Главная страница ->  Переработка мусора 

 

Механизм реализации энергоэкологических проектов совместного осуществления в нижегородской области. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. Строительство


Шановні друзі! Мій виступ буде стислим. Адам Іванович, відкриваючи парламентські слухання, сказав, що вони пов’язані з тим, що відбувалося на ринку світлих нафтопродуктів. Я коро­тенько скажу про кілька основних проблем.

 

Ринок світлих нафтопродуктів в Україні — це не тільки сфера паливно-енергетичного комплексу. Це сфера всієї економіки України. У структурі енерговитрат на одиницю виробленого това­ру від 5 до 95% припадає на світлі нафтопродукти, як у хімнафто­переробці. Із року в рік щовесни і щоосені перед нами завжди постає проблема світлих нафтопродуктів.

 

Які механізми впливу на цей ринок має держава? Рентна плата, але, оскільки ми добуваємо своєї нафти тільки 16%, вона не може вважатися механізмом впливу, і акцизний збір. Більше держава і Кабінет Міністрів не мають механізмів впливу на цей ринок. Я не погоджуюся з Людмилою Супрун, яка вважає, що законодавчо встановлюються деякі регламентні норми. Через законодавство можна повністю змінити ринок. І таке відбулося з ринком світлих нафтопродуктів.

 

Я офіційно заявляю, що указ Президента, виданий у 1999 році, яким різко було підвищено акцизний збір на світлі нафтопродукти, повністю знівелював ринок світлих нафтопро­дуктів, перевівши його у сферу спільних підприємств. Я офіційно заявляю, що через цей указ, виданий Президентом Леонідом Даниловичем Кучмою, держава втратила десятки мільярдів дола­рів платежів до бюджету та інших платежів. Це стало підставою для розгляду даної проблеми в 2002 році Радою національної безпеки і оборони. Як ви знаєте, Верховний Суд тоді відмінив існування цих спільних підприємств. Але в цей період був пов­ністю зруйнований ринок світлих нафтопродуктів.

 

Сьогодні лунало запитання, що зумовило кризу на ринку світлих нафтопродуктів? З Адміністрації Президента ми чули, що це сталося через невміння Кабінету Міністрів володіти цим рин­ком. Із Кабінету Міністрів ми чули про картельну змову відповід­них нафтотрейдерів.

 

Не буду вникати в умови приватизації нафтопереробних заводів, у те, чому вони приватизувалися основними російськи­ми нафтовими структурами ТНК і “Лукойл”. Це зрозуміло. Але мушу сказати, що картельні змови були є і будуть, якщо від­повідно не реагуватимуть Кабінет Міністрів і Президент. Піховшек в “Епіцентрі” поставив запитання: які у вас аргументи? Ми може­мо сказати, що в нас є конкуренція на ринку світлих продуктів? Такої конкуренції немає. На всіх заправках ціна на бензин одна­кова. Конкуренція змушує нафтопереробні заводи збільшувати вихід світлих нафтопродуктів. На сьогодні в середньому на всіх нафтопереробних заводах він становить 50%, максимум 62%. Але для цього треба реконструювати завод. Щоб його повністю реконструювати, потрібно як мінімум 250–300 млн доларів. Ні ТНК, ні “Лукойл” на цю реконструкцію не зважуються з різних причин, у тому числі фінансових.

 

Тому я сьогодні вас інформую про те, що в Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу розробляється законопроект, який повинен стимулювати збільшення виходу світлих нафто­продуктів на нафтопереробних заводах. Ідеться про те, щоб фі­нансово зацікавити нафтопереробні заводи в цьому.

 

У законопроекті передбачається (і всіх, хто зацікавлений у належній роботі саме цього сектору паливно-енергетичного комплексу, я прошу подавати свої пропозиції в цьому плані), що 50% акцизного збору (хоча це можна дискутувати, можливо, щоб було 40%) на світлі нафтопродукти, вироблені нафтопереробними заводами за рахунок реконструкції заводу, яка може дати збіль­шення їх виходу на 30–40% (і, зрозуміло, ціна на них у такому разі буде знижуватися), надходило на фінансування нафтоперероб­ного заводу. Я вважаю, що це конкретний механізм впливу на ціни на світлі нафтопродукти не тільки регуляторною політикою, а й відповідними якісними законодавчими актами.

 

Дякую.

 

 

11 декабря 1997 года в японском городе Киото на Третьей Конференции UN FCCC был принят документ, так называемый Киотский протокол, согласно которому промышленно развитые страны к 2008 - 2012 годам сократят свои совокупные выбросы парниковых газов по меньшей мере на 5% по сравнению с уровнем 1990 года. Протокол предусматривает три механизма снижения выбросов парниковых газов: Joint Implementation (JI) - Совместное осуществление. Принцип совместного осуществления основан на положении Киотского Протокола о том, что любая Сторона, включённая в Приложение 1, может передавать любой другой Стороне или приобретать у неё единицы сокращения выбросов. Эти сокращения выбросов должны быть полученные в результате конкретных проектов, направленных на сокращение антропогенных выбросов из источников или на увеличение абсорбции поглотителями парниковых газов в любом секторе экономики. Clean development Mechanism (CDM) - Механизм чистого развития. Цель механизма чистого развития состоит в том, чтобы помогать Сторонам, не включённым в Приложение 1 (развивающимся странам), в обеспечении устойчивого развития и достижении конечной цели Конвенции. Предполагается, что с использованием этого механизма развитие энергетики, промышленности, сельского хозяйства в странах третьего мира будет идти по наиболее эффективному пути. International emission trading (IET) - Международная торговля выбросами. Стороны, включённые в Приложение В Киотского Протокола (в том числе Российская Федерация), могут участвовать, в торговле выбросами для целей выполнения своих обязательств. Любая такая торговля дополняет внутренние действия для целей выполнения определённых количественных обязательств по ограничению и сокращению выбросов парниковых газов. Фактически продавать выбросы (а точнее права или квоты на выбросы) могут только те страны-участницы Конвенции, которые перевыполняют свои обязательства по сокращению эмиссий, принятые в соответствии с Киотским Протоколом.

 

Наиболее ясным и проработанным на сегодняшний день, является механизм совместного осуществления проектов. Именно этот механизм используется для осуществления ряда энергоэкологических проектов в Нижегородской области.

 

В соответствии с документами Ковенции по изменению климата передача квот на выбросы парниковых газов может осушествляться в рамках технической помощи для реконструируемого обьекта.

 

В результате передача квоты будет осуществляться в будующем после реализации проекта в счет полученной технической помощи. Поэтому мониторинг выбросов до момента начала проекта и после его реализации является неотъемлемой частью всех проектов. Объем передаваемой квоты и объем получаемой технической помощи должны соответствовать экономическим результатам (Сегодня для большинства инвесторов приемлемыми вложениями являются 10-20 USD/т СО2 ).

 

Схема реализации проектов имеет следующие основные этапы:
Анализ состояния объектов энергетики и поиск методов повышения эффективности использования энергетических ресурсов;
Проведение углубленного энергетического аудита;
Принятие основных технических решений с оценкой экологических последствий;
Разработка технико-экономического обоснования и бизнес - плана;
Представление инвестиционного представления, поиск инвестора;
Совместная работа с инвестором;
Разработка описания проекта для предоставления в правительство предоставляющего техническую помощь;
Выполнение энергоэкологического мониторинга до начала проекта;
Разработка технического проекта, привязка его к Российским стандартам; Сертификация оборудования;
Регистрация технической помощи и получение разрешительных документов на ввоз оборудования в Россию;
Выполнение строительно-монтажных и пусконаладочных работ;
Энергоэкологический мониторинг после реконструкции объекта;

 

Опыт реализации проектов показывает, что структура затрат по проекту составляет:
50% затраты инвестора (оборудование и его сертификация, а также собственные организационные расходы);
50% затраты реципиента - получателя технической помощи (проектные работы, строительно - монтажные и пусконаладочные работы и пр.)

 

Вывоз крупногабаритного мусора При утилизации как бытового, так и промышленного мусора очень часто встает вопрос о крупногабаритном мусоре. Какие виды мусора относят обычно к крупногабаритному и какими путями может решаться проблема его вывоза - рассказано в данной статье.

 

Какой должна быть законодательна.
Внутренняя теплоизоляция памятника архитектуры периода грюндерства.
Проект.
Переговоры с представителями банка.
Методические рекомендации по разработке инвестиционных программ организаций коммунального комплекса.

 

Главная страница ->  Переработка мусора 

Реклама
Hosted by uCoz