√лавна¤ страница ->  ѕереработка мусора 

 

јнотована б≥бл≥ограф≥¤ зв≥т≥в. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов. —троительство

—хвалено розпор¤дженн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни

 

в≥д ______200 р. є ______.

 

 ќЌ÷≈ѕ÷≤я

 

ѕроекту «акону ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, р≥дких газопод≥бних павливно-енергетичних ресурс≥в, техн≥чноњ та питноњ води

 

÷¤ концепц≥¤ розроблена з метою всеб≥чного обірунтуванн¤ вибору  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни шл¤х≥в вир≥шенн¤ проблеми нормативно-правового врегулюванн¤ засад орган≥зац≥њ ефективного комерц≥йного обл≥ку споживанн¤ електричноњ енерг≥њ, тепловоњ енерг≥њ, р≥дких, газопод≥бних паливно-енергетичних ресурс≥в, поданоњ споживачам техн≥чноњ та питноњ води (дал≥ енергоресурс≥в) мережами та трубопроводами дл¤ забезпеченн¤ прозорост≥ споживанн¤ енергоресурс≥в субТЇктами господарюванн¤ у ринкових умовах, запровадженн¤ механ≥зм≥в розвитку ≥ вдосконалюванн¤ нов≥тн≥х засоб≥в обл≥ку, забезпеченн¤ економ≥чного стимулюванн¤ споживач≥в та постачальник≥в до впровадженн¤ засоб≥в обл≥ку споживанн¤ енергоресурс≥в, що забезпечить виконанн¤ п. 20 «аход≥в щодо дет≥н≥зац≥њ економ≥ки ”крањни на 2002-2004 роки, затверджених ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 05.03.2002 є216.

 

1. ѕроблема

 

—учасний стан справ у сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в, стримуЇ розвиток ринкових в≥дносин в економ≥ц≥ ”крањни, спри¤Ї њх розкраданню ≥ безгосподарному використанню, перешкоджаЇ ефективному проведенню енергозбер≥гаючих заход≥в. —формован≥ ще в пер≥од плановоњ економ≥ки орган≥зац≥йн≥ принципи та ≥нфраструктура сфери обл≥ку енергоресурс≥в на сьогодн≥шн≥й день залишилис¤ практично без зм≥н. ¬ умовах, що ≥снують, значна частина енергоресурс≥в витрачаЇтьс¤ безконтрольно ≥ марнотратно. ≈коном≥ка обл≥ку енергоресурс≥в, що ≥снуЇ, практично визначаЇтьс¤ сформованим станом, коли понаднормативн≥ втрати енергоресурс≥в, основну частину ¤ких складають втрати в≥д розкраданн¤, безгосподарност≥, неефективного використанн¤ енергетичного устаткуванн¤, оплачуютьс¤ споживачами через систему тариф≥в, субсид≥й чи дотац≥й що ф≥нансуютьс¤ з державного та м≥сцевих бюджет≥в.

 

Ќа сучасному етап≥ фактично склалис¤ умови, коли у п≥дприЇмств, що займаютьс¤ виробництвом, передачею ≥ розпод≥лом енергоресурс≥в, обмежен≥ можливост≥ у п≥двищенн¤ ¤кост≥ обл≥ку, у ви¤вленн≥ ≥ зниженн≥ понаднормативних втрат.

 

ƒл¤ забезпеченн¤ належного контролю за використанн¤м енергоресурс≥в в ”крањн≥, у першу чергу, необх≥дна ц≥л≥сна система правових ≥ нормативних документ≥в, що визначали б правову, економ≥чну ≥ техн≥чну пол≥тику держави у ц≥й сфер≥.

 

ќсновною метою зазначених документ≥в повинно бути:

 

- створенн¤ умов дл¤ орган≥зац≥њ ефективного комерц≥йного обл≥ку енергоресурс≥в ≥з застосуванн¤м сучасних засоб≥в обл≥ку, що п≥дтримувала б роботу ринковоњ економ≥ки на належному р≥вн≥ над≥йност≥ ≥ ц≥л≥сност≥ та мала б механ≥зми розвитку ≥ вдосконаленн¤;

 

- створенн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ дл¤:

 

вдосконаленн¤ системи розрахунк≥в за використанн¤: електричноњ енерг≥њ, тепловоњ енерг≥њ, газу, нафти та нафтопродукт≥в, води техн≥чноњ та питноњ;

 

п≥двищенн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ енергетичних ринк≥в ”крањни;

 

м≥н≥м≥зац≥њ втрат у в≥дпов≥дних мережах постачанн¤ енергоресурс≥в;

 

управл≥нн¤ режимами енергопостачанн¤ та енерговикористанн¤;

 

- забезпеченн¤ економ≥чного стимулюванн¤ сфери обл≥ку енергоресурс≥в ¤к у план≥ створенн¤ засоб≥в обл≥ку, так ≥ в план≥ орган≥зац≥њ обл≥ку та його систематизац≥њ.

 

—л≥д в≥дзначити, що обл≥к споживанн¤ природного газу налагоджено краще н≥ж ≥нш≥ види енергоресурс≥в. «а останн≥ роки налагоджено приладний обл≥к газу, скорочено обс¤ги втрат газу та витрат на технолог≥чн≥ потреби. –озроблено значну к≥льк≥сть нормативно-правових акт≥в щодо обл≥ку газу, «окрема, постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни затверджено  онцепц≥ю створенн¤ Їдиноњ системи обл≥ку природного газу.

 

—тан обл≥ку енергетичних ресурс≥в в «ах≥дн≥й ™вроп≥ та крањнах —Ќƒ

 

јнал≥з стану обл≥ку енергоресурс≥в в крањнах «ах≥дноњ ™вропи, зокрема в ‘ранц≥њ, ƒан≥њ та Ќ≥меччин≥ св≥дчить про наступне:

 

1. ” промислово розвинених крањнах з ринковою економ≥кою енергоресурси розгл¤даютьс¤ ¤к будь-¤кий ≥нший товар - об'Їкт куп≥вл≥ - продажу, на ¤кий розповсюджуютьс¤ вс≥ чинн≥ правила комерц≥йного обл≥ку щодо њх к≥лькост≥ та ¤кост≥. “ому на¤вн≥сть всеб≥чного комерц≥йного обл≥ку енергоресурс≥в розгл¤даЇтьс¤ ¤к нев≥д'Їмний елемент, притаманний принципам побудови ринкових економ≥чних в≥дносин, що зумовлюЇ ≥ всеб≥чне техн≥чне забезпеченн¤ такого обл≥ку.

 

2. ќбл≥к охоплюЇ вс≥ ланки виробництва та споживанн¤ енергоресурс≥в, однак комерц≥йний обл≥к стосуЇтьс¤ виключно сфери куп≥вл≥ - продажу, тобто регулюЇ взаЇмов≥дносини м≥ж продавц¤ми та покупц¤ми (¤к суб'Їктами господарюванн¤ так ≥ ф≥зичними особами). ¬нутр≥шн≥й (технолог≥чний) обл≥к енергоресурс≥в, ¤кий охоплюЇ власне технолог≥чн≥ процеси п≥дприЇмств - суб'Їкт≥в ринк≥в енергоресурс≥в, залишаЇтьс¤ прерогативою п≥дприЇмств.

 

3. ‘орми та техн≥чн≥ засоби зд≥йсненн¤ обл≥ку енергоресурс≥в в крањнах «ах≥дноњ ™вропи в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥зноман≥тн≥стю ≥ т≥сно пов'¤зан≥ з прийн¤тими м≥сцевими особливост¤ми тариф≥кац≥њ та оплати споживаних енергоресурс≥в ≥ орган≥зац≥њ енергетичних ринк≥в.

 

ўо стосуЇтьс¤ крањн —х≥дноњ ™вропи з перех≥дною економ≥кою та крањн Ѕалт≥њ, то тут впроваджуютьс¤ найсучасн≥ш≥ автоматизован≥ системи та засоби комерц≥йного обл≥ку, ≥ цей процес активно стимулюЇтьс¤ державами. “ехнолог≥чно њх системи та засоби обл≥ку поступово наближаютьс¤ до тих, ¤к≥ д≥ють у крањнах «ах≥дноњ ™вропи.

 

—еред крањн —Ќƒ високим техн≥чним р≥внем забезпеченн¤ обл≥ку енергоресурс≥в вид≥л¤Їтьс¤ Ѕ≥лорусь. ƒобре налагоджений комерц≥йний обл≥к в окремих м≥стах –ос≥њ, але це стосуЇтьс¤ лише електричноњ енерг≥њ. Ќайвищий р≥вень обл≥ку електричноњ енерг≥њ дос¤гнутий у системах ћосенерго , де вс≥ споживач≥ охоплен≥ дистанц≥йним зонним обл≥ком електричноњ енерг≥њ, ≤вановенерго та ≥н.

 

јнал≥з стану обл≥ку енергетичних ресурс≥в в ”крањн≥

 

—тан обл≥ку енергоресурс≥в в ”крањн≥ на сьогодн≥ потребуЇ покращенн¤, оск≥льки, ≥снуюч≥ в ”крањн≥ р≥вн≥ понаднормативних втрат Ї неприпустимо високими та стан оснащенн¤ споживач≥в засобами обл≥ку енергоресурс≥в не в≥дпов≥даЇ потребам ринкового середовища.

 

«а ≥нформац≥Їю ћ≥нпаливенерго щодо понаднормативних втрат за 2002 р., в≥дсоток втрат електричноњ енерг≥њ в електричних мережах, ¤кий в пер≥од до 1990 року не перевищував в ”крањн≥ середньоЇвропейського р≥вн¤ 8% в≥д споживанн¤-нетто, нараз≥ зб≥льшивс¤ майже втрич≥ при тому, що абсолютний р≥вень споживанн¤ електричноњ енерг≥њ зменшивс¤ за цей пер≥од вдв≥ч≥.

 

—ьогодн≥ на технолог≥чн≥ потреби об'Їкт≥в ќбТЇднаноњ енергетичноњ системи ”крањни припадаЇ б≥льше 40 млрд. к¬тг на р≥к, або близько 30% електричноњ енерг≥њ, що споживаЇтьс¤ вс≥ма секторами економ≥ки ”крањни. ѕри цьому втрати електричноњ енерг≥њ на генеруючих станц≥¤х (стад≥¤ - виробництво) стаб≥л≥зован≥ ≥ знаход¤тьс¤ в межах 2-3 % в≥д загального вироб≥тку. —таб≥л≥зован≥ втрати ≥ в основн≥й мереж≥ галуз≥ (ѕЋ 220 к¬ ≥ вище) (стад≥¤ - передача) ≥ становить в середньому 3 %. ќсновн≥ втрати електричноњ енерг≥њ припадають на стад≥ю розпод≥лу, тобто на розпод≥льн≥ мереж≥ з напругою 10-110 к¬. «начна частка цих витрат Ї такою, що споживаЇтьс¤ безоплатно.

 

«а зв≥тами ƒержспоживстандарту щодо обстежень стану обл≥ку споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в та газу на об'Їктах енергетики та промисловост≥, перев≥рками державних орган≥в метролог≥чного контролю встановлен≥ факти порушень метролог≥чних вимог та правил обл≥ку електричноњ енерг≥њ на б≥льшост≥ перев≥рених промислових п≥дприЇмств, причому к≥льк≥сть таких порушень зростаЇ з часом.

 

ћайже на вс≥х котельн¤х житлово-комунального господарства належн≥ засоби обл≥ку в≥дпущеноњ тепловоњ енерг≥њ або в≥дсутн≥, або не в≥дпов≥дають метролог≥чним вимогам ≥ чинним правилам обл≥ку тепловоњ енерг≥њ. Ќер≥дко дан≥ статистичноњ зв≥тност≥ про фактичн≥ обс¤ги в≥дпущеноњ тепловоњ енерг≥њ та њњ втрат у мережах п≥дм≥н¤ютьс¤ в≥дпов≥дними нормативними розрахунковими показниками.

 

ѕри зд≥йсненн≥ ƒержспоживстандартом державного метролог≥чного нагл¤ду були заф≥ксован≥ порушенн¤ у сфер≥ комерц≥йного обл≥ку природного та скрапленого газу, особливо на стад≥њ роздр≥бноњ торг≥вл≥ зазначеними енергонос≥¤ми.

 

—л≥д зазначити, що основним чинником, що обумовлюЇ незадов≥льний стан справ у сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в Ї економ≥чна незац≥кавлен≥сть певноњ категор≥њ постачальник≥в. ƒо ц≥Їњ категор≥њ в≥днос¤тьс¤, у першу чергу, теплопостачальн≥, водопостачальн≥ п≥дприЇмства та компан≥њ державноњ, а також комунальноњ форм власност≥, ¤к≥ обслуговують житлово-комунальний сектор економ≥ки за збитковими тарифами з в≥дпов≥дним в≥дшкодуванн¤м збитк≥в м≥сцевими бюджетами.

 

ќск≥льки так≥ п≥дприЇмства не одержують в≥дчутного прибутку в≥д п≥двищенн¤ ефективност≥ своЇњ роботи внасл≥док налагодженн¤ всеб≥чного обл≥ку, вони не зац≥кавлен≥ у зниженн≥ втрат палива, електроенерг≥њ, тепловоњ енерг≥њ та води. Ќавпаки, встановленн¤ л≥чильник≥в споживачами призводить до зменшенн¤ надходжень кошт≥в до постачальник≥в ресурс≥в, що загострюЇ ≥ так складне њх ф≥нансове становище.

 

ѕр¤му зац≥кавлен≥сть у встановленн≥ засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в мають споживач≥. як св≥дчить досв≥д, встановленн¤ л≥чильник≥в гар¤чоњ води населенн¤м призводить до зниженн¤ плати за в≥дпов≥дну послугу майже вдв≥ч≥. ѕри цьому терм≥н окупност≥ витрат на встановленн¤ таких л≥чильник≥в становить р≥к ≥ менше. «авд¤ки цьому, л≥чильники гар¤чоњ води користуютьс¤ попитом у споживач≥в ≥ темпи њх впровадженн¤ стримуютьс¤ т≥льки низькою куп≥вельною спроможн≥стю населенн¤. јналог≥чн≥ приклади можна привести ≥ в≥дносно холодноњ води, обл≥к споживанн¤ ¤коњ теж призводить до р≥зкого зниженн¤ платеж≥в, оск≥льки реально води, ¤к правило, споживаЇтьс¤ менше, н≥ж це передбачено ≥снуючими нормами. “е ж саме спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в≥дносно споживанн¤ газу.

 

ѕоказники забезпеченост≥ економ≥ки ”крањни приладами обл≥ку енергоресурс≥в характеризуютьс¤ такими даними (в≥дсотки до завдань в≥дпов≥дних програм):

 

- по газу встановлено 78,6 % в≥д потреби, в тому числ≥:

 

побутових л≥чильник≥в газу встановлено 34,4% (у житловому фонд≥, де газ використовуЇтьс¤ комплексно (у тому числ≥ на опаленн¤) Ц 75%), на промислових обТЇктах встановлено 100% л≥чильник≥в газу;

 

л≥чильник≥в газу у бюджетних установах та орган≥зац≥¤х Ц 97,6%;

 

л≥чильник≥в газу на комунально-побутових обТЇктах Ц 99,4%;

 

на п≥дприЇмствах комунальноњ енергетики Ц 99,8%;

 

- по холодн≥й вод≥ Ц 66,2 % (в т.ч. в бюджетн≥й сфер≥ 81,1 %, комунальн≥й сфер≥ 31,9%;

 

- по гар¤ч≥й вод≥ Ц 49,4 % (в т.ч. в бюджетн≥й сфер≥ - 52,9%, в комунальн≥й сфер≥ Ц 6,4%);

 

- по теплов≥й енерг≥њ Ц 46,5 % (в т.ч. в бюджетн≥й сфер≥ Ц 55,2 %, в комунальн≥й сфер≥ - 9,1%);

 

- по регул¤торах температури Ц 2,8 %( в т.ч. в бюджетн≥й сфер≥ 0,8%, в комунальн≥й сфер≥ 1,8%).

 

—л≥д зазначити, що у населенн¤ встановлено значну к≥льк≥сть ротац≥йних л≥чильник≥в газу застар≥лоњ конструкц≥њ, ¤к≥ потребують зам≥ни.

 

¬ середньому р≥вень забезпеченост≥ приладами обл≥ку в ”крањн≥ оц≥нюЇтьс¤ в 48,7% в≥д потреби.

 

јкц≥онерн≥ та приватн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ зд≥йснюють постачанн¤ енергоресурс≥в ≥ зор≥Їнтован≥ на одержанн¤ прибутку в≥д своЇњ д≥¤льност≥, ви¤вл¤ють значно б≥льшу зац≥кавлен≥сть у налагодженн≥ над≥йного обл≥ку проданих ресурс≥в. ¬ умовах стримуванн¤ роздр≥бних тариф≥в на енергонос≥њ к≥нцевого вжитку Їдиним джерелом одержанн¤ прибутку такими п≥дприЇмствами Ї зниженн¤ власних внутр≥шн≥х витрат та втрат.

 

ѕроте б≥льш≥сть виробник≥в ≥ постачальник≥в енергоресурс≥в в ”крањн≥ ще не мають економ≥чних стимул≥в до налагодженн¤ об'Їктивного контролю споживанн¤ ресурс≥в, а також не зац≥кавлен≥ у зниженн≥ внутр≥шн≥х потреб у таких ресурсах та втрат на шл¤ху до споживач≥в.

 

“акий стан справ ≥стотно гальмуЇ розвиток ринкових в≥дносин, у першу чергу в енергетичних галуз¤х, спри¤Ї розкраданню та марнотратному використанню енергоресурс≥в на етапах видобуванн¤ (виробництва) подач≥ до споживач≥в, перешкоджаЇ ефективному проведенню енергозбер≥гаючих заход≥в.

 

ўо стосуЇтьс¤ можливостей впровадженн¤ ефективних засоб≥в обл≥ку в≥дпуску та споживанн¤, то ≥снуюча сьогодн≥ на ринку ”крањни номенклатура засоб≥в вс≥х вид≥в споживанн¤ енергоресурс≥в задовольн¤Ї будь-¤к≥ сучасн≥ вимоги (за даними ƒержспоживстандарту станом на 01.10.2003 року в державному реЇстр≥ вим≥рювальноњ техн≥ки значитьс¤: л≥чильник≥в електричноњ енерг≥њ 124, в тому числ≥ украњнських виробник≥в Ц 56; л≥чильник≥в газу 85, в тому числ≥ украњнських 51; л≥чильник≥в тепловоњ енерг≥њ 104, в тому числ≥ украњнських 50; л≥чильник≥в води 164, в тому числ≥ украњнських 66).

 

јнал≥з чинного законодавства у сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в в крањнах
«ах≥дноњ ™вропи, —Ќƒ та в ”крањн≥

 

¬ результат≥ анал≥зу законодавства ™вропейських крањн у сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в встановлено наступне.

 

1. ¬ крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою в≥дсутн≥ закони, що регламентують загальн≥ принципи обл≥ку енергоресурс≥в. ѕитанн¤ нормативно-законодавчого забезпеченн¤ обл≥ку в цих крањнах знаход¤ть необх≥дне в≥дображенн¤ в законах, ¤к≥ стосуютьс¤ того чи ≥ншого енергонос≥¤ або енергоресурсу.

 

2. ¬ крањнах сх≥дноњ частини ™вропи (в останн≥ роки) назр≥л≥ питанн¤ нормативно-правового врегулюванн¤ сфери обл≥ку споживанн¤ енергонос≥њв вир≥шуютьс¤ двома шл¤хами. ѕри прийн¤тт≥ нових закон≥в у сфер≥ енергетики питанн¤ обл≥ку знаход¤ть в≥дображенн¤ у вигл¤д≥ спец≥альних розд≥л≥в таких закон≥в. ≤ншим шл¤хом Ї внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до чинних нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ регулюють в≥дносини на ринках енергонос≥њв.

 

3. ¬ ”крањн≥ регламентац≥¤ обл≥ку енергоресурс≥в та води не знаходила тривалий час належного законодавчого оформленн¤. ќстанн≥ми роками окрем≥ питанн¤ орган≥зац≥њ обл≥ку врегульовано у таких документах ¤к: Уѕравила користуванн¤ електричною енерг≥ЇюФ дл¤ промислових споживач≥в ≥ населенн¤, У онцепц≥¤ побудови автоматизованих систем обл≥ку електричноњ енерг≥њ в умовах енергоринкуФ, У онцепц≥¤ та програма створенн¤ Їдиноњ системи обл≥ку природного газуФ, Уѕравила наданн¤ послуг населенню з газопостачанн¤Ф, Уѕрограма поетапного оснащенн¤ на¤вного житлового фонду засобами обл≥ку та регулюванн¤ споживанн¤ води ≥ тепловоњ енерг≥њФ, Уѕравила подач≥ та використанн¤ природного газу в народному господарств≥ ”крањниФ, Уѕравила наданн¤ населенню послуг з водо-, теплопостачанн¤ та водов≥дведенн¤Ф, тощо.

 

ѕитанн¤, що розгл¤даютьс¤ у зазначених документах, присв¤чен≥, головним чином, техн≥чним та технолог≥чним аспектам обл≥ку ≥ не в≥дображають ≥нших аспект≥в обл≥ку, а саме комерц≥йну його складову.

 

јнал≥з стану обл≥ку енергоресурс≥в в крањн≥ св≥дчить, що його незадов≥льний стан обумовлений не ст≥льки недосконал≥стю техн≥чних та технолог≥чних аспект≥в обл≥ку тих чи ≥нших енергонос≥њв, ск≥льки в≥дсутн≥стю комплексного п≥дходу до орган≥зац≥њ обл≥ку будь-¤ких ресурс≥в, ¤к одного з головних ≥нструмент≥в орган≥зац≥њ ефективноњ роботи з одного боку енергопостачальних та водопостачальних п≥дприЇмств (¤к≥ мали б налагодити ефективне управл≥нн¤ скороченн¤м втрат ресурс≥в в ус≥х ланках виробництва, транспортуванн¤ та подач≥ енергонос≥њв та води до споживача, що п≥двищить ефективн≥сть роботи всього паливно-енергетичного комплексу держави), а з другого стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ енергоресурс≥в та води споживачами.

 

¬ даний час в ”крањн≥ в≥дсутн¤ ц≥л≥сна система законодавчих акт≥в ≥ нормативних документ≥в, що визначала б правову, економ≥чну ≥ техн≥чну пол≥тику держави в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в. ¬проваджуван≥ час в≥д часу, заходи щодо п≥двищенн¤ ¤кост≥ окремих засоб≥в обл≥ку не мають системного характеру ≥ д≥Ївих економ≥чних механ≥зм≥в њх впровадженн¤, нос¤ть лише косметичний характер не зач≥паючи проблеми саме комерц≥йного обл≥ку енергоресурс≥в в процес≥ њх руху м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ та надходженн¤м до споживач≥в.

 

¬ ц≥лому чинне законодавство не в повн≥й м≥р≥ врегульовуЇ наступн≥ правов≥ норми:

 

- щодо обов'¤зковост≥ обл≥ку енергоресурс≥в при подач≥ њх до споживач≥в;

 

- щодо в≥днесенн¤ вартост≥ витрат на придбанн¤, встановленн¤, експлуатац≥ю та метролог≥чне забезпеченн¤ засоб≥в обл≥ку;

 

- щодо врегулюванн¤ майнових взаЇмов≥дносин стосовно власност≥ на засоби обл≥ку енергоресурс≥в м≥ж споживачами (покупц¤ми) та постачальниками (продавц¤ми);

 

- щодо взаЇмостосунк≥в м≥ж споживачами та постачальниками енергоресурс≥в, пов'¤заних з експлуатац≥Їю, в≥дпов≥дальн≥стю за збер≥ганн¤, техн≥чним обслуговуванн¤м, зам≥ною, модерн≥зац≥Їю засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в, доступом до них дл¤ зн¤тт¤ показ≥в тощо;

 

- щодо врегулюванн¤ проблем розрахунк≥в за спожит≥ енергоресурси м≥ж постачальником та споживачем;

 

- щодо ¤кост≥ паливно-енергетичних ресурс≥в та води, поданих до споживач≥в.

 

≤снуюча в даний час в ”крањн≥ система орган≥зац≥њ обл≥ку енергоресурс≥в не дозвол¤Ї ¤к≥сно та на необх≥дному р≥вн≥:

 

- зд≥йснювати оперативний контроль ≥ обл≥к фактичних обс¤г≥в, ¤к в≥дпущених, так ≥ корисно спожитих енергоресурс≥в;

 

- визначати ≥ контролювати баланси виробленн¤ ≥ споживанн¤ енергоресурс≥в, ¤к в ”крањн≥ в ц≥лому, так ≥ окремими суб'Їктами господарюванн¤ зокрема;

 

- сформувати можлив≥сть отриманн¤ ч≥ткоњ ≥нформац≥њ в≥дносно руху паливно-енергетичних ресурс≥в на р≥зних етапах технолог≥чного циклу видобутку (виробництва), ≥мпортуванн¤, збер≥ганн¤ у сховищах, транспортуванн¤ до споживач≥в, поставок за кордон тощо, що Ї необх≥дним дл¤ ефективного управл≥нн¤ матер≥альними ресурсами держави;

 

- контролювати ¤к≥сть спожитих паливно-енергетичних ресурс≥в на р≥зних пром≥жних етапах њх руху до споживача, контролювати ¤к≥сть водопостачанн¤.

 

2. —уттЇв≥ фактори

 

¬иход¤чи з вищесказаного, доц≥льним вбачаЇтьс¤ врегулюванн¤ основних положень державноњ пол≥тики в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в спец≥альним «аконом ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, р≥дких, газопод≥бних паливно-енергетичних ресурс≥в, техн≥чноњ та питноњ водиФ, положенн¤ ¤кого повинн≥ стати загальною основою створенн¤ системи нормативних ≥ методичних документ≥в, що регламентують комерц≥йний обл≥к визначених енергоресурс≥в. ¬иб≥р енергоресурс≥в, орган≥зац≥¤ комерц≥йного обл≥ку ¤ких буде врегульовуватись в≥дпов≥дним законом, обумовлена технолог≥чною под≥бн≥стю орган≥зац≥њ обл≥ку, що базуЇтьс¤ на застосуванн≥ стандартних прилад≥в, ¤к≥ можуть бути стац≥онарно встановлен≥ та забезпечити систематичн≥сть та тривал≥сть обл≥ку.

 

ѕитанн¤ що стосуютьс¤ специф≥ки обл≥ку р≥зних вид≥в енергоресурс≥в з огл¤ду на досв≥д Ївропейських крањн, доц≥льно в≥добразити шл¤хом внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень у тексти чинних закон≥в в сфер≥ енергетики та енергозбереженн¤. як так≥, можуть розгл¤датис¤ «акони ”крањни Уѕро електроенергетикуФ, Уѕро енергозбереженн¤Ф, Уѕро нафту ≥ газФ Уѕро питну воду та питне водопостачанн¤Ф. “ехн≥чн≥ вимоги до комерц≥йних вузл≥в обл≥ку, пор¤док перев≥рки ≥ обс¤ги роб≥т за перев≥рки њх техн≥чного стану ≥ достов≥рн≥сть вим≥рюванн¤ к≥лькост≥ енергонос≥њв енергоресурс≥в доц≥льно встановлювати у ѕравилах обл≥ку в≥дпов≥дних енергоресурс≥в, ¤к≥ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дальними за напр¤мки центральними органами виконавчоњ влади за узгодженн¤м з зац≥кавленими центральними органами виконавчоњ влади або ≥ншими нормативно-правовими актами чи документами.

 

ўо стосуЇтьс¤ питань обл≥ку твердих вид≥в палива (кам'¤не ≥ буре вуг≥лл¤, торф, дрова тощо), а також ≥нших вид≥в енергоресурс≥в (таких нафтопродукт≥в ¤к асфальт, б≥тум, мазут тощо, ¤к≥ не п≥дл¤гають вим≥рюванн¤м за допомогою прилад≥в обл≥ку, нафта в цистернах та ≥нших Їмност¤х при транспортуванн≥ зал≥зничним або водним транспортом) повинн≥ бути урегульован≥ ≥ншими законодавчими актами, оск≥льки њх обл≥к, ¤к в орган≥зац≥йному, так ≥ в техн≥чному план≥, ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д обл≥ку зазначених вид≥в енергоресурс≥в.

 

«акон повинен визначати т≥льки основн≥ положенн¤ державноњ пол≥тики в сфер≥ обл≥к, що Ї загальними дл¤ зазначених вид≥в енергоресурс≥в.

 

ƒержавна пол≥тика в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в повинна бути представлена в закон≥ системою положень, ¤к≥ матимуть необх≥дну повноту ≥ зак≥нчен≥сть дл¤ однозначного розв'¤занн¤ вс≥х ключових питань, що лежать в основ≥ орган≥зац≥њ ≥ розвитку сфери обл≥ку енергоресурс≥в, зокрема:

 

- побудова ≥ розвиток сфери обл≥ку енергоресурс≥в повинн≥ зд≥йснюватис¤ на основ≥ ринковоњ модел≥ розвитку економ≥ки ”крањни;

 

- система положень державноњ пол≥тики в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в, маЇ бути сформована з урахуванн¤м досв≥ду побудови ≥ розвитку такого обл≥ку в Ївропейських крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою, на основ≥ положень, ¤к≥ представлен≥ нижче.

 

ѕоложенн¤ 1. «акон повинен охоплювати сферу комерц≥йного (розрахункового) обл≥ку енергоресурс≥в на вс≥х стад≥¤х технолог≥чного циклу: видобуток або поставка з-за меж крањни (виробництво) Ц транспортуванн¤ (передача) на територ≥њ ”крањни Ц розпод≥л (в межах визначеноњ д≥њ п≥дприЇмств постачальник≥в) -споживанн¤.

 

¬ умовах ринковоњ економ≥ки технолог≥чний обл≥к Ї вторинним ≥ займаЇ залежне положенн¤ в≥д стану комерц≥йного обл≥ку. “ехнолог≥чний обл≥к повинен залишатис¤ прерогативою п≥дприЇмств, ≥ державне втручанн¤ тут небажане, тому що це фактично обмежуватиме економ≥чну самост≥йн≥сть п≥дприЇмств - субТЇкт≥в ринковоњ економ≥ки. «вТ¤зок комерц≥йного обл≥ку з технолог≥чним обл≥ком, що ≥снуЇ в умовах ринковоњ економ≥ки, при удосконаленн≥ комерц≥йного обл≥ку неодм≥нно забезпечить в≥дпов≥дн≥ позитивн≥ зм≥ни ≥ в технолог≥чному обл≥ку.

 

” звТ¤зку з вищенаведеним, поширенн¤ чинност≥ цього закону на технолог≥чний обл≥к Ї недоц≥льним.

 

ѕоложенн¤ 2. ” точках постачанн¤ енергоресурс≥в обл≥к повинен забезпечувати постачальник (продавець) енергоресурс≥в, а споживач (покупець) повинен забезпечувати збереженн¤ прилад≥в обл≥ку.

 

ѕоложенн¤ 3. —поживач (покупець) енергоресурс≥в повинен сплачувати обірунтован≥ витрати щодо забезпеченн¤ необх≥дного обл≥ку.

 

¬ основ≥ положень 2 ≥ 3 лежить наступний погл¤д на обл≥к:

 

Ќа вс≥х стад≥¤х УжиттЇвогоФ циклу енергоресурс≥в обл≥к повинен розгл¤датис¤ ¤к технолог≥чна складова в≥дпов≥дних процес≥в виробництва, постачанн¤ ≥ споживанн¤.

 

ѕоложенн¤ 4. —поживач (покупець) не повинен сплачувати втрати в≥д недосконалост≥ обл≥ку (неконтрольован≥ втрати енергоресурс≥в та води).

 

≤ншими словами, втрати в≥д недосконалост≥ систем та засоб≥в обл≥ку не повинн≥ компенсуватис¤ сторон≥, що орган≥зуЇ такий обл≥к. ¬трати в≥д недосконалост≥ систем та засоб≥в обл≥ку повинна оплачувати сторона, що орган≥зуЇ обл≥к.

 

ѕоложенн¤ 5. ¬с≥ операц≥њ комерц≥йного обл≥ку повинн≥ проводитис¤ т≥льки на п≥дстав≥ даних техн≥чних засоб≥в обл≥ку, характеристики точност≥ ≥ достов≥рност≥ ¤ких повинн≥ в≥дпов≥дати встановленим нормам ≥ п≥дтверджуватис¤ ƒержспоживстандартом.

 

ѕоложенн¤ 6. ѕостачальник (продавець) ≥ споживач (покупець) енергоресурс≥в повинн≥ мати однаков≥ права на одержанн¤ повноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо даних обл≥ку та техн≥чних даних засоб≥в обл≥ку (точн≥сть вим≥рювань).

 

ѕоложенн¤ 7. “арифи на енергоресурси, а також норми точност≥ ≥ достов≥рност≥ операц≥й комерц≥йного обл≥ку повинн≥ контролюватис¤ уповноваженими на це органами державноњ влади.

 

 онтролюючи тарифи на енергетичн≥ ресурси та воду, норми точност≥ ≥ достов≥рност≥ операц≥й комерц≥йного обл≥ку, держава може зд≥йснювати ефективне управл≥нн¤ сферою обл≥ку енергоресурс≥в при збереженн≥ можливост≥ њњ розвитку на основ≥ ринковоњ економ≥ки.

 

Ќаведена система положень державноњ пол≥тики в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в орган≥чно вписуЇтьс¤ до сформованих п≥дход≥в щодо орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ обл≥ку ≥ не може привести до негативних насл≥дк≥в у ф≥нансово-економ≥чн≥й, правов≥й ≥ соц≥альн≥й сферах. –азом з тим, тарифна пол≥тика, що побудована на основ≥ положень 3 ≥ 4, приведе до економ≥чних втрат у тих постачальник≥в (продавц≥в) енергоресурс≥в, що мають низьку ¤к≥сть обл≥ку ≥ допускають розкраданн¤ ≥ безгосподарне в≥дношенн¤ до своЇњ продукц≥њ.

 

ƒержавна пол≥тика в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в, реал≥зована на основ≥ системи наведених положень ≥ в≥дображена в «акон≥ ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, газу, нафти, техн≥чноњ та питноњ водиФ, дозволить:

 

1) ¬становити в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в меж≥ державного нагл¤ду ≥ контролю на ус≥х стад≥¤х УжиттЇвогоФ циклу енергоресурс≥в: видобуток (виробництво) - передача - розпод≥л - споживанн¤ (положенн¤ 1);

 

2) ¬изначити сторону, в≥дпов≥дальну за орган≥зац≥ю обл≥ку - постачальник (продавець) енергоресурс≥в (положенн¤ 2);

 

3) ¬изначити сторону, що буде ф≥нансувати витрати на орган≥зац≥ю обл≥ку - споживач (покупець) енергоресурс≥в (положенн¤ 3), ≥ умови ф≥нансуванн¤ обл≥ку (положенн¤ 4);

 

4) ¬изначити умови проведенн¤ операц≥й комерц≥йного обл≥ку, що забезпечують можлив≥сть контролювати р≥вень њх точност≥ ≥ достов≥рност≥ (положенн¤ 5);

 

5) ¬изначити права постачальник≥в (продавц≥в) ≥ споживач≥в (покупц≥в) енергоресурс≥в на одержанн¤ ≥нформац≥њ щодо показань засоб≥в обл≥ку та щодо њх точност≥ (положенн¤ 6).

 

6) ¬изначити методи державного управл≥нн¤ розвитком сфери обл≥ку енергоресурс≥в (положенн¤ 7).

 

“аким чином, положенн¤ державноњ пол≥тики в сфер≥ обл≥ку енергоресурс≥в будуть конкретизувати в≥дпов≥дальн≥сть ≥ обов'¤зки зац≥кавлених стор≥н в орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн≥ обл≥ку, в результат≥ чого будуть створен≥ умови дл¤ розвитку сфери обл≥ку енергоресурс≥в на основ≥ ринкових метод≥в господарюванн¤ п≥д контролем уповноважених на це державних орган≥в.

 

«важене ≥ ц≥леспр¤моване тарифне регулюванн¤ дозволить у створених умовах (у в≥дпов≥дност≥ з положенн¤ми 3 ≥ 4) зад≥¤ти економ≥чн≥ важел≥, ¤к≥ змус¤ть постачальник≥в (продавц≥в) енергоресурс≥в п≥двищити ¤к≥сть обл≥ку ≥ знизити р≥вн≥ понаднормативних втрат в технолог≥чних процесах своњх виробництв.

 

ƒержавний контроль точн≥стю ≥ достов≥рн≥стю вим≥рювальних операц≥й (положенн¤ 5) дозволить встановити ≥ п≥дтримувати необх≥дний р≥вень ¤кост≥ обл≥ку.

 

” «акон≥ буде конкретизовано перел≥к роб≥т, ¤к≥ мають в≥дноситис¤ до сфери забезпеченн¤ обл≥ку енергоресурс≥в.

 

«абезпеченн¤ функц≥онуванн¤ засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в повинно включати:

 

- встановленн¤ засоб≥в обл≥ку (проектуванн¤, придбанн¤, пусконалагоджувальн≥ роботи, метролог≥чна атестац≥¤ чи пов≥рка);

 

- техн≥чне обслуговуванн¤ засоб≥в обл≥ку (регламентн≥ роботи, контроль техн≥чного стану, пер≥одична пов≥рка, ремонт);

 

- розвиток сфери обл≥ку (придбанн¤ та встановленн¤ досконал≥ших засоб≥в обл≥ку, зам≥на засоб≥в обл≥ку, що в≥дпрацювали св≥й ресурс).

 

«акон повинен встановити механ≥зм компенсац≥њ витрат на забезпеченн¤ обл≥ку, ¤к≥ пол¤гають у наступному:

 

- обірунтован≥ витрати, пов'¤зан≥ з забезпеченн¤м обл≥ку енергоресурс≥в, повинн≥ компенсуватис¤ п≥дприЇмствам, що забезпечують обл≥к, через тарифи на постачанн¤ в≥дпов≥дних енергонос≥њв;

 

- втрати в≥д недосконалост≥ обл≥ку не повинн≥ компенсуватис¤ п≥дприЇмствам, що забезпечують обл≥к, з державного та м≥сцевих бюджет≥в.

 

ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ енергоресурс≥в встановлена частина платежу повинна повертатис¤ п≥дприЇмствам, що забезпечують обл≥к, ≥ формувати фонд обл≥ку. « фонду обл≥ку повинн≥ ф≥нансуватис¤ вс≥ роботи, що в≥днос¤тьс¤ до забезпеченн¤ обл≥ку. ÷≥льове використанн¤ засоб≥в фонду обл≥ку повинне контролюватис¤ в≥дпов≥дними державними органами.

 

«акон повинен встановлювати загальн≥ вимоги до операц≥й комерц≥йного обл≥ку.

 

«агальн≥ вимоги до операц≥й комерц≥йного обл≥ку:

 

- при проведенн≥ операц≥й комерц≥йного обл≥ку необх≥дно контролювати:

 

к≥льк≥сть енергоресурс≥в;

 

¤к≥сть енергоресурс≥в;

 

режими споживанн¤ енергоресурс≥в (в обірунтованих випадках);

 

- операц≥њ повТ¤зан≥ з комерц≥йним обл≥ком повинн≥ характеризуватис¤ нормами точност≥ ≥ достов≥рност≥.

 

«акон повинен визначати, ¤к≥ державн≥ органи повинн≥ контролювати тарифи на паливно-енергетичн≥ ресурси ≥ норми точност≥ ≥ достов≥рност≥ операц≥й комерц≥йного обл≥ку.

 

3. јльтернативи

 

ћожливим вар≥антом вир≥шенн¤ проблеми Ї введенн¤ у д≥ю «акону ”крањни, що передбачатиме внесенн¤ зм≥н та доповнень до д≥ючих нормативно-правових акт≥в, ¤кими будуть врегульован≥ проблеми обл≥ку енергоресурс≥в.

 

≈фективн≥сть вт≥ленн¤ стратег≥чноњ ц≥л≥ ур¤довоњ пол≥тики при застосуванн≥ цього вар≥анту буде низькою, оск≥льки розпорошен≥сть р≥шень по численних актах законодавства знижуватиме мотивац≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤ та орган≥в державноњ влади до вт≥ленн¤ у житт¤ в≥дпов≥дних р≥шень.

 

—уттЇвими насл≥дками вт≥ленн¤ альтернативного вар≥анту, зокрема, так≥ ¤к ф≥нансово-економ≥чн≥, стане пов≥льн≥ше зниженн¤ частки економ≥ки ”крањни, ¤ка перебуваЇ в т≥н≥.

 

4. ”згодженн¤

 

Ќеобх≥дн≥сть врегулюванн¤ проблем обл≥ку енергоресурс≥в в≥дзначено ћ≥н≥стерством економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ, ћ≥нпаливенерго, ћ≥нпромпол≥тики, ƒержжитлокомунгоспом. ћожлив≥сть вир≥шенн¤ проблеми та необх≥дн≥сть такого вир≥шенн¤ визнаЇтьс¤ ними вс≥ма. –азом з тим окрем≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади в≥дзначають, що вир≥шенн¤ проблеми може зд≥йснюватис¤ р≥зними шл¤хами.

 

”згодженн¤ шл¤х≥в розвТ¤занн¤ проблем обл≥ку енергоресурс≥в було проведено з ћ≥н≥стерством економ≥ки та з питань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ, ћ≥нпаливенерго, ћ≥нпромпол≥тики, ƒержжитлокомунгоспом, Ќ –≈, Ќј  УЌафтогаз ”крањниФ та ћ≥н'юстом.

 

5. ќптимальний вар≥ант

 

ќптимальним вар≥антом вир≥шенн¤ проблеми Ї прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою ”крањни «акону ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, р≥дких, газопод≥бних паливно-енергетичних ресурс≥в, техн≥чноњ та питноњ водиФ.

 

ѕрийн¤тт¤ закону дозволить у одному акт≥ сконцентрувати вир≥шенн¤ питань обл≥ку, а не розпорошувати р≥шенн¤ на багато нормативно-правових акт≥в р≥зноњ ваги. ¬ подальшому на основ≥ прийн¤тих «аконом положень внести зм≥ни та доповнень до д≥ючих законодавчих та нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ обумовлюють питанн¤ встановленн¤, обслуговуванн¤, право власност≥ на засоби обл≥ку та пор¤док розрахунк≥в за спожит≥ енергонос≥њ м≥ж споживачем та постачальником, що регламентують обл≥к визначених енергоресурс≥в.

 

6. ¬провадженн¤

 

ƒл¤ впровадженн¤ «акону ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, р≥дких, газопод≥бних паливно-енергетичних ресурс≥в, техн≥чноњ та питноњ водиФ необх≥дно запровадити поетапне введенн¤ у д≥ю норм закону.

 

ќптимальним вар≥антом Ї встановленн¤ перех≥дного пер≥оду за спец≥альними програмами, що розроблен≥ дл¤ кожного виду енергетичних ресурс≥в. “арифна пол≥тика на етап≥ перех≥дного пер≥оду повинна спри¤ти посл≥довному зниженню р≥вн¤ понаднормативних втрат енергоресурс≥в ≥ нагромадженню ресурс≥в (кошт≥в) у Уфонд≥ обл≥куФ.

 

 ороткий перел≥к роб≥т цього пер≥оду включаЇ:

 

- вдосконаленн¤ нормативноњ ≥ метролог≥чноњ бази;

 

- вдосконаленн¤ методичних документ≥в;

 

- обстеженн¤ об'Їкт≥в обл≥ку;

 

- створенн¤ типових проект≥в систем та встановленн¤ засоб≥в обл≥ку;

 

- масове впровадженн¤ систем та засоб≥в обл≥ку;

 

- п≥дготовка ≥ навчанн¤ персоналу дл¤ обслуговуванн¤ систем та засоб≥в обл≥ку.

 

«важаючи на те, що на даний час частина споживач≥в встановила засоби обл≥ку енергоресурс≥в за власний рахунок, на перех≥дний пер≥од (пер≥од експлуатац≥њ таких засоб≥в обл≥ку) необх≥дно буде встановити особлив≥ умови орган≥зац≥њ обл≥ку дл¤ вказаноњ категор≥њ споживач≥в та субТЇкт≥в господарюванн¤, що забезпечують постачанн¤ (транспортуванн¤) њм в≥дпов≥дних вид≥в енергоресурс≥в.

 

¬ажливим проблемним питанн¤м необх≥дно вважати питанн¤ орган≥зац≥њ обл≥ку ¤кост≥ енергетичних ресурс≥в. ѕерех≥дний пер≥од дл¤ орган≥зац≥њ обл≥ку ¤кост≥ енергетичних ресурс≥в може бути тривал≥шим, н≥ж дл¤ вир≥шенн¤ ≥нших питань. ÷е пов'¤зано з формуванн¤м ринку прилад≥в обл≥ку ¤кост≥ енергетичних ресурс≥в ≥ створенн¤м метролог≥чноњ бази.

 

ќц≥нюючи стан ≥ можливост≥ ринку впровадженн¤ засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в, можна зазначити наступне:

 

1. –инок засоб≥в к≥лькост≥ енергоресурс≥в, що сформувавс¤ на даний час в ”крањн≥, включаЇ найсучасн≥ш≥ техн≥чн≥ засоби, створен≥ з урахуванн¤м останн≥х дос¤гнень вим≥рювальноњ техн≥ки, м≥кроелектрон≥ки, обчислювальноњ техн≥ки, засоб≥в ≥ систем зв'¤зку. ѕрактично вс≥ засоби обл≥ку можуть використовуватис¤ при створенн≥ автоматизованих систем обл≥ку.

 

2. –инок засоб≥в обл≥ку ¤кост≥ енергоресурс≥в ще не розвинений внасл≥док в≥дсутност≥ попиту на прилади вим≥ру параметр≥в ¤кост≥. ” техн≥чному план≥ немаЇ видимих перешкод дл¤ розвитку ринку прилад≥в цього призначенн¤.

 

3. ¬ умовах, що ≥снують, керувати ринком засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в може т≥льки попит.  ерувати ¤к≥стю техн≥чних засоб≥в обл≥ку можна через систему нормативних ≥ методичних документ≥в, що будуть регламентувати питанн¤ обл≥ку. —тандарти на прилади обл≥ку мають в≥дпов≥дати ISO

 

” даний час в ”крањн≥ необх≥дно створити таку систему документ≥в.

 

ѕроведенн¤ вс≥х роб≥т пов'¤зано з≥ значними ф≥нансовими витратами. «а в≥дсутност≥ накопичень у Уфонд≥ обл≥куФ повинн≥ бути знайден≥ ≥нш≥ джерела ф≥нансуванн¤ ≥ визначен≥ умови ф≥нансуванн¤.

 

¬провадженн¤ «акону ≥ передбачених у «акон≥ механ≥зм≥в не вимагатиме зб≥льшенн¤ бюджетних видатк≥в на утриманн¤ бюджетноњ сфери, оск≥льки це питанн¤ вже урегульоване ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 16.06.99 є662/99 ѕро заходи щодо скороченн¤ енергоспоживанн¤ бюджетними установами, орган≥зац≥¤ми та казенними п≥дприЇмствами .

 

ѕрийн¤тт¤ «акону ”крањни Уѕро орган≥зац≥ю комерц≥йного обл≥ку електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ, р≥дких, газопод≥бних паливно-енергетичних ресурс≥в, техн≥чноњ та питноњ водиФ створить Їдину законодавчу базу дл¤ виробник≥в постачальник≥в та споживач≥в енергоресурс≥в, що дозволить ефективно впроваджувати енергозбер≥гаюч≥ заходи в ус≥х галуз¤х нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни. –езультатом прийн¤тт¤ «акону стане також скороченн¤ понаднормативних витрат енергоресурс≥в, що об'Їктивно спри¤тиме виведенню т≥ньовоњ частки економ≥ки в легальну сферу функц≥онуванн¤.

 

 

ѕочинаючи з 1996 року контракторами јћ– —Ўј та ≥ншими донорськими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ надають техн≥чну допомогу ”крањн≥, було п≥дготовлено низку зв≥т≥в, навчальних матер≥ал≥в, пос≥бник≥в та ≥нших документ≥в з питань плануванн¤ кап≥тального розвитку, економ≥чного та бюджетно-ф≥нансового плануванн¤ роботи комунальних п≥дприЇмств. ƒал≥ у хронолог≥чному пор¤дку подаЇтьс¤ стислий огл¤д цих матер≥ал≥в.

 

1996 р≥к

 

ѕроекти јћ– —Ўј в ”крањн≥

 

” рамках проекту јћ– —Ўј ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ послуг водопостачанн¤ (Ћьв≥вський водоканал, ”крањна) за ѕрограмою реформуванн¤ житлового сектору, компан≥Їю ѕјƒ ќ/Ћьв≥в було п≥дготовлено ‘≥нальний зв≥т у 4 частинах: ѕроцес ц≥ноутворенн¤ („астина I); ѕовне в≥дшкодуванн¤ витрат („астина II); ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ водопостачанн¤: ѕос≥бник („астина ≤II); ‘≥нальний зв≥т („астина IV)

 

ѕерш≥ дв≥ частини описують систему водопостачанн¤ у Ћьвов≥ ≥ т≥ зм≥ни, ¤к≥ впроваджуютьс¤, а трет¤ ≥ четверта розроблен≥ дл¤ ≥нших водоканал≥в ”крањни ≥ м≥ст¤ть навчальн≥ матер≥али ≥ рекомендац≥њ з метою поширенн¤ льв≥вського досв≥ду. ” цих матер≥алах описуЇтьс¤ д≥юча система ц≥ноутворенн¤ на послуги водопостачанн¤, запропонована оптим≥зована модель ц≥ноутворенн¤, проводитьс¤ пор≥вн¤нн¤ д≥ючоњ та запропонованоњ моделей ц≥ноутворенн¤. ќск≥льки метою проекту було наданн¤ допомоги Ћьв≥вському водоканалу та м≥сту Ћьвову дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ п≥дприЇмства, то основна увага прид≥лена питанню в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ послуг водопостачанн¤ за рахунок зб≥льшенн¤ надходжень в≥д оплати послуг. ѕос≥бник („астина ≤II) п≥дготовлено дл¤ навчанн¤ та наданн¤ техн≥чноњ допомоги м≥сцевим органам влади з метою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ п≥дприЇмств, розробки загальноњ стратег≥њ дл¤ поступового переходу до повного в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ послуг водопостачанн¤. ѕроект —в≥тового банку та ™Ѕ––  омпан≥¤ Severn Trent Water International п≥дготувала зв≥т ѕро досл≥дженн¤ тариф≥в . ƒосл≥дженн¤ Ї частиною проекту, мета ¤кого - надати допомогу в корпоративн≥й реструктуризац≥њ рег≥онального водопостачального п≥дприЇмства м.јпшерон та п≥дтримати ф≥нансову стаб≥льн≥сть системи водопостачанн¤ м. Ѕаку (јзербайджан). Ќа думку автор≥в, розробка ефективноњ та соц≥ально справедливоњ структури тариф≥в спри¤тиме дос¤гненню ц≥лей, поставлених в план≥ корпоративного розвитку п≥дприЇмства. “аким чином, визначенн¤ структури тариф≥в Ї основною складовою розробки ф≥нансовоњ стратег≥њ п≥дприЇмства.

 

1997 р≥к

 

ѕроекти јћ– —Ўј в ”крањн≥

 

¬ рамках ѕроекту еколог≥чноњ пол≥тики та технолог≥њ (EPT) п≥дготовлено та погоджено з р¤дом експерт≥в  онцептуальний документ ≤нституц≥йна реформа в галуз≥ м≥ського водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в ”крањн≥ . ” документ≥ враховано рекомендац≥њ експерт≥в з економ≥чних, юридичних та ф≥нансових питань, представник≥в м≥н≥стерств та в≥домств, кер≥вник≥в п≥дприЇмств водопостачанн¤, визначено запропонован≥ –обочою групою напр¤мки реформуванн¤ галуз≥. ÷≥лу низку анал≥тичних огл¤д≥в з питань заборгованост≥ населенн¤ за житлово-комунальн≥ послуги було п≥дготовлено компан≥Їю ѕјƒ ќ/ ињв в рамках ѕрограми реформуванн¤ соц≥ального сектору в ”крањн≥ прот¤гом 1997-1999 рок≥в. —еред них:
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги в ’арк≥вськ≥й та Ћьв≥вськ≥й област¤х (јнал≥тичний огл¤д є 15, c≥чень 1997 року);
Ўл¤хи вдосконаленн¤ системи оплати житлово-комунальних послуг (јнал≥тичний огл¤д є 18, лютий 1997 року);
„ому населенн¤ ”крањни маЇ сплачувати за житло б≥льше? (јнал≥тичний огл¤д є 19, березень 1997 року);
ѕ≥дсумковий зв≥т п≥лотного проекту комп'ютеризац≥њ ∆≈ ≥в (травень 1997 року);
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги в ’арк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й област¤х та м≥ст≥ Ћуцьку (серпень 1996 - травень 1997 рок≥в) (јнал≥тичний огл¤д є 23, жовтень 1997 року)
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги у 1996-1998 роках (—п≥льний зв≥т ƒержавного ком≥тету статистики ≥ ѕјƒ ќ є26, вересень 1998 року);
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги у пер≥од з 1 с≥чн¤ по 1 жовтн¤ 1998 року (јнал≥тичний огл¤д є 28, с≥чень 1999 року);
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги в 1997-1998 роках (јнал≥тичний огл¤д є 30, кв≥тень 1999 року);
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги у першому п≥вр≥чч≥ 1999 року (јнал≥тичний огл¤д є 33, вересень 1999 року);
«аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги у 1999 роц≥ (јнал≥тичний огл¤д є 35, кв≥тень 2000 року). ¬ јнал≥тичному огл¤д≥ Ўл¤хи вдосконаленн¤ системи оплати житлово-комунальних послуг (лютий 1997 року) анал≥зуютьс¤ альтернативн≥ системи оплати населенн¤м житлово-комунальних послуг, р≥зн≥ системи, що використовуютьс¤ житлово-комунальними п≥дприЇмствами, а також њх переваги та недол≥ки. Ќа приклад≥ јлчевська та Ћуцька було продемонстровано переваги централ≥зованого обл≥ку платеж≥в.

 

¬ јнал≥тичному огл¤д≥ „ому населенн¤ ”крањни маЇ сплачувати за житло б≥льше? (березень 1997 року) детально описано недол≥ки староњ системи оплати житлово-комунальних послуг, по¤снюютьс¤ причини п≥двищенн¤ тариф≥в. ¬изначено частку ¬¬ѕ, що витрачаЇтьс¤ на житлово-комунальний сектор в ”крањн≥, в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами. ѕо¤снюютьс¤ насл≥дки п≥двищенн¤ тариф≥в дл¤ малозабезпечених с≥мей та роль програми житлових субсид≥й. ќписуютьс¤ подальш≥ реформи та розвиток програм адресноњ допомоги. ÷ей огл¤д широко розповсюджувавс¤ серед депутат≥в ¬ерховноњ –ади, кер≥вник≥в м≥н≥стерств та в≥домств ”крањни, експерт≥в м≥жнародних орган≥зац≥й, що працюють в ”крањн≥.

 

” ѕ≥дсумковому зв≥т≥ п≥лотного проекту комп'ютеризац≥њ ∆≈ ≥в (ѕјƒ ќ, травень 1997 року) описано досв≥д розробки та впровадженн¤ системи автоматизованого обл≥ку платеж≥в в ∆≈ ах. Ќаведено приклад технолог≥њ з'Їднанн¤ касового апарату з комп'ютером, що надаЇ ∆≈ ам можлив≥сть отриманн¤ платеж≥в в≥д населенн¤ гот≥вкою та њх автоматичного зарахуванн¤ на рахунки квартиронаймач≥в в комп'ютерн≥й баз≥ даних. “ака програма була встановлена в п'¤тьох ∆≈ ах, обраних ƒержавним ком≥тетом житлово-комунального господарства ”крањни. ѕроект показав, що в б≥льшост≥ ∆≈ ≥в сп≥вроб≥тники та кер≥вництво не бажали або не були готов≥ до внесенн¤ суттЇвих зм≥н до бухгалтер≥њ. ј там, де бажали й були п≥дготовлен≥, - нова система внесенн¤ платеж≥в та бухгалтерського обл≥ку працювала добре.

 

¬ огл¤д≥ «аборгован≥сть за житлово-комунальн≥ послуги в ’арк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й област¤х та м≥ст≥ Ћуцьку (жовтень 1997 року) описано результати комплексного анал≥зу заборгованост≥ населенн¤ та м≥сцевих бюджет≥в у ’арк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й област¤х та м≥ст≥ Ћуцьку, проведеного консультантами проекту. јнал≥зуютьс¤ показники терм≥ну заборгованост≥ населенн¤ вибраних рег≥он≥в, а також абсолютн≥ суми заборгованост≥ за р≥зн≥ види комунальних послуг.

 

« метою вдосконаленн¤ статистичноњ зв≥тност≥ по заборгованост≥ за житлово-комунальн≥ послуги було запроваджено сп≥вроб≥тництво м≥ж ƒержкомстатом ”крањни та консультативною ф≥рмою ѕјƒ ќ, одним ≥з результат≥в ¤кого стала розробка трьох основних показник≥в, ¤к≥ дають змогу анал≥зувати заборгован≥сть ¤к населенн¤, так ≥ м≥сцевих бюджет≥в (абсолютна сума заборгованост≥, терм≥н заборгованост≥, р≥вень сплати). —аме грунтуючись на цих показниках, ¤к≥ Ї достатн≥ми дл¤ характеристики стану заборгованост≥, ≥ було проанал≥зовано заборгован≥сть населенн¤ за житлово-комунальн≥ послуги в динам≥ц≥ за 1997-1999 рр. –езультати досл≥джень висв≥тлен≥ в анал≥тичних огл¤дах ѕјƒ ќ єє 28, 30, 33, 35.  ожен з цих зв≥т≥в складаЇтьс¤ з трьох частин: 1) анал≥з заборгованост≥ за спожит≥ населенн¤м ”крањни житлово-комунальн≥ послуги зг≥дно з даними ƒержавного ком≥тету статистики; 2) анал≥з заборгованост≥ по ’арк≥вськ≥й област≥ за даними ќбласного управл≥нн¤ житлово-комунального господарства та за спец≥ально з≥браними даними житлово-комунальних п≥дприЇмств област≥; 3) пор≥вн¤льний анал≥з зведених показник≥в заборгованост≥ за спожит≥ житлово-комунальн≥ послуги. ѕроекти јћ– —Ўј в –ос≥њ «в≥т ‘≥нансуванн¤ ≥нфраструктурного розвитку м≥ст в –ос≥њ: –екомендац≥њ щодо отриманн¤ довгостроковоњ мун≥ципальноњ позики п≥дготовлено ≤нститутом розвитку м≥ста та RTI дл¤ ѕрограми реформуванн¤ житлового сектору в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ. ¬ зв≥т≥ узагальнено досв≥д роботи групи спец≥ал≥ст≥в з питань ф≥нансуванн¤ ≥нфраструктурного розвитку м≥ст (на матер≥ал≥ п'¤тьох м≥ст –ос≥њ).

 

як п≥дсумок роботи за ѕроектом з водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, компан≥¤ ѕјƒ ќ п≥дготувала дев'¤ть зв≥т≥в про роботу восьми м≥ських водоканал≥в. —еред них:
“ехн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ можливост≥ наданн¤ позики рос≥йським п≥дприЇмствам водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤.
“ехн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ наданн¤ позики водоканалу м. ѕечора, –еспубл≥ка  ом≥.
“ехн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ наданн¤ позики рос≥йському водопостачальному п≥дприЇмству (п≥дприЇмству з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю): ¬одоканал ѕскова, ѕсковська область. ” першому зв≥т≥ анал≥зуютьс¤ ≥нституц≥йн≥ та ф≥нансов≥ аспекти д≥¤льност≥ рос≥йських водоканал≥в та њх готовн≥сть до залученн¤ ≥нвестиц≥й. јвтори надають рекомендац≥њ щодо пол≥пшенн¤ ефективност≥ роботи водоканал≥в через наданн¤ њм б≥льшоњ ф≥нансовоњ автоном≥њ та зменшенн¤ заборгованост≥ споживач≥в послуг.

 

≤нш≥ два зв≥ти м≥ст¤ть результати ≥нституц≥йноњ та ф≥нансовоњ оц≥нки щодо спроможност≥ рос≥йських водоканал≥в брати на себе боргов≥ зобов'¤занн¤. Ќадаютьс¤ рекомендац≥њ кер≥вництву водоканал≥в дл¤ пол≥пшенн¤ операц≥йноњ та ф≥нансовоњ автоном≥њ п≥дприЇмств з метою п≥двищенн¤ њхньоњ кредитоспроможност≥. ѕроекти —в≥тового банку в ”крањн≥

 

ћатер≥али сем≥нару на тему ѕокращанн¤ наданн¤ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ (орган≥затор - —в≥товий Ѕанк):
ƒопов≥дь ∆. –еса ѕриватно-державн≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства ¤к розв'¤занн¤ проблем управл≥нн¤ у компан≥¤х, що займаютьс¤ водопостачанн¤м та канал≥зац≥Їю ;
ѕрезентац≥¤ ¬. √урне ‘≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й в галузь водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤: рол≥ та механ≥зми ;
ѕрезентац≥¤ ¬. √урне ”часть приватного сектору в наданн≥ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ . як зазначаЇ ∆. –ес, досв≥д багатьох крањн св≥дчить про те, що державна влада неспроможна наст≥льки ефективно управл¤ти комунальними п≥дприЇмствами, ¤к це робл¤ть приватн≥ компан≥њ. “ому партнер, ¤кий представл¤Ї приватний сектор в приватно-державному сп≥льному п≥дприЇмств≥, повинен нести в≥дпов≥дальн≥сть за загальне управл≥нн¤ компан≥Їю, що маЇ бути ч≥тко й недвозначно записано в статут≥. «а умови приватного управл≥нн¤ п≥дприЇмства зможуть легше отримати доступ до джерел кап≥талу. “акою Ї головна ≥де¤ допов≥д≥.

 

” презентац≥њ ‘≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й в галузь водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤: рол≥ та механ≥зми ¬. √урне говорить про те, що зм≥ни в орган≥зац≥њ галуз≥ водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ потребують нових п≥дход≥в до ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й, з урахуванн¤м ≥нвестиц≥йних потреб галуз≥ водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤, джерел ф≥нансуванн¤, недержавного ф≥нансуванн¤, ф≥нансуванн¤ концес≥й. Ќаводитьc¤ ≥нформац≥¤ про критер≥њ наданн¤ грант≥в та приклади отриманих грант≥в ≥ позик в окремих крањнах, розгл¤даютьс¤ важлив≥ аспекти питанн¤ доступу м≥ста до позикових кошт≥в.

 

” презентац≥њ ”часть приватного сектору в наданн≥ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ ¬. √урне розгл¤даЇ питанн¤ участ≥ приватного сектору в наданн≥ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤, р≥зн≥ вар≥анти такоњ участ≥, а також досв≥д ≥нших крањн. Ќадаютьс¤ рекомендац≥њ щодо п≥дготовки та впровадженн¤ контракт≥в. ѕроекти —в≥тового банку у крањнах-членах —Ќƒ

 

” зв≥т≥ ”часть недержавного сектору в управл≥нн≥ ≥ д≥¤льност≥ комунальних п≥дприЇмств та ф≥нансуванн≥ на приклад≥ рег≥онального водопостачального п≥дприЇмства м.јпшерон (јзербайджан) описуютьс¤ передумови дл¤ зд≥йсненн¤ зазначеного проекту, основн≥ напр¤ми його впровадженн¤, а також питанн¤ ф≥нанс≥в та кап≥тальних ≥нвестиц≥й. ¬ рамках ѕрограми м≥ського розвитку ƒж.ѕетерсон п≥дготував допов≥дь —творенн¤ кредитних систем на м≥сц¤х , де висв≥тлюЇ досв≥д ≥нших крањн щодо створенн¤ м≥сцевих кредитних систем.

 

1998 р≥к

 

ѕроекти јћ– —Ўј в ”крањн≥

 

≈кспертами CH2M Hill п≥дготовлено ѕроект ѕос≥бника з≥ встановленн¤ тариф≥в на послуги водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ м≥ського населенн¤ та зб≥р платеж≥в . ” документ≥ визначено:
шл¤хи встановленн¤ тариф≥в на водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ на р≥вн≥, адекватному ¤кост≥ наданих послуг та такому, щоб в≥дшкодувати витрати водоканалу та отримати певну суму прибутку, ¤ка б не була надм≥рно завищеною з точки зору абонент≥в;
необх≥дн≥сть посиленн¤ адм≥н≥стративноњ та ф≥нансовоњ автономност≥ водоканалу шл¤хом укладанн¤ угоди про наданн¤ послуг м≥ж водоканалом та м≥ськвиконкомом;
шл¤хи покращанн¤ р≥вн¤ збору платеж≥в в≥д абонент≥в водоканалу за надан≥ послуги. ≈ксперти компан≥њ RTI п≥дготували ќгл¤д ц≥ноутворенн¤ й регулюванн¤ ц≥н на послуги водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в ”крањн≥ , в ¤кому розгл¤нуто питанн¤ ц≥ноутворенн¤ ≥ економ≥чного регулюванн¤ д≥¤льност≥ сектора водопостачанн¤ в м≥стах ”крањни з точки зору м≥сцевих орган≥в влади.

 

 . –евелс (RTI) п≥дготувала досл≥дженн¤ “арифи та ф≥нансове плануванн¤ ¤к засоби розробки стратег≥й пол≥пшенн¤ р≥вн¤ наданн¤ комунальних послуг , в ¤кому автор розгл¤даЇ питанн¤ ф≥нансового анал≥зу та плануванн¤ в галуз≥ водопостачанн¤, що маЇ допомогти м≥сцевим органам влади краще зрозум≥ти проблеми п≥дприЇмств. ѕроекти —в≥тового банку в ”крањн≥

 

” зв≥т≥ експерта —в≥тового банку ƒж. ≈. ѕетерсона ќц≥нка ризик≥в неповерненн¤ мун≥ципальних кредит≥в та покращанн¤ платоспроможност≥ зроблено детальну оц≥нку чинник≥в, ¤к≥ впливають на ризики неповерненн¤ мун≥ципальних кредит≥в та платоспроможн≥сть позичальник≥в. «в≥т м≥стить ≥нформац≥ю про коеф≥ц≥Їнти Ѕанку м≥жнародних розрахунк≥в (BIS), про гарант≥њ щодо забезпеченн¤ виплат по кредитах. Ќаведено перел≥к заход≥в, ¤к≥ може вжити —в≥товий банк та крањни з метою п≥двищенн¤ платоспроможност≥ мун≥ципального сектора. ѕроекти —в≥тового банку в –ос≥њ

 

«а завданн¤м —в≥тового банку компан≥њ Pacific Consultants International (“ок≥о, япон≥¤) та RTI п≥дготовили зв≥т “ехн≥чна оц≥нка п≥дприЇмств водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤; визначенн¤ та п≥дготовка необх≥дноњ ≥нвестиц≥йноњ програми дл¤ м. Ќаходка . ÷ей документ м≥стить детальний анал≥з роботи водоканалу м.Ќаходка з вир≥шенн¤ ≥нституц≥йних, ф≥нансових, економ≥чних, техн≥чних та соц≥альних питань. ƒокумент п≥дготовлено з метою залученн¤ ≥нвестиц≥й дл¤ розвитку водоканалу. ѕроекти м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й та м≥жнародних донор≥в в ”крањн≥

 

¬ рамках техн≥чноњ допомоги ”крањн≥ Ѕританським фондом Ќоу-’ау п≥дготовлено –екомендац≥њ: «аснуванн¤ життЇздатноњ ф≥нансовоњ ≥ндустр≥њ по л≥зингу майна в ”крањн≥ . «апропоновано зм≥ни та доповненн¤ до законодавчоњ бази, зокрема, що стосуЇтьс¤ л≥зингу основних засоб≥в виробництва. Ќавчальн≥ матер≥али:  урс по л≥зингу (32 зан¤тт¤), п≥дготовлен≥ Ѕританським фондом Ќоу-’ау, допомагають зрозум≥ти принципи зд≥йсненн¤ л≥зингових операц≥й, головн≥ фактори, ¤к≥ впливають на прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥зинг, життЇздатн≥сть середн≥х та довгострокових пропозиц≥й по л≥зингу, принципи оц≥нки ризик≥в, принципи управл≥нн¤ л≥зинговим пакетом.

 

1999 р≥к

 

ѕроекти јћ– —Ўј в ”крањн≥

 

” зв≥т≥ ќц≥нка д≥¤льност≥ ѕрограми спри¤нн¤ сталому розвитков≥ в ”крањн≥ (1996-1998 рр.) надано оц≥нку д≥¤льност≥ –обочоњ групи з питань м≥ського водопостачанн¤ ≥ ст≥чних вод, створеноњ в рамках проекту ѕрограма спри¤нн¤ сталому розвитков≥ в ”крањн≥ , що ф≥нансувавс¤ јћ– —Ўј та ѕрограмою розвитку ќќЌ дл¤ наданн¤ допомоги ”р¤дов≥ ”крањни у впровадженн≥ законодавчоњ та ≥нституц≥йноњ реформ у сектор≥ водопостачанн¤ з метою забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ цього сектору в ринкових умовах. Ќаведено приклади техн≥чноњ допомоги, наданоњ з боку јћ– —Ўј водоканалам Ћьвова, –≥вного, ≤вано-‘ранк≥вська. ¬ рамках ѕрограми ‘онд кредитуванн¤ мун≥ципального розвитку за п≥дтримки јћ– —Ўј компан≥Їю RTI було розроблено навчальн≥ матер≥али та публ≥кац≥њ.

 

” методичному пос≥бнику ѕозики на розвиток ≥нфраструктури м≥ст , п≥дготовленому RTI, описано процес, ¤ким м≥ста керувалис¤ в опрацюванн≥ кредитних за¤вок, ≥ наведено приклади позитивного досв≥ду. ѕ≥дручник м≥стить к≥лька додатк≥в з навчальними матер≥алами, ¤к≥ будуть корисними дл¤ кер≥вництва м≥ст та представник≥в громадськост≥. ћ≥ста можуть використати цей п≥дручник дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо початку поданн¤ кредитноњ за¤вки; забезпеченн¤ розум≥нн¤ р≥вн¤ ≥ вид≥в вимог, необх≥дних дл¤ поданн¤ за¤вки на отриманн¤ кредиту; контролю ≥ кер≥вництва процесом поданн¤ кредитних за¤вок, нав≥ть ¤кщо частина роботи фактично виконуЇтьс¤ консультантами м≥ста.

 

як зразок дл¤ ≥нших м≥ст, RTI за участю м≥ськвиконком≥в та кер≥вництва комунальних п≥дприЇмств п≥лотних м≥ст було п≥дготовлено Ѕ≥знес-план проекту пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ у м. ’мельницькому, ”крањна та Ѕ≥знес-план проекту пол≥пшенн¤ теплопостачанн¤ у м. ≤вано-‘ранк≥вську, ”крањна . –озд≥ли б≥знес-план≥в: опис запропонованого проекту, його ф≥нансов≥ прогнози; ф≥нансовий анал≥з д≥¤льност≥ м≥ста та п≥дприЇмства; анал≥з соц≥ально-економ≥чних умов та стратег≥¤ розвитку м≥ста; залученн¤ громадськост≥. ѕроекти м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й та м≥жнародних донор≥в в ”крањн≥

 

ƒл¤ ƒругого м≥жнародного  онгресу ≈колог≥¤, технолог≥¤, економ≥ка водопроводу ≥ канал≥зац≥њ експертами п≥дготовлено презентац≥ю ѕ≥дх≥д ™Ѕ–– до ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й у комунальне господарство ”крањни . ” документ≥, зокрема, йдетьс¤ про те, що ƒепартамент мун≥ципальноњ та еколог≥чноњ ≥нфраструктури ™Ѕ–– готовий вид≥л¤ти 51% кошт≥в ƒепартаменту на ≥нвестиц≥њ в галуз≥ водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ в ”крањн≥. ќсновн≥ принципи ™Ѕ–– при наданн≥ ≥нвестиц≥й: децентрал≥зац≥¤ ф≥нансуванн¤ ≥ наданн¤ послуг, комерц≥ал≥зац≥¤ послуг та ≥нфраструктури, ф≥нансуванн¤ нев≥дкладних ≥нвестиц≥йних потреб, оптим≥зац≥¤ залученн¤ приватного б≥знесу. –озм≥р кредиту, ¤к правило, не менше 10 млн. Ївро, терм≥н поверненн¤ - 15 рок≥в, процентна ставка - Ћ≤Ѕќ– +1%. Ќаведено ≥нформац≥ю про критер≥њ вибору проекту дл¤ наданн¤ позикових кошт≥в п≥дприЇмствам водопров≥дно-канал≥зац≥йноњ галуз≥. як приклад, розгл¤даЇтьс¤ ѕрограма ≥нвестиц≥й у розвиток системи водопостачанн¤ м. «апор≥жж¤. ƒосв≥д ѕольщ≥

 

” зв≥т≥ ѕослуги водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤: регул¤тивна база ≥ прийн¤тт¤ р≥шень , п≥дготовленому експертами RTI, розгл¤нуто пол≥тичн≥, правов≥, техн≥чн≥, економ≥чн≥ аспекти д≥¤льност≥ п≥дприЇмств водопостачанн¤.

 

2000 р≥к

 

ѕроекти јћ– —Ўј в ”крањн≥

 

” Ѕюлетен≥ ѕрограми партнерства громад (проект ‘ундац≥њ ”крањна-—Ўј , що зд≥йснюЇтьс¤ за п≥дтримки јћ– —Ўј) опубл≥ковано статтю ћ≥ста-учасники ѕрограми партнерства громад працюють над програмами пол≥пшенн¤ м≥ського водопостачанн¤ та ¤кост≥ води . ” н≥й йдетьс¤ про те, ¤ким чином  ам'¤нець-ѕод≥льський, Ћьв≥в,  омсомольськ та ƒонецьк реал≥зують програми пол≥пшенн¤ системи водопостачанн¤. ÷≥ м≥ста набувають досв≥ду у проведенн≥ оц≥нки та анал≥зу систем водопостачанн¤ та розробки стратег≥чного плану д≥й дл¤ њхнього вдосконаленн¤, спираючись на м≥жнародний досв≥д. ћетою участ≥ у програм≥ дл¤  ам'¤нець-ѕод≥льського Ї отриманн¤ кредиту —в≥тового банку на модерн≥зац≥ю системи водопостачанн¤. Ћьв≥в вже подав документи на отриманн¤ довгострокового кредиту в≥д —в≥тового банку, а м≥ський водоканал сп≥льно з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни розробл¤ють нин≥ систему гарант≥й. ¬ рамках ѕроекту –еструктуризац≥¤ украњнських п≥дприЇмств за п≥дтримки AMP —Ўј, компан≥¤ Ѕарентс √руп ЋЋ— випустила навчальний компакт-диск ”крањнськ≥ п≥дприЇмства: шл¤х до усп≥ху . ÷ю двомовну навчально-дов≥дкову систему з питань б≥знесу створено на баз≥ реального досв≥ду усп≥шноњ роботи украњнських п≥дприЇмств в умовах ринку.  омпакт-диск може служити пос≥бником дл¤ навчанн¤ кер≥вник≥в п≥дприЇмств в процес≥ реструктуризац≥њ, розробки стратег≥њ д≥¤льност≥, проведенн¤ маркетингових досл≥джень, зд≥йсненн¤ ф≥нансового контролю, покращанн¤ операц≥йноњ д≥¤льност≥ та орган≥зац≥йноњ структури ≥ створенн¤ плану покращанн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

 

Ќаведено конкретн≥ пропозиц≥њ з реальними прикладами њх практичного застосуванн¤ в нових економ≥чних умовах, висв≥тлено б≥льш ¤к 30 приклад≥в усп≥шноњ роботи украњнських п≥дприЇмств. ѕроекти м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й та м≥жнародних донор≥в в ”крањн≥

 

 омпан≥Їю Ћондон ≈коном≥кс дл¤ ƒепартаменту м≥жнародного розвитку ¬еликобритан≥њ в рамках ѕрограми ≥нвестиц≥й розвитку системи водопостачанн¤ м≥ста «апор≥жж¤, ¤ка ф≥нансуЇтьс¤ ™Ѕ––, був п≥дготовлений ѕроект ф≥нального зв≥ту ѕрограма розвитку та ≥нвестиц≥й «апор≥зького водоканалу . ¬ результат≥ виконанн¤ проекту повинна бути перегл¤нута методика формуванн¤ ≥ затвердженн¤ тариф≥в дл¤ водоканалу м. «апор≥жж¤. ” зв≥т≥ проанал≥зовано ≥снуюч≥ методики встановленн¤ тариф≥в та надано рекомендац≥њ щодо застосуванн¤ одн≥Їњ з них в ”крањн≥. як додатки, опубл≥ковано “ехн≥чн≥ пропозиц≥њ компан≥њ Ћондон ≈коном≥кс щодо зд≥йсненн¤ ѕрограми ≥нвестиц≥й та розвитку системи водопостачанн¤ м≥ста «апор≥жж¤ , наведено перел≥к чинних нормативно-правових акт≥в у галуз≥ житлово-комунального господарства та тексти де¤ких з них.  вартальний зв≥т за ѕроектом покращанн¤ ≥нфраструктури ≥ ¤кост≥ послуг, ¤к≥ надаЇ ћар≥упольський ћ≥ськводоканал, ‘аза 1 за програмою “ј—≤S знайомить з ходом виконанн¤ роб≥т за проектом, мета ¤кого - наданн¤ допомоги м≥ськводоканалу у проведенн≥ орган≥зац≥йно-адм≥н≥стративних реформ, п≥двищенн≥ р≥вн¤ експлуатац≥њ через програми реструктуризац≥њ ≥ переп≥дготовки кадр≥в та покращанн¤ ¤кост≥ водопостачанн¤.

 

 омпан≥Їю Environmental Resources Management (ERM) дл¤ ƒепартаменту м≥жнародного розвитку ¬еликобритан≥њ (DFID) п≥дготовлено зв≥т ѕерешкоди та можливост≥ комерц≥ал≥зац≥њ м≥ських служб водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ в Ќових Ќезалежних ƒержавах (ЌЌƒ) . ” зв≥т≥ представлено узагальнен≥ результати проект≥в та досл≥джень в галуз≥ реформуванн¤ системи м≥ського водопостачанн¤, ¤к≥ проводилис¤ чи виконуютьс¤ у ЌЌƒ, ≥ надано рекомендац≥њ дл¤ переходу до б≥льш ефективного ≥ стаб≥льного сектору водопостачанн¤ в умовах ринку. –озгл¤нуто ф≥нансово-правовий аспект д≥¤льност≥ водоканал≥в, необх≥дн≥сть наданн¤ б≥льшоњ автоном≥њ водоканалам, соц≥ально-економ≥чн≥ питанн¤, необх≥дн≥сть стратег≥чного плануванн¤ та залученн¤ ≥нвестиц≥й. ѕ≈–≈Ћ≤ 
зв≥т≥в, робочих матер≥ал≥в ≥ публ≥кац≥й з питань кап≥тального, економ≥чного та бюджетно-ф≥нансового плануванн¤ комунальних п≥дприЇмств в ”крањн≥ та крањнах-членах —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав (1996-2000 рр.)

 

1996 р≥к

 

‘≥нальний зв≥т: ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ водопостачанн¤. „астина I: ѕроцес ц≥ноутворенн¤ (Ћьв≥вський водоканал, ”крањна). ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ (Ћьв≥в) дл¤ проекту јћ– —Ўј –еформуванн¤ житлового сектору в ”крањн≥ . ”крањна, Ћьв≥в, лютий 1996 р., 40 стор., англ. мовою.
‘≥нальний зв≥т: ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ водопостачанн¤. „астина II: ѕовне в≥дшкодуванн¤ витрат (Ћьв≥вський водоканал, ”крањна ). ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ (Ћьв≥в) дл¤ проекту јћ– —Ўј –еформуванн¤ житлового сектору в ”крањн≥ . ”крањна, Ћьв≥в, лютий 1996 р., 40 стор., англ. мовою.
‘≥нальний зв≥т: ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ водопостачанн¤. „астина ≤II: ѕос≥бник (”крањна). ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ (Ћьв≥в) дл¤ проекту јћ– —Ўј –еформуванн¤ житлового сектору в ”крањн≥ . ”крањна, Ћьв≥в, лютий 1996 р., 30 стор., англ. мовою.
‘≥нальний зв≥т: ѕовне в≥дшкодуванн¤ фактичноњ вартост≥ водопостачанн¤. „астина IV: ‘≥нальний зв≥т (”крањна). ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ (Ћьв≥в) дл¤ проекту реформуванн¤ житлового сектору, јћ– —Ўј. ”крањна, Ћьв≥в, лютий 1996 р., 15 стор., англ. мовою.
«в≥т: ѕро досл≥дженн¤ тариф≥в. ѕ≥дготовлено ™. √уренко (Severn Trent Water International) дл¤ ѕроекту в≥дновленн¤ водопостачанн¤ в Ѕаку, що зд≥йснювавс¤ за п≥дтримки —в≥тового банку та ™вропейського банку реконструкц≥њ та розвитку. јзербайджан, Ѕаку, грудень 1996 р., 41 стор., англ. мовою.

 

1997 р≥к

 

«в≥т: ‘≥нансуванн¤ ≥нфраструктурного розвитку м≥ст в –ос≥њ: –екомендац≥њ щодо отриманн¤ довгостроковоњ мун≥ципальноњ позики. ѕ≥дготовлено р.≤. ‘аЇрстайном (RTI), ј.Ќов≥ковим, ≤.Ќ.ƒм≥тр≥Ївою, ј.Ѕ. опЇй-к≥ним, ¬.¬. ћарф≥циним (≤нститут економ≥ки м≥ста) дл¤ ѕроекту реформуванн¤ житлового сектору, јћ– —Ўј, –ос≥¤, ћосква, лютий 1997., 40 стор., англ. мовою.
јнал≥тичний огл¤д ѕјƒ ќ є 18: Ўл¤хи вдосконаленн¤ системи оплати житлово-комунальних послуг. ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ дл¤ јћ– —Ўј. ”крањна, лютий 1997 р., 26 стор., англ. та укр. мовами.
«в≥т: ”часть недержавного сектору в управл≥нн≥ ≥ д≥¤льност≥ комунальних п≥дприЇмств та ф≥нансуванн≥ (–ег≥ональне водопостачальне п≥дприЇмство јпшерону). ѕ≥дготовлено ƒ-ром —   ћак артн≥, ƒ-ром ј. ќрудЇвим, R. Ѕ.’ар≥сом дл¤ ѕроекту в≥дновленн¤ водопостачанн¤ в Ѕаку (GBWSRP), —в≥товий банк, ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку. јзербайджан, Ѕаку, кв≥тень1997 р., 13 стор., англ. мовою.
ƒопов≥дь: ѕриватно-державн≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства ¤к розв'¤занн¤ проблем управл≥нн¤ у компан≥¤х, що займаютьс¤ водопостачанн¤м та канал≥зац≥Їю. ∆. –ес. ƒопов≥дь на сем≥нар≥ ѕокращанн¤ наданн¤ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ . ћосква, 21-23 кв≥тн¤ 1997 р., 9 стор., укр. мовою.
«в≥т: “ехн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ наданн¤ позики рос≥йському водопостачальному п≥дприЇмству: п≥дприЇмству з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ¬одоканал ѕскова, ѕсковська область. ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ дл¤ ѕроекту з водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, јћ– —Ўј за ѕрограмою реформуванн¤ житлового сектору у Ќових Ќезалежних ƒержавах. –ос≥¤, серпень 1997 р., 58 стор., англ. мовою.
«в≥т: “ехн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ наданн¤ позики водоканалу м. ѕечора, –еспубл≥ка  ом≥. ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ дл¤ ѕроекту з водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, јћ– —Ўј за ѕрограмою реформуванн¤ житлового сектору у Ќових Ќезалежних ƒержавах. –ос≥¤, серпень 1997 р., 80 стор., англ. мовою.
«в≥т: “ехн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ можливост≥ наданн¤ позики рос≥йським п≥дприЇмствам водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤. ѕ≥дготовлено ѕјƒ ќ дл¤ ѕроекту з водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, јћ– —Ўј за ѕрограмою реформуванн¤ житлового сектору у Ќових Ќезалежних ƒержавах. –ос≥¤, серпень 1997 р., 90 стор., англ. мовою.
ѕрезентац≥¤: ‘≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й в галузь водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤: рол≥ та механ≥зми. ¬. √урне. —в≥товий банк. ѕрезентац≥¤ дл¤ сем≥нару ѕол≥пшенн¤ наданн¤ послуг водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ , 21-23 кв≥тн¤ 1997 р., ћосква, 31 стор., англ. мовою.
ѕрезентац≥¤: ”часть приватного сектору в наданн≥ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤. ¬.√урне. —в≥товий банк. ѕрезентац≥¤ дл¤ сем≥нару ѕокращанн¤ наданн¤ послуг водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ , 21-23 кв≥тн¤ 1997 р., ћосква, 42 стор., англ. мовою.
 онцептуальний документ: ≤нституц≥йна реформа в галуз≥ м≥ського водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в ”крањн≥. ѕ≥дготовлено робочою групою з питань м≥ського водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ в рамках ѕрограми спри¤нн¤ сталому розвитков≥ в ”крањн≥ при ѕроект≥ ≈колог≥чноњ ѕол≥тики ≥ технолог≥њ за п≥дтримки јћ– —Ўј. ”крањна, вересень 1997 року, 7 стор., англ. мовою.
ƒопов≥дь: —творенн¤ кредитних систем на м≥сц¤х. ƒжордж Ё. ѕетерсон за участю —он≥ ’аммам, —в≥товий банк. ѕрограма м≥ського розвитку. —ерпень 1997 року, 48 стор., рос. мовою.

 

1998 р≥к

 

«в≥т: ќгл¤д ц≥ноутворенн¤ й регулюванн¤ ц≥н на послуги водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ в ”крањн≥.  . –евелс, ј. Ѕабак. RTI в рамках проекту јћ– —Ўј ≈фективне м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ . ∆овтень 1998 року., 23 стор., англ. мовою.
ƒосл≥дженн¤: “арифи та ф≥нансове плануванн¤ ¤к засоби розробки стратег≥й пол≥пшенн¤ р≥вн¤ наданн¤ комунальних послуг.  . –евелс. RTI в рамках проекту јћ– —Ўј ≈фективне м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥ . 1998 р., 11 стор., англ. мовою.
Ќавчальн≥ матер≥али:  урс по л≥зингу. Ѕританський фонд Ќоу-’ау в рамках техн≥чноњ допомоги ”крањн≥. Ћистопад 1998 р., 180 стор., рос. мовою.
–екомендац≥њ: «аснуванн¤ життЇздатноњ ф≥нансовоњ ≥ндустр≥њ по л≥зингу майна в ”крањн≥. «апропонован≥ доповненн¤ до законодавчих документ≥в. ÷ентр розвитку с≥льського господарства Ѕританського фонду Ќоу-’ау в рамках техн≥чноњ допомоги ”крањн≥. Ћистопад 1998 р., 13 стор., укр. мовою.
«в≥т: “ехн≥чна оц≥нка п≥дприЇмств водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤; визначенн¤ та п≥дготовка екстренноњ ≥нвестиц≥йноњ програми дл¤ м.Ќаходка. ѕ≥дготовлено Pacific Consultants International, “ок≥о, япон≥¤ та RTI дл¤ ≥нвестиц≥йноњ програми м.Ќаходка, —в≥товий Ѕанк. –ос≥¤, Ќаходка, грудень 1998 р., 380 стор., англ. мовою.
ѕроект пос≥бника ”крањна: проект ѕос≥бника з встановленн¤ тариф≥в на послуги водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ дл¤ м≥ського населенн¤ та зб≥р платеж≥в . ѕ≥дготовлено CH2M Hill дл¤ јћ– —Ўј в рамках ѕроекту еколог≥чноњ пол≥тики ≥ технолог≥њ дл¤ Ќових незалежних держав колишнього –ад¤нського —оюзу. ”крањна, вересень 1998 р., 24 стор., англ. та укр. мовами.
«в≥т: ќц≥нка ризик≥в неповерненн¤ мун≥ципальних кредит≥в та покращанн¤ платоспроможност≥. ƒж. ≈. ѕетерсен. —в≥товий банк. Ѕерезень 1998 р., 34 стор., англ. та укр. мовами.

 

1999 р≥к

 

«в≥т: ќц≥нка д≥¤льност≥ ѕрограми спри¤нн¤ сталому розвитков≥ в ”крањн≥ (1996-1998 рр.). ѕ≥дготовлено в рамках проекту јћ– —Ўј ѕрограма спри¤нн¤ сталому розвитков≥ в ”крањн≥ .  ињв, 1999 р., 34 стор., укр. та англ. мовами.
Ѕ≥знес-план: ѕроект пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ у м. ’мельницькому, ”крањна. ѕ≥дготовлено RTI дл¤ проекту јћ– —Ўј ‘онд кредитуванн¤ мун≥ципального розвитку . ”крањна, липень 1999 р., 120 стор., укр. мовою.
Ѕ≥знес-план: ѕроект пол≥пшенн¤ теплопостачанн¤ у м. ≤вано-‘ранк≥вську, ”крањна. ѕ≥дготовлено RTI дл¤ проекту јћ– —Ўј ‘онд кредитуванн¤ мун≥ципального розвитку . ”крањна, липень 1999 р., 78 стор., укр. мовою.
«в≥т: ѕроект пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ в ≤вано-‘ранк≥вську, ”крањна. ѕ≥дготовлено RTI дл¤ проекту јћ– —Ўј ‘онд кредитуванн¤ мун≥ципального розвитку . ”крањна, 1999 р., 87 стор., англ. мовою.
«в≥т: ѕослуги водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤: регул¤тивна база ≥ прийманн¤ р≥шень. ѕ≥дготовлено ћ. √лассером та  . –евелс за спри¤нн¤ √. ƒз≥арск≥ (RTI) дл¤ јћ– —Ўј. Ѕерезень 1999 р., 17 стор., англ. мовою.
ѕрезентац≥¤: ѕ≥дх≥д ™Ѕ–– до ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й у комунальне господарство ”крањни . Ќ. ’олм, ћ. ћагалецький (™Ѕ––). ѕрезентац≥¤ п≥дготовлена до ƒругого м≥жнародного  онгресу ≈колог≥¤, технолог≥¤, економ≥ка водопроводу ≥ канал≥зац≥њ , ”крањна, м. ялта, травень 1999 р., 6 стор., англ. та укр. мовами.
ћетодичний пос≥бник: ѕозики на розвиток ≥нфраструктури м≥ст. ѕ≥дготовлено RTI дл¤ проекту јћ– —Ўј ‘онд кредитуванн¤ мун≥ципального розвитку . ”крањна, серпень-вересень 1999 р., 115 стор., укр. та англ. мовами.

 

2000 р≥к

 

‘≥нальний зв≥т: ѕерешкоди та можливост≥ комерц≥ал≥зац≥њ м≥ських служб водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ в Ќових Ќезалежних ƒержавах (ЌЌƒ). ѕ≥дготовлено компан≥Їю Environmental Resources Management (ERM) дл¤ ƒепартаменту ћ≥жнародного –озвитку ¬еликобритан≥њ (DFID). –ос≥¤, м. —анкт-ѕетербург, 2000 р≥к., 200 стор., рос. мовою.
 омпакт-диск: ”крањнськ≥ п≥дприЇмства: Ўл¤х до усп≥ху . ѕ≥дготовлено Ѕарентс √руп ЋЋ—, п≥др¤дником KPMG Consulting за програмою ѕ≥дтримки економ≥чного розвитку та ≥нституц≥йноњ реформи (SEGIR), в рамках ѕроекту –еструктуризац≥¤ украњнських п≥дприЇмств за п≥дтримки AMP —Ўј. ≤нформац≥ю викладено укр. та англ. мовами.
ѕроект ф≥нального зв≥ту: ѕрограма розвитку та ≥нвестиц≥й «апор≥зького водоканалу. ѕ≥дготовлено Ћондон ≈коном≥кс дл¤ ƒепартаменту ћ≥жнародного –озвитку ¬еликобритан≥њ в рамках ѕрограми ≥нвестиц≥й розвитку системи водопостачанн¤ м≥ста «апор≥жж¤ (за ф≥нансуванн¤ ™Ѕ––). ”крањна, м. «апор≥жж¤, березень 2000 року., 118 стор., англ. та укр. мовами.
 вартальний зв≥т: ѕроект покращанн¤ ≥нфраструктури ≥ ¤кост≥ послуг, ¤к≥ надаЇ ћар≥упольський ћ≥ськводоканал, ‘аза 1. ‘. Ѕелл. «в≥т п≥дготовлено в рамках ѕроекту покращанн¤ ≥нфраструктури ≥ ¤кост≥ послуг, ¤к≥ надаЇ ћар≥упольський ћ≥ськводоканал, ‘аза 1 за програмою TACIS. ”крањна, м. ћар≥уполь, листопад 2000 р., 18 стор., укр. мовою.
—татт¤: ћ≥ста-учасники ѕрограми партнерства громад працюють над програмами пол≥пшенн¤ м≥ського водопостачанн¤ та ¤кост≥ води. —татт¤ опубл≥кована у Ѕюлетен≥ ѕрограми партнерства громад (проект јћ– —Ўј, ‘ундац≥њ ”крањна-—Ўј ). ”крањна, серпень 2000 р., 4 стор., укр. та англ. мовами

 

Ћицензирование вывоза строительного мусора. ¬ывоз мусора ѕечатники, строительный мусор.

 

Ѕерегите воду.
ѕреимущества использовани¤ люминесцентных светильников с электронными пускорегулирующими аппаратами.
ѕо¤снительна¤ записка.
ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ та ефективност≥.
 онкурс по выбору национального.

 

√лавна¤ страница ->  ѕереработка мусора 

–еклама