Введения мер материальной и административной ответственности за нерациональное использование и неэкономное расходование топлива и энергии. Статья 10. Экономическая ответственность за нарушения законодательства в области энергосбережения К юридическим лицам, виновным в нарушении настоящего Закона, применяются санкции в соответствии с действующим законодательством Российской Федерации и города Москвы. К числу нарушений законодательства в области энергосбережения относятся: невыполнение требований нормативов в области производства, потребления топлива и энергии, а также энергетической эффективности применяемых технологий и оборудования; непредоставление запрашиваемой контролирующими органами информации в области энергосбережения и энергопотребления; предоставление заведомо ложных результатов энергоаудитов; нарушение установленного законодательством целевого использования средств, предназначенных для нужд энергосбережения; нарушение норм и правил в области энергетической эффективности при проектировании, строительстве, реконструкции, капитальном ремонте и вводе в эксплуатацию предприятий, зданий, транспортных средств и других объектов; отказ от выполнения распоряжений органов управления и контроля в области энергосбережения. Штрафные санкции при этом несут руководители предприятий и организаций в размере до 10 минимальных зарплат, 50% сумм, полученных в результате применения указанных санкций, перечисляются в Городской фонд энергосбережения, 30% в территориальный орган Госэнергонадзора (для развития матриальной базы) и 20% в городской бюджет. Размер пеней не должен быть выше норм, установленных Федеральным Законодательством. Санкции к государственным федеральным и муниципальным бюджетным предприятиям и организациям не применяются. Глава 3. Международное сотрудничество Статья 11. Международное сотрудничество в области энергосбережения в г. Москве Международное сотрудничество в области энергосбережения в г. Москве развивается с зарубежными компаниями, банками, международными организациями по всем направлениям, включая: поставку энергосберегающих технологий и оборудования; финансирование (кредитование) энергосберегающих программ, проектов; повышение деловой квалификации в области энергетического менеджмента На недискриманационной основе. Глава 4. Заключительные положения Статья 12. Приведение нормативных правовых актов города Москвы в соответствие с настоящим Законом Московская городская администрация организует и проводит работу по приведению городских нормативных правовых актов в соответствие с настоящим Законом. Статья 13. Вступление в силу Закона Настоящий Закон вступает в силу со дня опубликования в официальном издании города Москвы. Ответственный исполнитель Лапир М.А. 925-8389 Полномочный представитель Мэра Москвы в городской Думе А.В. Петров Начальник Государственно- правового отдела Московской городской Думы В.И. Осокин * * * В подготовке настоящего Законопроекта принимали участие: Комиссия по экономической политике, Комиссия по жилищной политике и коммунальной реформе Московской городской Думы, управление топливно-энергетического хозяйства Правительства Москвы, Управление развития генплана Москвы, Департамент финансов, Министерство науки и технологий Российской Федерации, Московское агентство по энергосбережению, Мосгосэнергонадзор, Московский энергетический центр Европейского Союза, энергоснабжающие компании г. Москвы, муниципальное предприятие Мосводоканал , общественный совет по жилищной политике МГД. Вывоз строительного мусора сайт Проблема утилизации мусора - одна из самых острых, стоящих перед человечеством. Развитие нашей цивилизации приодит к лавинообразному росту отходов, и это на фоне истощения природных ресурсов. Поэтому единственный выход - научиться возникающий мусор перерабатывать, получая вторичный ресурс. Теплотехнический справочник в ин. Эско №1,2002 - записка по инициации создания рабочей группы по подготовке и реализации проекта "разработка, защита и адаптация нормативной и методической базы энергосбережения в бюджетной сфере". Технико-экономические предложени. Комментарий к постановлению прав. Мир на грани исчезновения. Главная страница -> Переработка мусора  |
