|
| |
|
Главная страница -> Переработка мусора
Інформаційний лист про можливість допомоги щодо отримання інвестицій в енергозберігаючі проекти. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. СтроительствоКогенерация - способ одновременного получения электрической и полезной тепловой энергии от сжигания топлива. Для того чтобы в максимальной степени снизить эксплуатационные расходы необходимо полностью утилизировать оба вида энергии. Когенераторы фирмы Waukesha Engine Division (США), используя наиболее дешевое в настоящее время топливо - природный газ, вырабатывают одновременно электрическую и тепловую энергию. Электроэнергия реализуется потребителем достаточно просто, т.к. требования конечного потребителя довольно типичны - трехфазный ток 50 Гц, стандартное напряжение 0,4-6-10 кВ, и эти требования легко удовлетворяются обычными синхронными или асинхронными генераторами. Напротив, требования к параметрам тепловой энергии отличаются большим разнообразием. Последние зависят от вида технологического процесса или графика потребления тепла по суткам и сезонам, и могут не соответствовать тому, что можно получить непосредственно от системы когенерации. Задача проектировщика состоит в согласовании параметров совокупной энергии представляемой когенератором с требованиями конечного потребителя. Особенно эффективным является применение когенераторов для новых проектов, при этом удается согласовать характеристики всего оборудования, чтобы получить максимальное снижение потребления первичного топлива. Газопоршневые машины Waukesha являются источником электроэнергии и низкопотенциального тепла - горячей воды (90oС) или пара при 1 атм. из теплообменников самого двигателя, или же пара высокого давления, получаемого от выхлопной системы. В ряде применений утилизируемое тепло когенерационных модулей Waukesha используется в низкотемпературных производственных процессах, таких, как сушка, дубление, обработка пищевых продуктов, обогрев помещений и нагревание воды в зданиях, охлаждение помещений с помощью абсорбционных холодильников. Для выравнивания пиков и провалов тепловых нагрузок иногда необходимо бывает предусмотреть тепловые аккумуляторы. Вообще говоря, системы когенерации электрической мощностью 150, 3200 кВт и соответственно тепловой 240 ... 5120 кВт могут устанавливаться в относительно небольших помещениях, причем существующие котлы и водогреи могут использоваться как дополнительные или запасные источники тепла. Аналогичную роль могут играть местные энергосистемы в качестве источников электроэнергии. При рассмотрении проекта применения когенератора для нужд производства необходимо изучить работу всех тепловых технологических контуров, поскольку может оказаться возможным непосредственное использование низкопотенциального тепла когенератора. В таблице 1 представлен список типичных производств с соответствующими температурными требованиями менее 155oС. Эта группа производств полностью совместима с теплом когенерации. Таблица 1 п/п Продукт Процент используемого тепла менее 155oС, % 1 Колбасы и мясные полуфабрикаты 97,6 2 Сыр 100 3 Сгущенное молоко 66,4 4 Фанера 100 5 Деревянная мебель 100 6 Синтетический каучук 100 7 синтетическое волокно 100 8 Выделка синтетического волокна 68,8 9 Выделка хлопчатобумажного волокна 43,7 10 Бетонные блоки 34,7
ДОПОМОГА У ПІДГОТОВЦІ ПОПЕРЕДНЬОГО ТЕО НА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Що ми пропонуємо! Практичну допомогу спеціалістам компаній або підприємств, які зацікавлені в отриманні іноземних інвестицій для виконання проектів з енергозбереження, з боку досвідчених з цих питань експертів Держкоменергозбереження (ДКЕЗ) та Міжнародного центру енергоефективних технологій (МЦЕТ) щодо розробки за міжнародними стандартами попередніх техніко-економічних обґрунтувань проектів , що сприятиме кращому порозумінню під час переговорів з міжнародними організаціями, що фінансують проекти з енергозбереження. В загальному випадку Розробником інвестиційного проекту може бути: власне Замовник, запрошений сторонній Експерт, діючі у співпраці Замовник та Експерт. Поширеним є досвід, коли Експерт –представник управлінської структури (для проектів з енергозбереження звичайно – Держкоменергозбереження), допомагає у розробці проекту Замовнику, як Розробник. Постановами КМ України відвід 10 жовтня 2001 р. N 1317 “Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” та від 15 лютого 2002 р. N 153 “Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” встановлюється порядок підготовки та реалізації проектів, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями (МФО). Постановами КМ України використовуються такі терміни та поняття: інвестиційні проекти – проекти (в тому числі з енергозбереження), які пропонуються та впроваджуються юридичними особами на умовах фінансової самоокупності та передбачають обов'язкове співфінансування проекту; проекти розвитку інституційної спроможності центральних органів виконавчої влади, організацій та установ, у рамках яких погашення та обслуговування позик МФО здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; відповідальний виконавець (міністерство або інший центральний орган виконавчої влади) - головний розпорядник коштів державного бюджету, який уповноважений Кабінетом Міністрів України здійснювати підготовку та реалізацію проекту (для енергозберігаючих проектів як правило – Держкоменергозбереження); бенефіціар - юридична особа, яка отримує кошти МФО в рамках інвестиційного проекту (як правило – Замовник проекту); договір між МФО та бенефіціаром - кредитний договір між МФО та бенефіціаром у рамках проекту або проектний договір між МФО та бенефіціаром; договір між Мінфіном та бенефіціаром - договір між Мінфіном, відповідальним виконавцем та бенефіціаром про надання позики за рахунок коштів МФО або договір між Мінфіном, відповідальним виконавцем та бенефіціаром про безповоротну передачу коштів МФО бенефіціару, або договір між Мінфіном, відповідним органом місцевого самоврядування та бенефіціаром про відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути у разі настання гарантійного випадку; міжнародна технічна допомога (МТД) - ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; проект МТД - документ, яким визначаються спільні дії учасників проекту (донорів, виконавців, бенефіціарів, реципієнтів), а також ресурси, необхідні для досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом установлених термінів; донор проекту МТД - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України; бенефіціар проекту МТД - центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції якої належить реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), але безпосередньо не одержує міжнародну технічну допомогу; реципієнт проекту МТД - резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проектом (програмою) (звичайно – Замовник проекту); виконавець проекту МТД - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми); відповідальна особа проекту МТД - фізична особа, яка призначена реципієнтом (бенефіціаром) для організації робіт, пов'язаних з реалізацією проекту (програми), та яка безпосередньо готує звіти для подання Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції; Пропозиції щодо ініціювання проектів, не включених до плану співробітництва України з МФО та стратегії допомоги МФО Україні, надсилаються Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами - резидентами України. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції здійснює у п'ятиденний термін оцінку відповідності пропозиції щодо ініціювання проекту відповідним вимогам.. Пропозиція, що не відповідає зазначеним вимогам, повертається заявникові. З метою проведення комплексної експертизи пропозицій щодо ініціювання проекту Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції надсилає ці пропозиції центральним органам виконавчої влади відповідно до їх компетенції. Експертиза повинна проводитися у місячний термін. У разі коли висновок комплексної експертизи негативний, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції в тижневий термін повідомляє заявника про недоцільність підготовки проекту. Якщо висновок комплексної експертизи позитивний, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції у двотижневий термін вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про доцільність підготовки проекту та визначення відповідального виконавця. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції в тижневий термін після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про доцільність підготовки проекту звертається до МФО з пропозицією щодо спільної підготовки проекту та його включення до стратегії допомоги МФО Україні. У разі офіційної підтримки МФО зазначеної пропозиції Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції включає проект до проекту плану співробітництва України з МФО на відповідний рік та інформує Кабінет Міністрів України. Відповідальний виконавець після включення проекту до проекту плану співробітництва України з МФО на відповідний рік подає Мінфіну за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції бюджетний запит щодо зазначеного проекту для врахування у проекті державного бюджету на відповідний рік. Відповідальний виконавець у двотижневий термін, починаючи з дати офіційної підтримки МФО пропозиції щодо підготовки проекту, складає план заходів з підготовки проекту та надсилає його Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну, іншим центральним органам виконавчої влади, які беруть участь у його підготовці та реалізації. Відповідальний виконавець 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, надсилає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції звіт про виконання плану заходів з підготовки проекту. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає Кабінетові Міністрів України узагальнену інформацію щодо підготовки проектів. Відповідно до плану заходів з підготовки проекту відповідальний виконавець разом з МФО готує документи за відповідним переліком. Відповідальний виконавець разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, іншими центральними органами виконавчої влади вносить у разі потреби до Кабінету Міністрів України проект рішення про: утворення міжвідомчої координаційної ради (в тому числі – Експертів ДКЕЗ) для забезпечення координації та контролю за підготовкою і реалізацією системного проекту (далі - міжвідомча рада); утворення міжвідомчої робочої групи для забезпечення координації та контролю за підготовкою і реалізацією інвестиційного проекту (далі - робоча група). З метою забезпечення підготовки та реалізації інвестиційного проекту відповідальний виконавець або бенефіціар до остаточної оцінки проекту експертами МФО утворює групу управління проектом. Відповідальний виконавець у двотижневий термін після отримання від МФО проектів документів готує пакет документів щодо проекту та надсилає його Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну, МЗС, Мін'юсту, іншим заінтересованим міністерствам, які у місячний термін проводять їх експертизу. Відповідальний виконавець у тижневий термін після проведення експертизи подає на розгляд Кабінетові Міністрів України узгоджений пакет документів щодо проекту. Кабінет Міністрів України після прийняття рішення про доцільність залучення коштів МФО для реалізації проекту подає Президентові України пропозиції та висновки про доцільність укладення міжнародного договору між Україною та МФО разом з пакетом документів щодо проекту. Після отримання повноважень на проведення переговорів та згоди на них МФО проводяться переговори між Україною та МФО, за результатами яких уповноважені особи сторін підписують відповідний протокол. Керівник офіційної делегації, уповноважений проводити переговори з МФО, у десятиденний термін після їх закінчення подає Президентові України протокол переговорів і звіт про результати, а Кабінетові Міністрів України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, МЗС - копії протоколу. Відповідальний виконавець забезпечує у двотижневий термін після проведення переговорів між Україною та МФО узгодження документів за переліком згідно з додатком 4 з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіном, МЗС, Мін'юстом, іншими заінтересованими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції та подає ці документи Кабінетові Міністрів України разом з проектом листа про підтвердження результатів переговорів. Кабінет Міністрів України за результатами розгляду зазначених документів надсилає МФО лист про підтвердження результатів переговорів. Після отримання офіційного рішення МФО щодо фінансування проекту Мінфін укладає відповідні договори з бенефіціаром. Відповідальний виконавець у тижневий термін після підписання зазначених договорів вносить до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Президента України щодо надання повноважень на підписання міжнародного договору між Україною та МФО. Відповідальний виконавець у двотижневий термін після підписання договору між Україною та МФО подає МЗС оригінал цього договору та його переклад на українську мову, а копії договору - Кабінетові Міністрів України, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну. У разі коли міжнародний договір потребуватиме ратифікації Верховною Радою України, відповідальний виконавець у двотижневий термін після підписання договору між Україною та МФО, а також інших угод згідно з проектом подає до МЗС погоджений з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіном, іншими центральними органами виконавчої влади проект закону України про ратифікацію договору між Україною та МФО і пакет документів, необхідний для ратифікації згідно із законодавством України. МЗС подає Президентові України пакет документів щодо схвалення і ратифікації договору між Україною та МФО. Мін'юст у разі потреби в термін до десяти днів після набрання чинності договором між Україною та МФО готує і надсилає до МФО відповідний юридичний висновок. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції у триденний термін після отримання від МФО повідомлення про набрання чинності договором між Україною та МФО інформує про це Кабінет Міністрів України та МЗС. Затверджений КМ України Порядок визначає процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів). Міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді: будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим щороку до 1 лютого подають до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції пропозиції щодо визначення регіональних і галузевих пріоритетів для залучення міжнародної технічної допомоги. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції аналізує подані пропозиції на відповідність пріоритетним напрямам, визначеним у Державній програмі економічного і соціального розвитку України на поточний рік і програмах розвитку відповідних галузей та сфер діяльності, затверджених в установленому порядку, та узгоджує з донорами стратегічні програми на основі цих пропозицій. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції виходячи з узгоджених з донорами стратегічних програм формує щорічні програми з урахуванням діючих проектів (програм) і на підставі запитів, які подаються до Міністерства бенефіціарами або потенційними реципієнтами. У разі потреби Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції ініціює утворення тимчасових експертних груп, рад у складі представників бенефіціарів для проведення експертизи, оцінки та погодження зазначених запитів. Запит складається із супровідного листа, проектної пропозиції, листа підтримки. Супровідний лист містить звернення щодо включення проектної пропозиції до щорічної програми. Проектна пропозиція складається у довільній формі українською та англійською мовами (або мовою, прийнятною для донора) та повинна містити: аналіз проблеми, розв'язання якої потребує залучення міжнародної технічної допомоги; мету та завдання проекту (програми); перелік видів діяльності, що здійснюватимуться за рахунок міжнародної технічної допомоги; стислу інформацію про потенційного реципієнта; очікувану вартість проекту (програми) і термін його реалізації; очікувані результати від реалізації проекту (програми) та вплив проекту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону. Лист підтримки надається потенційному реципієнту бенефіціаром. Бенефіціар або потенційний реципієнт у разі надходження від донора пропозицій щодо започаткування проекту (програми) оформляє запит згідно з вимогами пункту 7 цього Порядку і подає його до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. У разі коли реципієнтами є міністерства, інші центральні або місцеві органи виконавчої влади, тексти договорів (угод, меморандумів, протоколів) з питань техніко-економічного співробітництва, які регламентують взаємовідносини між донором і реципієнтом, узгоджуються з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. Для отримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових інституцій, зокрема ЄБРР, Замовник інвестицій має підготувати попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту у відповідності до існуючих міжнародних стандартів. В попередньому ТЕО проектів з енергозбереження з метою їх спільної реалізації з ЄБРР мають бути чітко визначені як найперше: Організаційна структура компанії та/або підприємства, Фінансовий стан та економічна ефективність компанії та/або підприємства, Енергетичний профіль компанії та/або підприємства з спеціальним посиланням на графіки виробничих процесів та технічного обслуговування. До складання ТЕО замовнику інвестицій варто рекомендувати запросити кваліфікованих фахівців, які мають досвід та знають специфіку співробітництва з міжнародними інвесторами. Поданню інформації у прийнятній для іноземного інвестора формі сприятиме відповідь на типові для ТЕО за стандартами ЄБРР питання , які подаються в подальшому як відкрита для заповнення Анкета. Типові питання, на які має бути відповідь у попередньому ТЕО на інвестиційний проект з енергозбереження Питання наведеного нижче Анкети мають загальний характер і тому можуть бути неприйнятні для конкретного підприємства. В такому випадку пропонується замість відповіді позначати: “НЕПРИЙНЯТНО”. В інших випадках питання може бути доречно, але інформація для відповіді на нього відсутня. В таких випадках пропонується позначати: “ІНФОРМАЦІЯ ВІДСУТНЯ” АНКЕТА НАЗВА ПРОЕКТУ ІМ’Я ПОДАВАЧА ДАТА ПОДАННЯ Назва проекту повинна відображати суть проекту, а також очікуваний кінцевий результат виконання проекту. 1. ПОДАВАЧ ПРОЕКТУ 1.1 Назва організації 1.2 Форма власності (Уряд/ державна установа/державне/ приватне підприємство обласного, районного або місцевого масштабу/неурядова організація/інші) 1.3 Дата заснування та присутність на ринку 1.4 Адреса головної контори 1.5 Контактна особа та її посада 1.6 Телефон, факс, електронна пошта 2 РЕЗЮМЕ ПРОЕКТУ 2.1 Мета проекту (Наприклад: підвищення ефективності використання палива за рахунок реконструкції котла) 6.2 Короткий опис проекту 6.3 Об’єм та джерела фінансування проекту (бажано вказати власний внесок у фінансування проекту) 6.4 Терміни та форми повернення коштів (фінансові платежі, вироблена продукція, акції підприємства, дивіденди на акції, проценти на пай у статутному фонді і таке інше.) 6.5 Гарантії повернення коштів Резюме відображає точку зору подавця заявки на проект 3. ІНФОРМАЦІЯ ПРИ КОМПАНІЮ/ПІДПРИЄМСТВО 3.1 Коли, де та ким засновано з визначенням частки у статутному фонді 3.2 Чисельність робітників 3.3 Статутний фонд 3.4 Взаємодія з іншими структурами 3.5 Розвиток підприємства 3.6 Зв’язки 3.7 Найважливіші події та успіхи 4. ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА НА ДАТУ РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ 4.1 АКТИВИ Оборотні засоби Основні засоби Загальна сума активів 4.2 ПАСИВИ Короткострокові зобов’язання Довгострокові зобов'язання Власний акціонерний капітал Загальна сума пасивів 4.3 БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК ЗА ОСТАННІЙ РІК Пояснення: Дані по фінансово-економічному стану беруться з останнього квартального балансу (форма №1) підприємства (Додаток №1 до наказу Міністерства фінансів України від 17 листопада 1997 року №247) та звіту про фінансові результати та їх використання (форма №2), затверджених Мінфіном України за погодженням Мінстату України для квартальної звітності. Оборотні засоби – сума рядків 150, 320, 330, 340 форми №1 (баланс підприємства) Основні засоби – рядок 070 форми №1 (баланс підприємства Загальна сума активів – рядок 350 форми №1 (баланс підприємства). Повинна дорівнювати сумі оборотних та основних засобів. Короткострокові зобов’язання – рядок 750 форми №1 Довгострокові зобов'язання – рядок 530 форми №1 Акціонерний капітал – рядок 490 форми №1 Загальна сума пасивів – рядок 750 форми №1 Повинна дорівнювати сумі короткострокових та довгострокових зобов’язань, а також власного акціонерного капіталу. Балансовий прибуток за останній рік – рядок 090 форми №2. 5 ОПИС ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГ) 5.1 Найменування 5.2 Призначення та галузь застосування 5.3 Можливість експорту чи імпортозаміщення 5.4 Короткий опис та основні технічні і енергетичні характеристики, сезонність 5.5 Конкурентоспроможність 5.6 Можливість підвищення конкурентоспроможності 5.7 Патентоздатність та авторські права 5.8 Наявність ліцензії (якщо потрібно) 5.9 Наявність сертифікації якості 5.10 Гарантії та сервіс 5.11 Вимоги до підготовки користувачів 5.12 Особливості оподаткування та наявність пільг 6. МАРКЕТИНГ ТА ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГ) 6.1 Основні групи користувачів продукції, їх характеристики 6.2 Розмір ринку збуту 6.3 Тенденції розвитку ринків збуту 6.4 Ринкова частка підприємства (організації, компанії) 6.5 Експортний потенціал 7. КОНКУРЕНЦІЯ Підприємства - конкуренти Обсяги виробництва Сильніші та слабкіші сторони 8. СХЕМА ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ КАНАЛІВ ЗБУТУ Канали збуту Обсяг реалізації Торгові організації Підприємства Зарубіжний ринок Інші (вказати які) Пояснення та рекомендації У розділі “Обсяг реалізації” вказуються наступні дані: назва продукту запланований обсяг продаж на місяць кожного продукту очікуваний досягнення обсягу продаж, який планується очікуваний строк початку зниження обсягу продаж обсяг продаж на експорт (у % від загального обсягу продаж) ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 9.ЕНЕРГОЄМНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ Продукція/ послуга Енерго- ресурс Одиниці виміру Витрати на виробництво 2000 2001 2002 10. ВЛАСНЕ ВИРОБНИЦТВО ЕНЕРГОРЕСУРСІВ Енерго- ресурс Одиниці виміру Виробництво 2000 2001 2002 11.СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ Енергоресурс Одиниці виміру Споживання по підприємству за рік 2000 2001 2002 Мазут Дизельне паливо Природний газ Вугілля Електроенергія Пара Гаряча вода Інші (вказати) 12. ВИТРАТИ НА ПАЛИВО ТА ЕНЕРГІЮ ЗА РІК (у грошовому вимірі) Енергоресурс Одиниці виміру Витрати по підприємству за рік 2000 2001 2002 Мазут Дизельне паливо Природний газ Вугілля Електроенергія Пара Гаряча вода Інші (вказати) 13. ТАРИФИ НА ЕНЕРГІЮ Енергоресурс Одиниці виміру Ціни/тарифи 2000 2001 2002 Мазут Дизельне паливо Природний газ Вугілля Електроенергія Пара Гаряча вода Інші (вказати) 14. ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ Енергоресурс Одиниці виміру Зменшення споживання по підприємству на рік закінчення проекту (% від плану) Мазут Дизельне паливо Природний газ Вугілля Електроенергія Пара Гаряча вода Інші (вказати) 15. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Енергетична складова в собівартості продукції/послуг Очікуваний результат з енергозбереження (після реалізації проекту) Вывоз строительного мусора упаковка продуктов пластиковые. Вывоз строительного мусора контейнерные. Бестопливная энергетика. Стратегия развития информационно. Экономическая эффективность от в. Компрессионые тепловые насосы с приводом от двигателя внутреннего сгорания. Техноценоз. Главная страница -> Переработка мусора  |
