|
| |
|
√лавна¤ страница -> ѕереработка мусора
ѕерешкоди реал≥зац≥њ пол≥тики енергозбереженн¤ в украњн≥. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов. —троительств≈ƒ≈Ќ»≈ ѕрограмма разработана на основании «акона ”краины ѕро энергосбережение , омплексной √осударственной программы энергосбережени¤ ”краины и ѕрограммы энергосбережени¤ јвтономной –еспублики рым до 2010 г., онцепции социально-экономического развити¤ города на 1999 -2010 г.г. . ¬ насто¤щей программе уделено внимание вопросам энергосбережени¤ при реализации омплексной программы стабилизации социально-экономического развити¤ г.—евастопол¤ на 1997- 2000г.г., концепции экономического и социального развити¤ —евастопол¤, программы —евастополь - 2010. —труктура данной программы состоит из семи основных разделов: ѕервый раздел - основные положени¤ программы, этапы ее реализации. ¬торой - дает основные сведени¤ о регионе, посв¤щен анализу современного состо¤ни¤ экономики города, рассматривает бюджет города. “ретий- рассматривают концепции снабжени¤ города электроэнергией, теплом, газом и водой на ближайшие 10-12 лет. „етвертый - описывает программы энергосбережени¤ на объектах сельского хоз¤йства, объектах жилищно-коммунального хоз¤йства, на примерах разработки программ дл¤ конкретных объектов - совхоза ачинский и крупнопанельного здани¤ в √агаринcком районе. ќтдельно рассматриваетс¤ проблема энергосбережени¤ и повышени¤ энергоэффективности дл¤ целого региона. ¬ качестве примера рассматриваетс¤ регион бухты амышовой. ѕ¤тый - разъ¤сн¤ет программу основных малозатратных и перспективных предложений в энергосбережении города составленных на основании разработок энергосберегающий меропри¤тий .на предпри¤ти¤х города и на его хоз¤йственных объектах. ¬ разделе приведены наиболее перспективные рекомендации, которые могут дать наиболееощутимые результаты в ближайший период развити¤ города и в перспективе до 2010 года. Ўестой - посв¤щен рекомендаци¤м по использованию нетрадиционных и возобновл¤емых источников энергии (Ќи¬»Ё). ¬ разделе приводитс¤ анализ ресурсов и обоснование необходимости по использованию Ќи¬»Ё в зоне —евастопол¤. —едьмой - описывает механизм реализации программы и освещает вопросы пропаганды идей энергосбережени¤ среди населени¤, руководителей и специалистов. ¬ разделе рассматриваютс¤ проблемы финансировани¤ и инвестировани¤ городской программы энергосбережени¤. ѕрограмма остаетс¤ открытой дл¤ дополнени¤ юридическими и экономическими документами, технически обоснованными меропри¤ти¤ми и предложени¤ми по энергосбережению. –екомендации программы отражают основные достижени¤ в науке по энергосбережению на момент написани¤ программы и могут корректироватьс¤ по ходу ее выполнени¤. ќсновные рекомендации программы отражают современные подходы и базируютс¤ на сведени¤х предоставленных международным экономическим сообществом - программ TASISи USAID.
—уходол¤ ќ.ћ. ¬ступ ѕроведенн¤ глибоких ¤к≥сних перетворень в сфер≥ енергозабезпеченн¤ нац≥ональноњ економ≥ки Ї одним ≥з найскладн≥ших завдань ”крањни, що великою м≥рою визначаЇ нац≥ональну безпеку держави. ƒосв≥д передових ≥ндустр≥альних крањн у забезпеченн≥ ст≥йкого тривалого зростанн¤ економ≥ки та добробуту громад¤н переконуЇ, що практично Їдиним шл¤хом дл¤ окремоњ держави уникнути стороннього впливу на зд≥йсненн¤ незалежноњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики Ї уникненн¤ енергетичноњ залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х джерел енергонос≥њв. ѕр≥оритетним напр¤мом у цьому Ї реал≥зац≥¤ активноњ пол≥тики енергозбереженн¤ та формуванн¤ енергоефективноњ нац≥ональноњ економ≥ки [1]. ”крупненим показником потреб держави в енергоресурсах на одиницю виробленого валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) Ї енергоЇмн≥сть ¬¬ѕ. ѕор≥вн¤нн¤ енергоЇмност≥ ¬¬ѕ ”крањни з ≥ншими крањнами вказуЇ на вражаючу неефективн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки. ≈нергоЇмн≥сть ¬¬ѕ ”крањни, в три - пТ¤ть раз перевищуЇ показники розвинених крањн (див “абл.1) [2]. “аблиц¤ 1 рањна ”крањна ѕольща —Ўј япон≥¤ ™— ≈ввп*, т н.е./$1000 (за 1990 р≥к) (т.н.е.- тон нафтового екв≥валенту) 0,92 (1,12 в середин≥ 90-х) 0,47 0,34 0,20 0,27 ≈ввп*, т н.е./$1000 (за 2000 р≥к) 0,91 0,28 0,26 0,17 0,22 *- за паритетом куп≥вельноњ спроможност≥ (ѕ —). ¬ результат≥, забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки дос¤гаЇтьс¤ за рахунок низькоњ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в п≥дприЇмств, в≥дсутност≥ об≥гових кошт≥в п≥дприЇмств, в≥дсутност≥ довгострокових ≥нвестиц≥й у модерн≥зац≥ю виробництва та р¤дом ≥нших негативних фактор≥в. ¬ажлив≥сть енергозбереженн¤ дл¤ ”крањни не викликаЇ сумн≥ву проте необх≥дно проанал≥зувати причини ¤к≥ перешкоджають реал≥зац≥њ проголошеноњ державою пол≥тики енергозбереженн¤, дос¤гнути в≥дчутних результат≥в у п≥двищенн≥ енергетичноњ ефективност≥ нац≥ональноњ економ≥ки. ѕитанн¤ визначенн¤ перешкод на шл¤ху реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ в ”крањн≥ досить опрацьоване. ÷ьому питанню присв¤чено багато роб≥т ¤к науковц≥в так ≥ ур¤довц≥в. Ќайб≥льш узагальнююч≥ роботи з цього питанн¤ привод¤ть класиф≥кац≥ю перешкод та визначають узагальнен≥ шл¤хи вир≥шенн¤ [2-6]. ѕроте в ус≥х на¤вних роботах не зроблено анал≥зу причин виникненн¤ згаданих перешкод. ƒана робота присв¤чена визначенню причин та мотив≥в повед≥нки основних (найб≥льших) економ≥чних та пол≥тичних сил украњнського сусп≥льства у сфер≥ енергозбереженн¤. ≤ншими словами у робот≥ поставлену завданн¤ проанал≥зувати причини за≥нтересованост≥ та роль економ≥чно-пол≥тичного впливу найб≥льших пол≥тичних та економ≥чних сил на формуванн¤ позиц≥њ держави в≥дносно енергозбереженн¤ та пануючого типу св≥тогл¤ду сусп≥льства. ƒосл≥дженн¤ проводились на досв≥д≥ та результатах реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ в ”крањн≥ прот¤гом останн≥х 10-15 рок≥в. јнал≥зуючи розвиток державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ можна вид≥лити етапи, ¤к≥ в≥дображають вплив загальноњ соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ на результативн≥сть енергозбереженн¤ [7]. ѕри чому необх≥дно в≥дм≥тити, що етапи актив≥зац≥њ чи затуханн¤ уваги до державноњ пол≥тики з енергозбереженн¤ обумовлен≥ на¤вн≥стю критичноњ маси особист≥сних, пол≥тичних чи економ≥чних фактор≥в, що звертають увагу держави у ту чи ≥ншу сторону. «агалом, вс≥ ц≥ та ≥нш≥ фактори визначають пануючий тип св≥тогл¤ду у сусп≥льств≥, що ≥ в≥дбиваЇтьс¤ на державних р≥шенн¤х. Ќамагаючись визначити етапн≥сть реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики ”крањни у сфер≥ енергозбереженн¤ необх≥дно врахувати ≥ пер≥од, ¤кий ще не носив оф≥ц≥йноњ назви - державноњ пол≥тики енергозбереженн¤. ÷ей базовий пер≥од - визначаЇтьс¤ на¤вн≥стю ч≥тко д≥ючоњ державноњ пол≥тики, ¤ка регламентувала повед≥нку субТЇкт≥в господарюванн¤ та орган≥в державноњ влади на основ≥ командно-адм≥н≥стративноњ системи економ≥ки, регулювала та нормувала виробничу д≥¤льн≥сть, обс¤ги споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в. ” базовому пер≥од≥ зац≥кавлен≥сть у енергозбереженн≥ ≥снувала ¤к на р≥вн≥ держави так ≥ на р≥вн≥ п≥дприЇмств. ѕроблема була не наст≥льки гострою, ¤к сьогодн≥ перед ”крањною, проте найб≥льш≥ економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ сили держави були зор≥Їнтован≥ у напр¤м≥ зниженн¤ енергоЇмност≥ виробництва. Ќаприк≥нц≥ базового пер≥оду, починаючи з 1986 року, розпочавс¤ демонтаж ≥снуючоњ на той час системи господарюванн¤, що в≥дпов≥дно вплинуло на ефективн≥сть д≥ючих механ≥зм≥в державного управл≥нн¤ процесами п≥двищенн¤ енергоефективност≥ економ≥ки. ” цей же час розпочавс¤ пер≥од первинного накопиченн¤ кап≥талу, новими формами економ≥чного господарюванн¤, що причинило перем≥щенн¤ питань п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва з необх≥дноњ та економ≥чно-доц≥льноњ сторони д≥¤льност≥ у неважливу, вторинну ≥ дуже часто шк≥дливу. Ќаступний пер≥од, пер≥од становленн¤ - вид≥л¤Їтьс¤ енерг≥йним ≥ швидким формуванн¤м в≥дносно прогресивних УринковихФ механ≥зм≥в державноњ пол≥тики (уже незалежноњ держави - ”крањна) управл≥нн¤ сферою енергозбереженн¤ в умовах ще багато у чому командно-адм≥н≥стративноњ економ≥чноњ системи з елементами агресивного кап≥тал≥зму пер≥оду накопиченн¤ первинного кап≥талу. ÷ей пер≥од розпочавс¤ ≥з здобутт¤м ”крањною державноњ незалежност≥ та намаганн¤ уникнути енергетичноњ залежност≥ ”крањни в≥д рос≥йських енергонос≥њв. ” цьому пер≥од≥ в≥дбулось формуванн¤ основних правових та ≥нституц≥йних основ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤, а саме прийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро енергозбереженн¤Ф (1994 р≥к), утворенн¤ ƒержкоменергозбереженн¤ (1995 р≥к), прийн¤тт¤ омплексноњ державноњ програми енергозбереженн¤ ”крањни (1997 р≥к). ” цей же пер≥од опрацьовувались р≥зн≥ ≥де¤ формуванн¤ реальних механ≥зм≥в ф≥нансуванн¤ програми, ¤к то позабюджетний фонд енергозбереженн¤, банк енергозбереженн¤, п≥льгове кредитуванн¤, п≥льгове оподаткуванн¤. ¬ умовах первинного накопиченн¤ кап≥талу в≥драхувань в≥д п≥дприЇмств важко було спод≥ватись, така ж ситуац≥¤ склалась ≥ з бюджетним ф≥нансуванн¤м чи наданн¤м кредитних чи податкових. ƒ≥¤льн≥сть позабюджетного ‘онду енергозбереженн¤ було припинено у 1999 роц≥ «аконом ”крањни Фѕро джерела ф≥нансуванн¤ орган≥в державноњ владиФ. …ого зак≥нченн¤ сп≥впадаЇ ≥з зак≥нченн¤м чергового етапу соц≥ально-економ≥чного розвитку держави, що характеризуЇтьс¤ практичним завершенн¤м пер≥оду первинного накопиченн¤ кап≥талу та формуванн¤ к≥лькох потужних ф≥нансово-промислово груп (‘ѕ√) в ”крањн≥. ¬ держав≥ до нов≥ основних економ≥чних та пол≥тичних сил добавилась ще одна сила, чий вплив з того часу пост≥йно зростаЇ. « боку держави у цьому пер≥од≥, активно зд≥йснювалась лише пол≥тична п≥дтримка державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ та робота орган≥в державноњ влади з њњ реал≥зац≥њ. ¬еликоњ зац≥кавленост≥ до енергозбереженн¤ з боку п≥дприЇмств, що не працювали не можна було оч≥кувати. Ќе варто було оч≥кувати ≥ такого зац≥кавленост≥ ≥ з боку п≥дприЇмств, що опрацювали в рамках ‘ѕ√. ћожливо, необх≥дне по¤сненн¤ цьому твердженню. «агалом енергозбереженн¤ Ї сферою д≥¤льност≥ у ¤к≥й дл¤ дос¤гненн¤ результат≥в необх≥дне початкове ≥нвестуванн¤, стаб≥льна робота п≥дприЇмств прот¤гом де¤кого часу, ч≥ткого обл≥ку спожитих енергоресурс≥в та виробленоњ продукц≥њ. ¬ противагу цьому у держав≥ набирала оберт≥в Ут≥ньова економ≥каФ. «а р≥зними джерелами обс¤г Ут≥ньовоњ економ≥киФ коливавс¤ в широкому д≥апазон≥ в≥д 20% (статистична оц≥нка) до 60% (опитуванн¤). –озрахунки проведен≥ за р≥внем електроспоживанн¤ вказують, що 47% економ≥ки ”крањни працюЇ в Ут≥н≥Ф. ÷ей вплив в≥дображаЇтьс¤ у загальному випадку, у двох тенденц≥¤х, прихованому продажу енергоресурс≥в та приховуван≥ частини виробленоњ продукц≥њ дл¤ того щоб зменшити чи взагал≥ уникнути податк≥в на прибуток. ќтриманн¤ пол≥тичного кап≥талу дл¤ пол≥тик≥в, в≥д попул¤ризац≥њ своЇњ д≥¤льност≥ у сфер≥ енергозбереженн¤, у рамках м≥ста, област≥ чи держави теж потребуЇ часу та ≥нвестиц≥й у економ≥ку в≥дпов≥дних територ≥й. «азвичай, ≥ часу, ≥ ≥нвестиц≥й у пол≥тик≥в теж було обмаль. “аким чином, давайте запитаЇмо себе: УЌаск≥льки актуальна була, дл¤ ‘ѕ√ та пол≥тик≥в, д≥¤льн≥сть у сфер≥ енергозбереженн¤ в 1993-1999 роках?Ф Ќаступний пер≥од (перех≥дний) - вир≥зн¤Їтьс¤ формуванн¤ пол≥тико-економ≥чних основ дл¤ забезпеченн¤ росту нац≥ональноњ економ≥ки на нов≥й економ≥чн≥й основ≥ та жорстким регламентуванн¤м та контролем за використанн¤м кошт≥в бюджету держави. ѕочаток перех≥дного пер≥оду характеризуЇтьс¤ подальшим продовженн¤м пер≥оду накопиченн¤ кап≥талу, а в≥дтак, практично в≥дсутн≥стю джерел ф≥нансуванн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в ≥ в≥дсутн≥стю суттЇвих ≥нвестиц≥й власних кошт≥в п≥дприЇмств у сферу енергозбереженн¤. –еал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ забезпечувалась у основному адм≥н≥стративно-орган≥зац≥йними та контролюючими заходами, ¤к≥ дозвол¤ли виконувати лише швидкоокупн≥ та малозатратн≥ енергозбер≥гаюч≥ проекти. “ака ситуац≥¤ була притаманна пер≥оду з 1999 до к≥нц¤ 2000 року. ƒе¤ким етапом в≥дродженн¤ пригаслих над≥й на утворенн¤ механ≥зм≥в ф≥нансового забезпеченн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в, стало передбаченн¤ у ƒержавному бюджет≥ ”крањни на 2001 р≥к ц≥льових видатк≥в на енергозбер≥гаюч≥ заходи у бюджетн≥й сфер≥ у розм≥р≥ 25 млн.грн. Ќа жаль, у 2001 роц≥, проголошен≥ нам≥ри держави виконано лише на 30%, на проведенн¤ енергозбер≥гаючих заход≥в було вид≥лено лише 7,6 млн. грн., що значно дезорган≥зувало виконанн¤ розпочатих проект≥в. ¬ подальшому у державному бюджет≥ ”крањни на 2002 р≥к було передбачено лише 17 млн.грн. дл¤ завершенн¤ ф≥нансуванн¤ незак≥нчених у 2001 роц≥ енергозбер≥гаючих проект≥в. ≤ знову ж реально було проф≥нансовано 1,3 млн.грн. Ѕюджетом на 2003 р≥к уже передбачено лише 7 млн.грн. “аким чином перех≥дний пер≥од можна характеризувати в≥дсутн≥стю над≥йних джерел ф≥нансуванн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в ¤к ≥з сторони п≥дприЇмств, так ≥ державного бюджету та в≥дсутн≥стю розум≥нн¤ необх≥дност≥ (та можливост≥) утворенн¤ механ≥зм≥в самоф≥нансуванн¤ енергозбер≥гаючих проект≥в на основ≥ ринкових умов господарюванн¤. ѕро початок нового етапу у реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ можна говорити починаючи з 2002 року. Ќеобх≥дно зважити на той факт, що ”крањна знаходитьс¤ на завершальному етап≥ перех≥дного пер≥оду в≥д командно-адм≥н≥стративноњ до ринковоњ модел≥ розвитку економ≥ки. ѕ≥дставою дл¤ такого твердженн¤ Ї практичне завершенн¤ реформуванн¤ в≥дносин власност≥, що на сьогодн≥ понад 75% в≥д загального обс¤гу промисловоњ продукц≥њ в ”крањн≥ уже виробл¤Їтьс¤ недержавними п≥дприЇмствами. ”же трет≥й р≥к посп≥ль, в≥дм≥чаЇтьс¤ зростанн¤ промислового виробництва, що св≥дчило про по¤ву прошарку реальних власник≥в п≥дприЇмств зац≥кавлених у в≥дродженн≥ в≥тчизн¤ного конкурентоспроможного виробництва у ринкових умовах ≥, в≥дпов≥дно, у зменшенн≥ енергоЇмност≥ своЇњ продукц≥њ. «Т¤вились виробники енергозбер≥гаючого обладнанн¤ та ф≥нансов≥ установи, ¤к≥ зац≥кавлен≥ у реал≥зац≥њ та примноженн¤ свого виробничого та ф≥нансового потенц≥алу ≥ через це готов≥ до реал≥зац≥њ потенц≥алу енергозбереженн¤. « другоњ половини 2002 року в≥дм≥чаЇтьс¤ актив≥зац≥¤ уваги кер≥вник≥в районного та м≥ського р≥вн¤ до проблем енергозбереженн¤. ќчевидно, що розум≥нн¤ проблем енергозабезпеченн¤ бюджетних установ та орган≥зац≥й дозволило њм ≥дентиф≥кувати енергозбереженн¤, ¤к джерело реальних додаткових Убюджетних надходженьФ, що може не т≥льки забезпечити необх≥дними енергоресурсами бюджетн≥ орган≥зац≥њ, але й забезпечити економ≥ю видатк≥в на закуп≥влю енергоресурс≥в та направити економ≥ю на вир≥шенн¤ ≥нших соц≥ально важливих проблем рег≥ону. р≥м того, п≥сл¤ парламентських вибор≥в в≥дбулось реальне закр≥пленн¤ представник≥в ‘ѕ√, у ¤кост≥ кер≥вних громад¤н, практично у вс≥х владних ≥нституц≥¤х. ѕредставники, а часто ≥ власники цих груп отримали реальну можлив≥сть формувати та зд≥йснювати державну пол≥тику у р≥зних сферах д≥¤льност≥ держави. ¬ той же час вони отримали ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ та посиленн¤ свого впливу у майбутньому, а значить ≥ за вир≥шенн¤ нагальних дл¤ держави питань. ƒл¤ прикладу: уникненн¤ демп≥нгових розсл≥дувань у металург≥њ, вступ ”крањни до св≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥, вир≥шенн¤ проблем тепло та водопостачанн¤ населених пункт≥в, модерн≥зац≥¤ паливно-енергетичного комплексу. –езультатом стала по¤ва необх≥дного прошарку людей зац≥кавлених (чи вимушених) ≥ спроможних сформувати нов≥ ринков≥ механ≥зми реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики енергозбереженн¤. ¬ сусп≥льств≥ стали зТ¤вл¤тись паростки розум≥нн¤ проблематики енергозбереженн¤ ¤к серед вищих посадових ос≥б держави так ≥ серед кер≥вник≥в п≥дприЇмств. ќднак поверн≥мось до питанн¤ зац≥кавленн¤ найб≥льших економ≥чних та пол≥тичних сил украњнського сусп≥льства у енергозбереженн≥. ƒл¤ початку спробуЇмо визначитись ≥з позиц≥Їю ‘ѕ√ та повТ¤заних ≥з ними пол≥тик≥в, в≥дпов≥вши на питанн¤, на ¤ких галуз¤х базуЇтьс¤ матер≥альн≥ та пол≥тичн≥ ресурси ‘ѕ√. ѕри цьому необх≥дно, в≥дм≥тити, що за роки реформ переважанн¤ енергом≥стких галузей у структур≥ промислового виробництва не т≥льки не пол≥пшилас¤, а й значною м≥рою ускладнилас¤. « 1991 до 2000 р. частка енергоЇмного паливно-енергетичного та металург≥йного сектору зросла з 17,3% до 59,2%, або в 3,42 рази, тод≥ ¤к питома вага машинобудуванн¤ та металообробки зменшилас¤ майже вдв≥ч≥ - з 26,3% до 13,2%, а галузей соц≥альноњ спр¤мованост≥ (легка, харчова) - з 36,7% до 19%, або б≥льш ¤к у 1,9 рази. «агалом така тенденц≥¤ Ї дуже небезпечною, оск≥льки крањни, ¤к≥ розвивають та п≥дтримують видобувн≥ галуз≥ та галуз≥ первинноњ переробки сировини прир≥кають себе на необх≥дн≥сть використанн¤ значних обс¤г≥в споживанн¤ енергоресурс≥в та високий р≥вень енергоЇмност≥ виробленоњ продукц≥њ, що в подальшому створюЇ загрозу поступового перетворенн¤ крањни на економ≥чно залежний та технолог≥чно в≥дсталий ринок збуту дл¤ товар≥в передових ≥ндустр≥ально розвинених крањн. —л≥д зазначити, що в р¤д≥ промислово розвинених крањнах за рахунок структурноњ перебудови забезпечено до 40% вс≥Їњ економ≥њ паливно-енергетичних ресурс≥в, а в енергетичн≥й стратег≥њ –ос≥њ передбачено реал≥зувати до 70% загального потенц≥алу енергозбереженн¤. ” звТ¤зку з цим, можна говорити про протир≥чч¤ м≥ж наданн¤м п≥льг енергоЇмним галуз¤м енергетичного та г≥рничо-металург≥йного комплексу ”крањни та реал≥зац≥Їю державноњ енергозбер≥гаючоњ пол≥тики в аспект≥ зниженн¤ енергоЇмност≥ ¬¬ѕ. «вичайно не можна говорити, що розвиток металург≥йноњ галуз≥ Ї шк≥дливим, проте пор¤д ≥з наданн¤м п≥льг металург≥йн≥й галуз≥ ”крањни необх≥дно також розвивати внутр≥шн≥й ринок металу (розвиток машинобудуванн¤), що дозволить пол≥пшити структуру промисловост≥. ѕриклад ѕ≥вденноњ орењ, досить показовий, де пор¤д ≥з потужним паливно-енергетичним та металург≥йним комплексом, при повн≥й в≥дсутност≥ власних руди та енергоресурс≥в, активно розвиваЇтьс¤ машинобуд≥вна та електронна галуз≥ економ≥ки. ¬иникаЇ питанн¤, визначенн¤ та врахуванн¤ у стратег≥њ розвитку державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ позиц≥њ найб≥льших економ≥чних та пол≥тичних сил украњнського сусп≥льства. ¬рахуванн¤ њх позиц≥њ при прийн¤тт≥ державних р≥шень дозволить створити реальне зац≥кавленн¤ великоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, ф≥нансових установ у реал≥зац≥њ потенц≥алу енергозбереженн¤ ”крањни, або створювати необх≥дн≥ механ≥зми примусу ‘ѕ√ до виконанн¤ завдань держави у сфер≥ енергозбереженн¤. ƒл¤ прикладу. Ѕуде металург≥йна галузь тимчасовим етапом у нарощуванн≥ ф≥нансових мТ¤з≥в р¤ду ‘ѕ√ за рахунок експорту продукц≥њ за зниженими ц≥нами, а випрацювавши св≥й ресурс буде знищена (продана) ¤к неконкурентоспроможна, чи при цьому буде розвиватись внутр≥шн≥й ринок металу ≥ будуть зд≥йснюватись ≥нвестиц≥њ у модерн≥зац≥ю металург≥йних п≥дприЇмств. Ѕудуть енергопостачальн≥ п≥дприЇмства зац≥кавленн≥ у зб≥льшенн≥ обс¤г≥в продажу енергоресурс≥в, п≥двищенн≥ тариф≥в, у подальшому невиконанн≥ державних програм обладнанн¤ приладами обл≥ку споживач≥в, чи будуть ор≥Їнтуватись на отриманн¤ того ж прибутку в результат≥ зниженн¤ кап≥тальних затрат на орган≥зац≥ю енергопостачанн¤ та наданн¤ споживачам послуг ≥з зниженн¤ енергоспоживанн¤. Ѕудуть енергоЇмн≥ п≥дприЇмства ≥нвестувати кошти дл¤ зниженн¤ енерговитрат на виробництво продукц≥њ, чи буде прост≥ше добитись наданн¤ необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ прибутковост≥ тарифних чи податкових п≥льг у своњх лоб≥ст≥в у владних ≥нституц≥¤х. ќчевидно, що у рамках державноњ пол≥тики енергозбереженн¤ мають бути створенн≥ так≥ механ≥зми державного управл≥нн¤, ¤к≥ б дозволили переконати енергоЇмн≥ та енергопостачальн≥ п≥дприЇмства зменшувати обс¤ги споживанн¤ та постачанн¤ енергоресурс≥в, при цьому зб≥льшуючи прибутков≥сть за рахунок скороченн¤ кап≥тальних та експлуатац≥йних затрат на енергопостачанн¤, виховати перес≥чних громад¤н турбуватись про ощадливе використанн¤ енергоресурс≥в, а пол≥тик≥в при прийн¤тт≥ державних р≥шень враховувати переваги енергозбереженн¤. Ѕезумовно це Ї складним завданн¤м ≥ потребуЇ створенн¤ необх≥дних економ≥чних умов стимулюванн¤ енергозбереженн¤ та зм≥ни св≥тогл¤ду вс≥х прошарк≥в сусп≥льства. Ќеобх≥дно виховати та укр≥пити у сусп≥льств≥ енергозбер≥гаючий св≥тогл¤д, ¤кий в≥добразитьс¤ у подальшому у в≥дпов≥дному розум≥нн≥ питань енергозбереженн¤ та прийн¤тт≥ пол≥тичних р≥шень держави направлених на формуванн¤ енергоефективноњ економ≥ки. —писок л≥тератури 1. Energy efficiency for a sustainable world. B. Laponche, B.Jamet, M.Colombier, S.Attali., International Conseil Energie Editions. Paris, 1997. 2. —уходол¤ ќ.ћ. јдаптац≥¤ законодавства ”крањни до норматив≥в ™— у сфер≥ енергозбереженн¤/ Ќац≥ональна безпека ≥ оборона є9, 2002р. 3. ћеркушов ¬.“. ≈нергоефективн≥сть та енергозбереженн¤ Ц основн≥ чинники впливу на енергетичну безпеку ”крањни. —тан, проблеми, перспективи // ѕрац≥ ћ≥жнародноњ конференц≥њ У≈нергетична безпека ™вропи. ѕогл¤д у ’’≤ стол≥тт¤Ф. Ц ињв, 2001 р. 4. ћеркушов ¬.“., ѕраховник ј.¬., ≤ншеков ™.ћ. —тратег≥чн≥ напр¤ми енергозбереженн¤ в ”крањн≥// ѕрац≥ ћ≥жнародноњ конференц≥њ У≈нергетична безпека ™вропи. ѕогл¤д у ’’≤ стол≥тт¤Ф. Ц ињв, 2001 р. 5. ∆овт¤нський ¬.ј. лючов≥ проблеми енергозбереженн¤ у розр≥з≥ енергетичноњ стратег≥њ ”крањни. “ези допов≥дей м≥жнародноњ науково-техн≥чноњ конференц≥њ У≈нергоефективн≥сть 2002Ф, - ињв, 2002 р. 6. ѕаливно-енергетичний комплекс ”крањни на пороз≥ третього тис¤чол≥тт¤/ ѕ≥д загальною редакц≥Їю ј. .Ўидловського, ћ.ѕ. овалка Ц ињв:”≈«, - 2001 р. 7. —уходол¤ ќ.ћ. —учасний стан та анал≥з тенденц≥й розвитку механ≥зм≥в енергозбереженн¤/ Ёлектропанорама. є3, 2003 р. ¬ывоз строительного мусора выборки сравнительно. ¬ывоз строительного мусора организовать заранее. Ќомер. Ќефть может достичь $175 из-за политических причин. ƒо 2020 г. –атификаци¤ россией киотского протокола. ћикротурбинные генераторы на при. √лавна¤ страница -> ѕереработка мусора  |
