|
| |
|
Главная страница -> Переработка мусора
Нормативные документы. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. СтроительствоП О С Т А Н О В А від 15 липня 1997 р. N 786 Київ Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1040 від 27.06.2000 N 633 від 06.06.2001 N 746 від 16.08.2005 N 1571 від 08.11.2006 } З метою реалізації положень, визначених у Законі України Про енергозбереження , Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити на період до введення в дію систем енергетичних стандартів Загальне положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві (додається). 2. Покласти відповідальність за розроблення методик нормування, а також за розроблення і затвердження типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві: міжгалузевих (загальновиробничого характеру) - на Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів; галузевих - на відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; регіональних (для підприємств усіх форм власності, що не належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації. Галузеві та регіональні методики нормування підлягають погодженню з Національним агентством з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. { Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1571від 08.11.2006 } 3. Державному комітетові з енергозбереження за погодженням з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством праці та Міністерством юстиції у тримісячний термін розробити загальні рекомендації про матеріальне стимулювання колективів підприємств, організацій усіх форм власності та установ, окремих працівників державних підприємств, організацій та установ за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, а також подати узгоджені пропозиції щодо внесення змін і доповнень до актів законодавства про відповідальність підприємств та посадових осіб за нераціональне використання цих ресурсів залежно від їх перевитрат щодо встановлених норм. 4. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити починаючи з 1998 року організацію робіт з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів за новими методиками на підприємствах, в установах та організаціях за розподілом відповідно до пункту 2 цієї постанови. 5. Державному комітетові з енергозбереження за погодженням з Міністерством економіки в тримісячний термін підготувати єдину методику розроблення і порядок реалізації галузевих (міжгалузевих) та регіональних програм з енергозбереження у взаємозв'язку із Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві. 6. Міністерству статистики разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та Державним комітетом з енергозбереження удосконалити статистичну звітність про результати використання паливно-енергетичних ресурсів, включаючи звітність про додержання норм питомих витрат. Міністерству економіки та Міністерству фінансів під час формування проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України передбачати починаючи з 1998 року в межах реальних можливостей бюджету додаткові асигнування для Міністерства статистики на реалізацію заходів, визначених цією постановою. Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України В.ДУРДИНЕЦЬ Інд.37 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. N 786 ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві 1. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1040 від 27.06.2000 ) Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів використовується також для прогнозування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах, галузях та у цілому в державі. Основою для запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження є прогресивні показники норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, а для застосування економічних санкцій та адміністративних штрафів - міжгалузеві, галузеві та регіональні норми питомих витрат. ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1040 від 27.06.2000 ) 2. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі - одиниця продукції), орієнтований на прогресивне виробництво. 3. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів повинні встановлюватися з урахуванням особливостей конкретного виробництва, як правило, на рівні підприємства, установи, організації (далі - підприємство). Диференціація норм за конкретними технологіями чи видами споживання здійснюється підприємством самостійно на основі міжгалузевих та галузевих методик. Ці норми не повинні перевищувати встановлених показників міжгалузевих та галузевих типових норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для певних видів споживання. 4. Відповідальність за розроблення і додержання норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства. Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах забезпечується енергетичними, технологічними або іншими службами залежно від специфіки виробництва. Працівники цих служб підлягають першочерговому матеріальному заохоченню за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів у рамках економічного механізму енергозбереження. 5. На рівні конкретного виробництва, як правило, встановлюються норми витрат паливно-енергетичних ресурсів окремо щодо продукції кожного виду, на рівні підприємств у цілому визначаються додатково укрупнені норми на одиницю зведеної продукції, а на рівні галузей та структур державного управління використовуються також узагальнені показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. 6. Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції (послуг) підприємства. До товарної продукції належать також похідні енергоносії, самостійно вироблені підприємством і відпущені стороннім споживачам (теплова енергія, кисень, стиснене повітря, вода тощо), а також напівфабрикати, товари народного споживання та всі інші види робіт і послуг для сторонніх споживачів. Витрати паливно-енергетичних ресурсів на надання комунально-побутових послуг, здійснення будівництва та капітального ремонту споруд, пуско-налагоджувальних та дослідних робіт тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо. 7. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю товарної продукції визначаються як наскрізні показники. До них включаються всі витрати паливно-енергетичних ресурсів, віднесені на цей вид товарної продукції протягом повного технологічного циклу виробництва основними, а також і допоміжними цехами та службами підприємства. На кожній із стадій проміжної переробки продукції сумарна величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів включає в себе власне витрати на переробку та витрати попередніх стадій переробки і загальнозаводські витрати. Для розроблення норм і нормативів та аналізу енергоспоживання використовуються енергобаланси - система взаємопов'язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням та використанням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів певним об'єктом (виробничою дільницею, цехом, підприємством, галуззю, регіоном тощо). 8. Витрати всіх видів паливно-енергетичних ресурсів, отримуваних підприємством від сторонніх постачальників, на кожній окремій стадії технологічної переробки повинні нормуватися одночасно для всіх видів паливно-енергетичних ресурсів. Абсолютна величина наскрізних витрат паливно-енергетичних ресурсів на всі види продукції підприємства повинна дорівнювати сумі використаних у виробництві паливно-енергетичних ресурсів за даними паливно-енергетичного балансу підприємства. 9. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів поділяються за ступенем агрегації на індивідуальні та групові, за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі, за періодом дії - на річні та квартальні (місячні) згідно з діючою нормативною базою. 10. Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів підлягають систематичному перегляду з урахуванням змін у технології виробництва. Якщо обсяги виробництва товарної продукції продовжують змінюватися, перегляду підлягає також організація виробництва з метою зменшення умовно-постійної складової питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. 11. Для однорідних виробництв можуть розроблятися регіональні, галузеві і міжгалузеві норми та нормативи. 12. Одиниці виміру норм витрат паливно-енергетичних ресурсів встановлюються відповідними методиками нормування; статистична звітність здійснюється згідно з установленими одиницями цих норм. 13. Експертиза встановлених норм та нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження під час проведення контролю за станом обліку і використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах. 14. Висновки Державної інспекції з енергозбереження про фактичний стан обліку і неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів є однією з підстав для перегляду норм та нормативів їх питомих витрат. До неефективних (марнотратних) відносяться витрати паливно-енергетичних ресурсів, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також на споруди в частині погіршення їх теплоізолюючих властивостей в опалюваний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливо- та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності або безпеки. 15. Об'єктивність нормування та контроль питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів забезпечується системами обліку витрат і виробництва паливно-енергетичних ресурсів, здійснення якого є обов'язковим для всіх споживачів, єдиною методичною основою визначення норм, урахуванням конкретних умов енергоспоживання та систематичним переглядом норм у зв'язку із зміною цих умов. 16. Розроблення науково обгрунтованих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів здійснюється на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик нормування, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва. На основі апробованих зазначених методик розробляється програмне забезпечення, необхідне для нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів з використанням обчислювальної техніки, та створюється інформаційно-методична база для забезпечення оптимального нормування питомих витрат та аналізу використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, у регіонах, галузях та у цілому в державі. 17. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації визначають організації, які забезпечують методичне керівництво нормуванням у галузях (регіонах) та здійснюють погодження методик нормування, а в окремих випадках - норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, розроблених для потреб підприємства, галузі, регіону іншими виконавцями. Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів дляпідприємств з річним енергоспоживанням понад 10 000 тонн умовного палива та для казенних підприємств підлягають погодженню з НАЕР. { Пункт 17 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1040 від 27.06.2000; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 633 від 06.06.2001, N 746 від 16.08.2005, N 1571 від 08.11.2006 } 18. Загальний порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначений з урахуванням особливостей функціонування системи нормування на рівні державного управління, розробляється НАЕР та доводиться до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 746 від 16.08.2005, N 1571 від 08.11.2006 ) 19. До розроблення і введення в дію науково обгрунтованих галузевих методик нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують розроблення і затвердження за погодженням з Держкоменергозбереження тимчасових норм витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних виробництв. Їх розроблення здійснюється з використанням статистичної звітності протягом 1990-1996 років, паливно-енергетичних балансів підприємств, проектної документації, а також режимних та технологічних карт з урахуванням вимог цього Положення. Джерело:
Республики Беларусь УТВЕРЖДЕНО Постановление Министерства экономики Республики Беларусь, Министерства энергетики Республики Беларусь и Комитета по энергоэффективности при Совете Министров Республики Беларусь 24.12.2003г. №252/45/7 ИНСТРУКЦИЯ по определению эффективности использования средств, направляемых на выполнение энергосберегающих мероприятий ГЛАВА 1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1. Инструкция по определению эффективности использования средств, направляемых на выполнение энергосберегающих мероприятий, (далее - Инструкция) разработана в соответствии с Законом Республики Беларусь от 15 июля 1998 г. «Об энергосбережении» (Ведамасцi Нацыянальнага сходу Рэспублiкi Беларусь, 1998 г., №31-32, ст. 470). 2. Настоящая Инструкция регламентирует единый методический подход при определении эффективности использования средств, направляемых на выполнение энергосберегающих мероприятий, и применяется юридическими лицами, осуществляющими финансирование и реализацию энергосберегающих мероприятий. 3. К энергосберегающим относятся мероприятия, в результате реализации которых достигается экономия топливно-энергетических ресурсов в процессе их добычи, переработки, транспортировки, хранения, производства, использования и утилизации, а также замещение импортируемых топливно-энергетических ресурсов. 4. К энергосберегающим мероприятиям, финансируемым из источников, предусмотренных в соответствии с законодательством, относятся: мероприятия, обеспечивающие внедрение на действующих объектах новых технологий, оборудования, устройств, систем автоматизации, регулирования, контроля расхода и потребления энергоресурсов, новых схемных решений, проектные и научно-исследовательские работы по этим направлениям, тепловая модернизация зданий и теплофизический контроль эффективности ограждающих конструкций зданий и сооружений, предварительной изоляции трубопроводов, в результате реализации которых достигается экономия топливно-энергетических ресурсов на единицу продукции (работ, услуг) или снижение предельных уровней потребления энергоресурсов; реконструкция, модернизация, новое строительство энергетических мощностей, объектов и коммуникаций с использованием местных видов топлива (дрова, торф), возобновляемых и вторичных энергоресурсов, избыточного энергопотенциала (избыточное давление пара, природного газа), предварительной изоляции трубопроводов, в результате эксплуатации которых достигается экономия топливно-энергетических ресурсов на единицу продукции (работ, услуг), замещение импортируемых видов топлива или снижение предельных уровней потребления энергоресурсов; мероприятия, стимулирующие энергосбережение (информационное обеспечение, разработка нормативно-технической документации, обучение и переподготовка специалистов для сферы энергосбережения, энергетическое обследование предприятий, учреждений, организаций). 5. К энергосберегающим мероприятиям не относятся: новое строительство, не отнесенное к перечисленному в пункте 4 настоящей Инструкции; эксплуатационные и режимно-наладочные мероприятия, включая экспресс-испытания и наладку, осуществляемые постоянно или с определенной периодичностью в соответствии с техническим или технологическим регламентом обслуживания установок, оборудования, устройств, систем и коммуникаций, использующих топливно-энергетические ресурсы; все виды профилактических и ремонтных работ; мероприятия по замене установок, оборудования, систем и коммуникаций, отслуживших свой амортизационный срок, на новые, без улучшения показателей энергоэффективности их эксплуатации. ГЛАВА 2. КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩЕГО МЕРОПРИЯТИЯ 6. Экономическая эффективность отражает результаты внедрения энергосберегающих мероприятий и определяется разностью между денежными доходами и расходами от реализации мероприятий, а также отражает изменение величины спроса на топливно-энергетические ресурсы в результате замещения более дорогих видов топлива на менее дорогие. Оценка эффективности использования средств, направляемых на реализацию энергосберегающих мероприятий, производится на основании следующей системы показателей: простой срок окупаемости (Тп), не более 5 лет; динамический срок окупаемости (Тд), не более 8 лет; чистый дисконтированный доход (ДД), более 0; внутренняя норма доходности (Евн), более Е - нормативной ставки дисконтирования; индекс прибыльности (Пи) более 1,0. 7. Простой срок окупаемости капитальных вложений применяется для предварительной оценки энергосберегающего мероприятия на стадии составления технико-экономического обоснования (предложения) реализации мероприятия: где И - капитальные вложения (или инвестиции) в реализацию данного мероприятия (из всех источников финансирования), млн. руб.; Эгод - годовая экономия топливно-энергетических ресурсов, получаемая от реализации данного мероприятия (в денежном выражении), млн. руб. Капитальные вложения в реализацию энергосберегающих мероприятий включают в себя объемы расходов по разработке бизнес-плана или технико-экономического обоснования мероприятия, стоимость проектно-изыскательских работ, основного и вспомогательного оборудования, строительно-монтажных и пуско-наладочных работ. Расчет капитальных вложений и годовой экономии производится в соответствии с методическими рекомендациями по составлению технико-экономических обоснований для энергосберегающих мероприятий, разрабатываемыми Комитетом по энергоэффективности при Совете Министров Республики Беларусь. 8. Оценка и сравнение различных энергосберегающих мероприятий и решение о финансировании энергосберегающего мероприятия принимается на основании расчета чистого дисконтированного дохода (ДД), внутренней нормы доходности (Евн) и индекса прибыльности (Пи). Чистый дисконтированный доход (ДД), внутренняя норма доходности (Евн) и индекс прибыльности (Пи) относятся к показателям, включающим стоимость денег с учетом доходов будущего периода. 9. Чистый дисконтированный доход (превышение дохода над затратами нарастающим итогом за расчетный период Т с учетом дисконтирования) рассчитывается по формуле: где Дt – денежные поступления (выручка, дивиденды и др.) от реализации мероприятия в t-м году, млн. руб.; Зt – эксплуатационные расходы по реализации мероприятия и другие платежи (налоги, пошлины и т.д.) в t-м году, млн. руб.; Иt – инвестиции (капитальные вложения) в t-м году, млн. руб.; Т – период, в течение которого осуществляются инвестиции и эксплуатация оборудования, а также извлекается доход от реализации мероприятия, лет; Е – ставка дисконтирования. Ставка дисконтирования учитывает ставку рефинансирования Национального банка Республики Беларусь или фактическую ставку процента по долгосрочным кредитам банка, индекс цен (в необходимых случаях может учитываться надбавка за риск, которая добавляется к ставке дисконтирования для безрисковых вложений) и принимается для расчета в соответствии с настоящей Инструкцией, равной 10% или Е=0,1. Положительное значение чистого дисконтированного дохода свидетельствует об экономической целесообразности реализации энергосберегающего мероприятия. Примечание. В год осуществления первоначальных капитальных вложений (t=0) чистый дисконтированный доход ДД0=-И0. 10. Внутренняя норма доходности (Евн) (значение ставки дисконтирования, при которой чистый дисконтированный доход равен нулю) выводится путем решения следующего уравнения или графическим методом, приведенным в приложении к настоящей Инструкции. Если рассчитанная внутренняя норма доходности оказывается выше нормативной ставки дисконтирования 0,1, то энергосберегающее мероприятие экономически эффективно. При необходимости выбора энергосберегающего мероприятия из нескольких более эффективным является мероприятие с более высокой внутренней нормой доходности. 11. Индекс прибыльности (Пи) определяется как отношение разности дохода и затрат при реализации мероприятия к величине капитальных вложений (нарастающим итогом за расчетный период Т): Индекс прибыльности тесно связан с чистым дисконтированным доходом. Если ДД положителен, то Пи > 1, и наоборот. Мероприятие считается экономически эффективным, если Пи > 1. При необходимости выбора энергосберегающего мероприятия из нескольких более эффективным является мероприятие с более высоким индексом прибыльности. 12. Оценка эффективности реализованного мероприятия осуществляется в соответствии с формулами, приведенными в пунктах 7, 9, 10 и 11, на основании фактических данных по капитальным вложениям, эксплуатационным затратам и денежным поступлениям (бухгалтерский учет, статистическая отчетность) по состоянию на последний день года, предшествующего году проведения оценки мероприятия. Пример расчета приведен в приложении к настоящей Инструкции. ПРИЛОЖЕНИЕ К ИНСТРУКЦИИ по определению эффективности использования средств, направляемых на выполнение энергосберегающих мероприятий ПРИМЕР РАСЧЕТА На предприятии планируется внедрение энергосберегающего мероприятия, требующее капитальных вложений в размере 125,3 млн. руб. Расчетная годовая экономия - 33,4 млн. руб., расчетный период, в течение которого осуществляются инвестиции и эксплуатация оборудования, а также извлекается доход от реализации мероприятия, 10 лет. Расчет капитальных вложений и годовой экономии производится в соответствии с методическими рекомендациями по составлению технико-экономических обоснований для энергосберегающих мероприятий, разрабатываемыми Комитетом по энергоэффекгивности при Совете Министров Республики Беларусь. Определяется простой срок окупаемости что соответствует принимаемой величине показателя. Для принятия решения о финансировании энергосберегающего мероприятия рассчитываются чистый дисконтированный доход (ДД), внутренняя норма доходности (Евн) и индекс прибыльности (Пи). Метод, учитывающий стоимость денег с учетом доходов будущего периода, называется дисконтированием. В целях оценки энергосберегающего мероприятия этот термин означает приведение будущей стоимости денег к настоящей стоимости при помощи годового процента, называемого ставкой дисконтирования. где НС - настоящая стоимость, млн. руб.; БС - будущая стоимость, млн. руб.; Е - ставка дисконтирования; Т - период, в течение которого осуществляются инвестиции и эксплуатация оборудования, а также извлекается доход от реализации мероприятия, лет. Рассчитывается «настоящая стоимость» денег для первого года для второго года и т.д. Рассчитывается чистый дисконтированный доход при нормативной ставке дисконтирования Е1=0,1 и при ставке дисконтирования Е2=0,12 с использованием значений из таблицы 2. Полученные данные сводятся в таблицу 1. Строится график при значениях чистого дисконтированного дохода в пятом году ДД5=(+1,426) млн. руб. при Е1=0,1 и ДД5=(-4,792) млн. руб. при Е2=0,12 (год, в котором чистый дисконтированный доход имеет положительное и отрицательное значения). Внутренняя норма доходности определяется в точке, соответствующей нулевому значению чистого дисконтированного дохода и равна 0,104 (см. таблицу 1 и график 1). При расчете индекса прибыльности используются итоговое значение графы Настоящая стоимость и значение капитальных вложений из таблицы 1. Таким образом, в результате расчета полученные значения чистого дисконтированного дохода, внутренней нормы доходности и индекса прибыльности подтверждают эффективность использования средств, направляемых на выполнение данного энергосберегающего мероприятия. Расчет указанных показателей и построение графиков удобно выполнять при помощи компьютера с применением приложения Microsoft Excel и встроенного мастера диаграмм. При расчете чистого дисконтированного дохода и внутренней нормы доходности можно использовать финансовые функции НПЗ и ВНДОХ рабочего листа Microsoft Excel соответственно. Таблица 1 млн. руб. Год Капитальные вложения Экономия Настоящая стоимость Чистый дисконти- рованный доход при Е=0,1 Чистый дисконти- рованный доход при Е=0,12 0 125,3 - - -125,300 -125,300 1 - 33,43 30,391 -94,909 -95,452 2 - 33,43 27,628 -67,281 -68,802 3 - 33,43 25,116 -42,165 -45,007 4 - 33,43 22,833 -19,331 -23,761 5 - 33,43 20,757 1,426 -4,792 6 - 33,43 18,870 20,296 12,144 7 - 33,43 17,155 37,451 27,266 8 - 33,43 15,595 53,047 40,768 9 - 33,43 14,178 67,224 52,823 10 - 33,43 12,889 80,113 63,587 Итого 125,3 334,3 205,413 График 1 Внутренняя норма доходности Евн = 0,104 Таблица 2 Значения коэффициента (1+E)-t при различных значениях Е Год 10% 12% 14% 15% 16% 18% 20% 24% 28% 1 0,909 0,893 0,877 0,870 0,862 0,847 0,833 0,806 0,781 2 0,826 0,797 0,769 0,756 0,743 0,718 0,694 0,650 0,610 3 0,751 0,712 0,675 0,658 0,641 0,609 0,579 0,524 0,477 4 0,683 0,636 0,592 0,572 0,552 0,516 0,482 0,423 0,373 5 0,621 0,567 0,519 0,497 0,476 0,437 0,402 0,341 0,291 6 0,564 0,507 0,456 0,432 0,410 0,370 0,335 0,275 0,227 7 0,513 0,452 0,400 0,376 0,354 0,314 0,279 0,222 0,178 8 0,467 0,404 0,351 0,327 0,305 0,266 0,233 0,179 0,139 9 0,424 0,361 0,308 0,284 0,263 0,225 0,194 0,144 0,108 10 0,386 0,322 0,270 0,247 0,227 0,191 0,162 0,116 0,085 При привлечении финансовых средств (кредиты банка, заемные средства), используемых для финансирования энергосберегающих мероприятий, целесообразно использовать показатель - динамический срок окупаемости (Тд), определяющий фактический период времени, в течение которого инвестиционные вложения покрываются суммарными доходами от внедрения мероприятия, т.е. фактический срок возможного возврата кредита или других заемных инвестиций. Иногда его называют сроком возмещения или возврата затрат. Динамический срок окупаемости (Тд) на практике определяется графическим методом (график 2). На горизонтальной оси X откладываются равные промежутки времени, соответствующие годам расчетного периода Т. По вертикальной оси У откладываются величины чистого дисконтированного дохода (ДД) в соответствующем году. Строится график на основании данных, приведенных в таблице 1. Точка пересечения кривой с осью X определяет динамический срок окупаемости, равный 4,9 лет, что меньше устанавливаемой величины показателя - 8 лет. Таким образом, возврат заемных средств (кредитов банка) возможен по истечению 5 лет после начала инвестирования и внедрения энергосберегающего мероприятия. График 2 Вывоз строительного мусора контейнерами и газелями: ознакомиться, быстро и качественно Вода в природе. Газотурбинные энергоустановки. Риск обвала цен на нефть. К вопросу о поставках тепловой э. Постановление главы администраци. Главная страница -> Переработка мусора  |
