Главная страница -> Переработка мусора
У малого распространения в эстон. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. Строительствовпливу регуляторного акту: проекту наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» Аналіз впливу проекту наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» проведено Департаментом нормативно-правового забезпечення НАЕР відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 р. № 308. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання 1.1. Причини та умови виникнення проблеми В Україні до недавнього часу була відсутня законодавча база, яка б забезпечувала надійну основу для реалізації політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів, шляхом застосування пільгових режимів господарювання для учасників ринкових відносин, які впроваджують енергозберігаючі заходи та реалізують енергоефективні проекти. Першим законодавчим актом, що запровадив в Україні низку податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання, які впроваджують, виробляють або використовують енергозберігаючі технології, енергоефективні проекти та обладнання, став Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” від 16.03.07 р. № 760-V. Проте більшістю норм зазначеного закону передбачено, що вони набирають прямої дії за умови впровадження відповідних підзаконних актів. Так, ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” зокрема передбачено внесення змін до статті 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , відповідно до яких звільняється від оподаткування: «Прибуток підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню. До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи, організації, які включені до галузевих програм з енергозбереження та за результатами проведення експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих програм енергозбереження. Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, покладається на Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів». 1.2.Обґрунтування неможливості розв'язання проблеми за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів Зважаючи, що ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” безпосередньо передбачено, що Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, а на сьогодні серед чинних регуляторних актів такий порядок відсутній, НАЕР пропонує розв’язати зазначену проблему шляхом затвердження відповідного акту – наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів». Визначення цілей державного регулювання Проект наказу передбачає затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів. Таким чином може бути досягнута ціль державного регулювання – визначення переліку підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, прибуток яких, але в сумі не більш як 50 відсотків суми прибутку, звільняється від оподаткування. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей. Аргументи щодо переваги обраного способу. У зв’язку з тим, що ст. 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” безпосередньо передбачено, що Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується НАЕР, то альтернативних способів досягнення цілей, поставлених зазначеним законом, крім затвердження НАЕР відповідного порядку немає. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми і відповідні заходи Проект наказу визначає процедуру включення підприємств, установ, організацій усіх форм власності (далі - підприємства) до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів (далі - Реєстр). Згідно з проектом та відповідно до ст.5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” до Реєстру включаються підприємства які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, та включені до галузевих програм з енергозбереження і за результатами проведення державної експертизи з енергозбереження отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих або регіональних програм енергозбереження (далі - підприємства). Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта Україна належить до енергодефіцитних країн, задовольняючи свої потреби в енергоресурсах за рахунок власних джерел менш ніж на 50 відсотків. Тільки у 2003 році в Україну було імпортовано близько 85% від загального споживання країною нафти та близько 60% природного газу, на що було затрачено 6,87 млрд. доларів США. Не зважаючи на те, що починаючи з 2002 року спостерігається тенденція зниження енергоємності ВВП, її рівень залишається у 3-5 разів вищим, порівняно із розвинутими країнами. Незначні темпи зниження енергоємності ВВП (4-6%) та нинішній стан справ у сфері регулювання енергоефективності дозволяють зробити висновок, що у разі невжиття кардинальних заходів відставання показників енергоефективності економіки України від показників розвинутих країн стане хронічним. Це в свою чергу значно ускладнить в коротко та середньостроковій перспективі конкурентноздатність вітчизняного продукту на світових ринках. Реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження» в частині пільгових режимів оподаткування для суб’єктів господарювання, які реалізують заходи щодо ефективного та економного використання паливно-енергетичних ресурсів, дозволить суттєво знизити рівень енергетичної залежності України що, в свою чергу, забезпечить баланс інтересів суспільства, суб’єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг. Обґрунтування запропонованого строку дії акту (у разі обмеження цього строку). Строк дії наказу НАЕР «Про затвердження Порядку включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів» пропонується не обмежувати. Визначення показників результативності акту. Показниками результативності регуляторного акта є: зниження енергоємності ВВП; зниження питомих витрат енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції, надання послуг, виконання робіт; підвищення безпеки довкілля; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції за рахунок зменшення у ї собівартості долі затрат енергетичних ресурсів; підвищення рівня енергетичної безпеки держави, за рахунок зменшення залежності національної економіки від імпорту енергоносіїв; прискорення структурної перебудови національної економіки, через зниження структурі ВВП питомої ваги економічного продукту енергоємних галузей економіки; покращення якості життя населення, зокрема, через надання житлово-комунальних послуг більшої якості; підвищення рівня поінформованості суспільства щодо переваг ефективного використання енергетичних ресурсів. Висновки щодо наслідків упровадження норм проекту за сферами впливу: Зростання валового внутрішнього продукту Енергоємність ВВП є важливим кількісним і натуральним вимірювачем рівня науково-технічного прогресу країни і має як безпосередній так і опосередкований вплив на всі сфери її соціально-економічного розвитку і життєдіяльності людей. На прикладі Росії підраховано, що зниження енергоємності ВВП на 1% дає його приріст не менше ніж на 0,3%. За дослідженнями іноземних експертів, саме проведення ефективної політики енергозбереження дозволило індустріально розвиненим країнам світу швидко подолати наслідки численних енергетичних криз та розірвати тісний зв’язок між сталим економічним ростом економіки та зростанням споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів. Затрати на реалізацію потенціалу енергозбереження в Україні к 2000 року були визначені в сумі 9,6-10,9 млрд., до 2005 року вони зросли до 15,5 –17,7 млрд., а у за 2010 році прогнозними розрахунками - складуть 20,6-24,05 млрд. доларів. Враховуючи, що середньорічна економія за період до 2010 року може бути оцінена в 60 млн. т.у.п., загальна економія за період складе 600 млн. т.у.п. Вартість такої кількості енергоресурсів на світовому ринку складає 30 млрд. доларів. Таким чином, лише економія валютних затрат на придбання за імпортом енергоресурсів значно перевищує обсяг необхідних для сфери енергозбереження інвестицій. Науково-технічний і технологічний рівень країни Україна не змогла до цих пір в повній мірі використати всі можливості так званої другої промислової революції, пов’язаної з розвитком високих технологій, зокрема, інформаційної, генетичної, космічної технологій, матеріалознавства та енергетичної технології. Остання, зокрема, базується енергозберігаючих науково-технічних, технологічних принципах і є основою, на сьогодні національної енергетичної безпеки держави. Стимулювання енергозбереження сприяє збільшенню наукових досліджень у сфері енергоефективності та стрімкому розвитку наукомістких технологій у вітчизняному виробництві, що в свою чергу позитивно впливає на ріст науково-технічного і технологічного рівня країни. Національна енергетична безпека На сучасному етапі Україна імпортує майже половину енергоресурсів необхідних для сталого розвитку економіки країни. В таких умовах дуже складною задачею є забезпечення енергетичної безпеки держави, а саме таких її складових як обмеження уразливості від короткострокових та довгострокових перерв в поставках енергоносіїв та необхідністю забезпечення зростаючих енергетичних потреб імпортними енергоресурсами за прийнятними цінами. В цьому аспекті реалізація потенціалу енергозбереження країни прямо впливає на зміцнення енергетичної безпеки держави. Ринок праці Стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів у виробничій сфері прямо впливає на розвиток виробництва, що в свою чергу сприяє росту рівня зайнятості населення. Крім того, проект спрямований на розширення ринку послуг (ЕСКО, енергоаудит, енергоменеджмент), яке призведе до створення нових робочих місць. Стан навколишнього природного середовища Значна економія коштів за рахунок енергозбереження може бути досягнута і за екологічними ознаками (табл.1) Таблиця 1 Зменшення шкідливих викидів на Україні за рахунок реалізації енергозберігаючих заходів Зменшення шкідливих викидів, тис. тонн Роки CO2 CO NOX SO2 CH4 Зола 2000 42,895 32,5 121 375 0,88 262 2005 81,967 62,7 234,7 727 1,68 509 2010 130,040 98,7 377,6 1,170 2,67 819 Запобігання економічним збиткам від забруднення навколишнього середовища за рахунок енергозберігаючих заходів орієнтовно можна оцінити у 2000 році в 4,5 млрд. і в 2010 в 14 млрд. доларів. При цьому враховується лише прямий вплив забруднення на погіршення екологічної ситуації в країні. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акту. Відстеження результативності акту буде здійснюватися шляхом аналізу результатів впровадження податкових пільг. Базове відстеження результативності акту буде проведено через один рік після набрання ним чинності, повторне відстеження – щорічно, через рік з дня проведення базового відстеження його результативності. Періодичність відстеження результативності регуляторного акта проводиться раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта. ГОЛОВА НАЕР Є. Сухін Джерело:
Хели Лехтсаар У малого распространения в Эстонии альтернативных источников тепла две причины: неинформированность людей и высокая стоимость приобретения таких систем. Например, для установки солнечного коллектора или котла для сжигания гранул надо вложить 80000 крон, а для установки теплового насоса ещё больше. В прошлом году в Эстонии было продано примерно 100 тепловых насосов, всего их эксплуатируется порядка 200. Солнечных батарей за последние годы продано около 20. Поскольку цена таких систем высока и период окупаемости составляет лет десять, то люди пока не готовы покупать их. Однако постоянный рост цен на традиционные энергоносители заставляет всё чаще задумываться над альтернативными источниками тепла. К тому же расчёты показывают, что годовые затраты на отопление особняка с их помощью составляют всего 4000 - 6000 крон. В случае газового отопления они будут 7000 крон, центрального - 10000 крон, электрического - 12000 - 15000 крон. Топить гранулами из опилок вдвое дешевле Эркки Кеса руководитель проекта AS BEGORES Гранулы из опилок - дело для Эстонии новое, но интерес к нему растёт. В скандинавских странах использование гранул за последние десять лет выросло в несколько раз. Причём там их используют не только в индивидуальных домах, но и в крупных системах центрального отопления. Одна из четырёх стокгольмских котельных производит тепловую энергию из опилочных гранул. Чем же они хороши? Во-первых, решается проблема с опилками, как отходами производства, во-вторых, они являются экологичным топливом, в-третьих, это воспроизводимое биотопливо. Крупнейший производитель опилочных гранул в Эстонии завод Flex-Heat расположен недалеко от Вяйке-Маарья. Росту спроса на гранулы способствует то, что в настоящий момент производимая из них тепловая энергия в два раза дешевле, чем из жидкого топлива. Степень автоматизации котла на гранулах сравнима с жидкостным с той разницей, что примерно раз в две недели приходится удалять золу. Тепловой насос помогает сэкономить Хейно Салака Член правления SOOJUSPUMP OU Существует три варианта отопления при помощи теплонасосов: земляной, вентиляционный и воздушный тепловой насос. Земляной теплонасос собирает аккумулированную в земле солнечную энергию и преобразует её в комнатное тепло. Необходимая для этого система трубопроводов либо закапывается в землю, либо погружается в водоём или скважину. В домах с таким отоплением 2/3 тепловой энергии получают от теплового насоса, а только оставшуюся 1/3 от иного источника тепла. Вентиляционный тепловой насос использует в качестве источника энергии тепло выходящего воздуха. Так удаётся получить до половины необходимой энергии. Воздушный теплонасос получает энергию из уличного воздуха и превращает её в домашнее тепло. Расходы, связанные с установкой теплонасосов, сравнительно велики и составляют 120 000 - 150 000 крон, в случае воздушного теплонасоса - 40 000 крон. Однако в целом стоимость тепла получается значительно ниже по сравнению с другими системами. К тому же тепловой насос экологичен. Пока что распространению тепловых насосов в Эстонии препятствует их высокая стоимость, тем не менее, они окупаются даже при нынешнем уровне цен на обычные энергоносители. Солнечные батареи нуждаются в поддержке Ялмар Кюннап торговый представитель Viessmann Энергии солнца для отопления дома с помощью солнечных батарей в Эстонии хватает примерно на 200 дней в году. В остальное время необходимо дополнительное отопление. Предлагаемые фирмой Viessmann солнечные батареи годятся для установки как на плоские, так и на скатные крыши, и даже на фасады зданий. Принцип работы различных солнечных коллекторов одинаков (Vitosol 100, 200 и 300), разница только в коэффициенте полезного действия. Его задачей является передача полученной солнечной энергии воде бойлера, поскольку у нас солнечную энергию используют в основном для нагрева бытовой воды. Автоматика следит за разницей температур воды в бойлере и батарее. Когда температура в батарее окажется на 10 градусов выше, чем в бойлере, включается циркуляционный насос, и согретый батареей теплоноситель (не вода) прокачивается через теплообменник бойлера. При падении температуры насос выключается. И так каждый день, лишь бы было солнце, а с солнцем у нас в Эстонии дело обстоит не самым лучшим образом. Следует, однако, учесть, что некоторые коллекторы, например Vitosol 200 и 300, способны улавливать излучение солнца, даже если небо покрыто облаками. У них выше коэффициент полезного действия и ниже срок окупаемости устройства, который в общем случае при нашем климате составляет 10-15 лет. Солнечные батареи позволяют сэкономить до 70% энергии, идущей на подогрев бытовой воды, что в индивидуальном доме равнозначно экономии в течение года 600 литров жидкого топлива. Вывоз строительного мусора компания Сокол. Вывоз строительного мусора Можайский, благоустройство. Российский газ. Минус. Современные принципы автоматизац. Старые окна. Саммит земли сел на мель. Главная страница -> Переработка мусора |