|
| |
|
√лавна¤ страница -> ѕереработка мусора
≤нструкц≥¤ з мон≥торингу викид≥в парникових газ≥в в украњн≥ на рег≥ональному р≥вн≥. ¬ывоз мусора. ѕереработка мусора. ¬ывоз отходов. —троительство»ван ≈горов-“исменко –ешение ќѕ≈ об увеличении экспортных квот не приведет к стабилизации нефт¤ного рынка. ¬ нынешних услови¤х нефт¤ной картель не имеет ни желани¤, ни возможности вернуть цены даже к верхней границе прежнего коридора - $28 за баррель. Ќе стоит этого ожидать и в среднесрочной перспективе. ѕо мере увеличени¤ доли политически нестабильного Ѕлижнего ¬остока в мировой добычи, веро¤тность ценовых потр¤сений в будущем только возрастет. ћощности на пределе ѕрошедша¤ 3 июн¤ сесси¤ ќѕ≈ в Ѕейруте не принесла сюрпризов. ак и ожидалось, было прин¤то решение об увеличении добычи на 2 млн. барр./день и еще на 500 тыс. баррелей в начале августа. ¬ результате нефт¤ные цены, неделей раньше поставившие абсолютный рекорд со времен кризисов 1970-х - начала 1980-х гг., несколько снизились. ќднако р¤д факторов свидетельствует о том, что вслед за их непродолжительной стабилизацией может последовать новый скачок и повторное превышение критического дл¤ потребителей нефти уровн¤ в $40 за баррель. главному из них относитс¤ тот факт, что возможности ќѕ≈ по значительному приросту добычи практически исчерпаны. ¬ апреле и мае из стран картел¤ уже в среднем поступало 25,8 млн. барр./день, что на 300 тыс. тонн превышает установленную в минувший четверг квоту. ѕо данным US Energy Information Administration, только в трех странах ќѕ≈ в мае остались избыточные мощности по добычи нефти. ¬ первую очередь, к ним относ¤тс¤ —аудовска¤ јрави¤ (по разным оценкам 1,7-2,2 млн. барр./день), ќбъединенные јрабские Ёмираты (380 тыс. барр./день) и атар, способный нарастить добычу всего на 90 тыс. барр. ќстальные страны картел¤ уже использовали свои возможности на 100%. “аким образом, в целом по ќрганизации возможен рост добычи всего на 2,2-2,7 млн. барр/день, что ¤вл¤етс¤ беспрецедентно низким показателем, ведь всего 1,5 года назад он превышал 6 млн. барр./день. ѕо мнению многих экспертов, к началу июн¤ картель уже настолько превысил установленную квоту, что на сегодн¤шний день можно говорить лишь о возможности увеличени¤ добычи всего на 1 млн. барр. в сутки, что, естественно, не окажет серьезного вли¤ни¤ на мировой рынок и вр¤д ли удовлетворит растущий спрос на нефть. —кладываетс¤, по сути, уникальна¤ дл¤ последних лет ситуаци¤, когда картель не может справитьс¤ с высокими ценами, а его представители говор¤т о невозможности повли¤ть на рынок. Ќам нужна помощь со стороны других производителей и от стран - потребителей сырь¤, чтобы они умерили свои аппетиты , - за¤вл¤ют они.
≤нструкц≥¤ з мон≥торингу викид≥в парникових газ≥в в ”крањн≥ на рег≥ональному р≥вн≥ ¤вл¤Ї собою перероблен≥ й адаптован≥ до умов украњнських рег≥он≥в матер≥али ѕерегл¤нутих кер≥вних принцип≥в ≥нвентаризац≥й парникових газ≥в ћ√≈« 2 3 1996 роки . Ќеобх≥дн≥сть п≥дготовки такого ер≥вництва обумовлена зростаючою потребою орган≥зувати обл≥к ≥ контроль за викидами парникових газ≥в на р≥вн≥ украњнських рег≥он≥в. 2 ћ√≈« - ћ≥жур¤дова √рупа ≈ксперт≥в по «м≥н≥ л≥мату - орган, що поЇднуЇ учених ус≥х крањн ≥ покликаний готувати допов≥д≥ та ≥нш≥ матер≥али дл¤ нестатк≥в –амковоњ онвенц≥њ ќќЌ про зм≥ну л≥мату. 3 “ерм≥н ≥нвентаризац≥¤ Ї новою мовною нормою украњнськоњ мови й у контекст≥ – » маЇ той же зм≥ст, ¤к ≥ терм≥н кадастр , що використовуЇтьс¤ в текст≥ онвенц≥њ ≥ ≥отського ѕротоколу. √осподарсько-економ≥чна д≥¤льн≥сть у т≥м вид≥, ¤к вона зд≥йснюЇтьс¤ в глобальному масштаб≥ веде до р≥зкого зб≥льшенн¤ надходженн¤ парникових газ≥в в атмосферу. ≈кстенсивне ≥ в≥дносно низькоеффективне спалюванн¤ викопних палив, зведенн¤ л≥с≥в ≥ ≥нш≥ фактори привод¤ть до посиленн¤ парникового ефекту ≥ по¤в≥ негативного зворотного зв'¤зку - впливу неспри¤тливих кл≥матичних ¤вищ на економ≥ку, екосистеми та умови житт¤ людини. ” пор≥вн¤нн≥ з початком ’’ стол≥тт¤, концентрац≥¤ —ќ2 в атмосфер≥ зб≥льшилас¤ б≥льш н≥ж на 25%, концентрац≥¤ метану майже на 150%ю Ўвидко ростуть концентрац≥њ N2O ≥ ≥нших парникових газ≥в (HPCs, PFCs, SF3). ¬≥дпов≥дно до ≥снуючих прогноз≥в, ц≥ зм≥н≥ приведуть до значних рег≥ональних ≥ глобальних зм≥н температури, опад≥в, вологост≥ грунту ≥ р≥вн¤ океану, зб≥льшенн¤ частоти й ≥нтенсивност≥ найб≥льш неспри¤тливих ¤вищ (зокрема, повеней, смерч≥в, р≥зких в≥длиг ≥ заморозк≥в, посух ≥ т.п.). –амкова онвенц≥¤ ќќЌ про зм≥ну кл≥мату (– « Ѕ –≥о-де-∆анейро, 1992 р.), що зараз п≥дписана 157 державами, включаючи ”крањну ≥ майже вс≥ крањни —Ќƒ, покликана запоб≥гти небезпечний розвиток под≥й, зм'¤кшити найб≥льш р≥зк≥ зм≥ни ≥ —ќ2, створити в≥дпов≥дну систему еколого-економ≥чних в≥дносин. ћ≥жнародне сп≥втовариство прийн¤ло р≥шенн¤ почати поетапн≥ д≥њ по обмеженню росту надходженн¤ парникових газ≥в в атмосферу. Ќаприк≥нц≥ 1997 року на “рет≥й онференц≥њ —тор≥н – « у ≥ото був зроблений принципово важливий крок - прийн¤тий ≥отський ѕротокол – « , що закр≥плюЇ к≥льк≥сн≥ зобов'¤занн¤ розвитих крањн ≥ крањн з перех≥дною економ≥кою, включаючи ”крањну, по обмеженню ≥ зниженню надходженн¤ парникових газ≥в в атмосферу. Ќа д≥йсний момент протокол п≥дписаний 84 крањнами, включаючи вс≥ розвит≥ крањни ≥ крањни сх≥дноњ ™вропи, ”крањну ≥ р¤д крањн —Ќƒ. –озвит≥ крањни, зокрема, —Ўј, япон≥¤ ≥ крањни ™вропейського —оюзу повинн≥ домогтис¤ такого зниженн¤ р≥вн¤ викид≥в парникових газ≥в, щоб у середньому за 2008-2012 роки в≥н був на 7, 6 ≥ 8% нижче р≥вн¤ 1990 року. ¬≥д ”крањни не потр≥бно знижувати викиди нижче р≥вн¤ 1990 року, але ми ≥ не маЇмо права њх перевищити. ѕарниковими газами, охоплюваними ц≥Їю ≤нструкц≥Їю, Ї гази регульован≥ ≥отським ѕротоколом, насамперед, двоокис вуглецю (—ќ2) ≥ метан (—Ќ4), невелик≥ внески в загальний ефект також дають закис азоту (N2O) ≥ фторуглероди (HPCs, PFCs, SF6). –ечовини, ¤к≥ руйнують озоновий шар (хлорфторуглероди, Ќ—–—-22, галогени, метилхлороформ, тетрахлорид вуглецю), що у принцип≥ також дають де¤кий невеликий парниковий ефект, тут не розгл¤даютьс¤, оск≥льки вони п≥дл¤гають обл≥ку ≥ заборон≥ в зв'¤зку з виконанн¤м крањнами зобов'¤зань по ћонреальскому ѕротокол≥. ¬ажливо п≥дкреслити, що з прийн¤тт¤м ≥отського ѕротоколу ц¤ онвенц≥¤ придбала ¤скраво виражену практичну й економ≥чну спр¤мован≥сть. ƒо ѕротоколу закладен≥ економ≥чн≥ механ≥зми м≥жнародноњ кооперац≥њ, заснован≥ на т≥м, що кл≥матичн≥ ефекти не залежать в≥д м≥сц¤ викиду парникових газ≥в, тому зниженн¤ викид≥в може вестис¤ там, де це зараз б≥льш чи ефективно дешевше. рањни можуть сп≥льно зд≥йснювати проекти по зниженню надходженн¤ парникових газ≥в в атмосферу на територ≥њ одн≥Їњ з крањн ≥ пот≥м под≥л¤ти , чи передавати один одному отриман≥ одиниц≥ зниженн¤ викид≥в . р≥м цього, розвит≥ крањни ≥ крањни з перех≥дною економ≥кою мають квоти на викиди (квота ”крањни дор≥внюЇ њњ викиду в 1990 роц≥), причому ¤кщо крањна не витрачаЇ свою квоту ц≥лком, вона може чи переуступити, продати ту чи ≥ншу њњ частину ≥нш≥й крањн≥, дл¤ ¤коњ, наприклад, дешевше купити частину чужоњ квоти, чим знизити викиди на своњй територ≥њ. “ак≥ механ≥зми м≥жнародноњ кооперац≥њ одержали назва механ≥зм≥в гнучкост≥ , тут маЇтьс¤ на уваз≥ гнучк≥сть у вибор≥ м≥сц¤ ≥ засоб≥в зниженн¤ викид≥в. ќск≥льки в 2008-2012 р. ”крањна практично напевно не перевищить св≥й р≥вень викид≥в парникових газ≥в 1990 року, то тут в≥дкриваютьс¤ ун≥кальн≥ можливост≥ використанн¤ м≥жнародноњ кооперац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ в наш≥й крањн≥ еколого-енергетичних, л≥согосподарських ≥ ≥нших м≥р природоохоронних м≥р. ” так≥й ситуац≥њ дл¤ ”крањни Ї дуже важливим пунктуально дотримувати вс≥ умови виконанн¤ – « . ƒл¤ участ≥ в м≥жнародн≥й кооперац≥њ в рамках ≥отського ѕротоколу повинна бути створена розгалужена система мон≥торингу парникових газ≥в, що в≥дпов≥даЇ м≥жнародним вимогам (п≥д мон≥торингом тут розум≥Їтьс¤, насамперед, розрахунок викид≥в на п≥дстав≥ даних про обс¤ги визначених вид≥в д≥¤льност≥, пр¤м≥ вим≥ри передбачаютьс¤ т≥льки у вин¤ткових випадках). —трого кажучи, така система може бути створена ≥ не в найближч≥ роки (до 2007 року), однак, поки система не буде працювати, не можна буде брати участь у м≥жнародн≥й кооперац≥њ, тому Ї вс≥ п≥дстави створити систему мон≥торингу ¤кнайшвидше. ” б≥льшост≥ розвитих крањн в≥дпов≥дн≥ системи мон≥торингу все маютьс¤. ќсновн≥ принципи й особливост≥ м≥жнародноњ методики та ≤нструкц≥њ з мон≥торингу викид≥в парникових газ≥в в ”крањн≥ на рег≥ональному р≥вн≥ ћ≥жнародна методика як методику ≥нвентаризац≥њ викид≥в парникових газ≥в дл¤ першого бюджетного пер≥оду виконанн¤ зобов'¤зань по ≥отському протокол≥ –амковоњ онвенц≥њ ќќЌ про зм≥ну кл≥мату (до 2012 року включно) прийн¤т≥ ѕерегл¤нут≥ кер≥вн≥ принципи проведенн¤ нац≥ональних ≥нвентаризац≥й парникових газ≥в ћ√≈« 1996 року . “аке закр≥пленн¤ правил п≥драхунку викид≥в фактично Ї встановленн¤м по можливост≥ ч≥тких ≥ незм≥нних правил гри . «вичайно, це може приводити до де¤коњ р≥зниц≥ м≥ж фактично ≥снуючими антропогенними викидами ѕ√ ≥ викидами, що п≥дпадають п≥д ≥отський протокол. ќднак крањни-сторони онвенц≥њ прийшли до загальноњ думки, що зазначена р≥зниц¤ Ї неминучою платнею за можлив≥сть прийн¤тт¤ юридично обов'¤зкових р≥шень про скороченн¤ викид≥в. « ≥ншого боку, зазначена методика Ї дуже ≥ дуже гнучкою. ¬она практично завжди маЇ на уваз≥ дек≥лька р≥вн≥ визначенн≥ викид≥в. Ќайпрост≥ший звичайно вимагаЇ м≥н≥муму даних ≥ анал≥тичних можливостей. Ѕ≥льш складний грунтуЇтьс¤ на детальних даних ≥, ¤к правило, враховуЇ специф≥чн≥ особливост≥ крањн≥. Ќайб≥льш високий р≥вень звичайно маЇ на уваз≥ детал≥зац≥ю даних до р≥вн¤ п≥дприЇмств ≥ пр¤м≥ вим≥ри викид≥в б≥льшост≥ газ≥в. Ќаприклад, при виробництв≥ енерг≥њ та тепла (головному джерел≥ викид≥в ѕ√): перший р≥вень - балансовий розрахунок за даними про загальне споживанн¤ основних вид≥в палива в крањн≥ (област≥). ƒругий р≥вень - розрахунок викид≥в по категор≥¤м джерел, у даному випадку маЇтьс¤ на уваз≥ розрахунок на баз≥ даних про споживанн¤ палив у р≥зних галуз¤х ≥ секторах економ≥чноњ д≥¤льност≥. “рет≥й р≥вень - конкретн≥ дан≥ по п≥дприЇмствах, в≥н звичайно реал≥зуЇтьс¤ т≥льки дл¤ обмеженого р¤ду найб≥льших об'Їкт≥в. ” самому загальному вид≥ обл≥к будуЇтьс¤ за схемою: (дан≥ про ¤ку-небудь д≥¤льн≥сть, наприклад, про спалюванн¤ палива) х (перерахунков≥ коеф≥ц≥Їнти) = викиди ” методиц≥ маЇтьс¤ наб≥р перерахункових коеф≥ц≥Їнт≥в викид≥в дл¤ вс≥х розрахунк≥в. ÷≥ коеф≥ц≥Їнти ≥нод≥ в≥дбивають специф≥ку того чи ≥ншого рег≥ону, типу палива, виробничого процесу ≥ т.д., а ≥нод≥ це просто де¤к≥ середньо св≥тов≥ значенн¤. ¬икористанн¤ пропонованих значень Ї обов'¤зковим, ¤кщо в крањни немаЇ результат≥в своњх власних вим≥р≥в в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в. “обто, ¤кщо та чи ≥нша крањна не згодна з ¤ким-небудь коеф≥ц≥Їнтом чи параметром, формулою м≥жнародноњ методики, то вона може провести на в≥дпов≥дних п≥дприЇмствах (заводах ≥ т.д.) пр¤м≥ вим≥ри ≥ надал≥ використовувати в розрахунках отриман≥ результати. ћетодикою дозволено використанн¤ будь-¤кого р≥вн¤ ≥нвентаризац≥њ , так само ¤к ≥ використанн¤ р≥зних р≥вн≥в дл¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥ ≥ т.д. « ≥ншого боку, маЇтьс¤ строга вимога: використанн¤ стандартних табличних форм - –обочих аркуш≥в. ÷е не заборон¤Ї при необх≥дност≥ використовувати ¤к≥-небудь додатков≥ дан≥ чи таблиц≥, вводити в стандартн≥ форми додатков≥ р¤дки чи стовпц≥. ќднак стандартн≥ таблиц≥, ¤к на паперовому нос≥њ, так ≥ в електронному вид≥ повинн≥ обов' ¤зково використовуватис¤ ≥ представл¤тис¤ в —екретар≥ат – « . ƒл¤ цього маЇтьс¤ електронна верс≥¤ таблиць у формат≥ , а також таблиц≥ (робоч≥ аркуш≥) ≥ в≥дпов≥дне програмне забезпеченн¤ дл¤ проведенн¤ розрахунк≥в у формат≥ Excel 5.0. ”крањнська ≤нструкц≥¤ «агальна побудова ≥нструкц≥њ ƒо украњнськоњ ≥нструкц≥њ над≥йшло т≥льки те, що актуально дл¤ ”крањни. –¤д джерел парникових газ≥в у принцип≥ маютьс¤ в ”крањн≥, але зовс≥м не актуальн≥ дл¤ гн≥тючоњ б≥льшост≥ рег≥он≥в (наприклад, рисов≥ полючи). “ак≥ джерела не розгл¤даютьс¤ в кур≥вництв≥, але у в≥дпов≥дних м≥сц¤х на них маютьс¤ посиланн¤. ƒане кер≥вництво фактично м≥стить чотири модул≥. ћодуль 1: ≈нергетика. ћодуль 2: ≤ндустр≥альн≥ процеси. ћодуль 3: ¬икористанн¤ розчинник≥в ≥ ≥ншоњ продукц≥њ (дуже невеликий модуль). ћодель 4: —≥льське господарство. ћодуль 5: «м≥на землекористуванн¤ ≥ л≥сове господарство (модуль поки в≥дсутн≥й). ћодуль 6: ¬≥дходи. Ќа жаль, ≥нструкц≥¤ поки не м≥стить у соб≥ модуль з розрахунку джерел ≥ сток≥в парникових газ≥в у л≥сах ≥ при зм≥н≥ в землекористуванн≥. ÷е обумовлено тим, що однойменний модуль м≥жнародноњ методики в даний час допрацьовуЇтьс¤. олишн¤ верс≥¤ визнана потребуючоњ переробки у св≥тл≥ останн≥х р≥шень – « ≥ прийн¤тт¤ ≥отського ѕротоколу, де де¤к≥ л≥сов≥ ≥ л≥согосподарськ≥ терм≥ни можуть трактуватис¤ трохи ≥накше, чим колись. як т≥льки нова верс≥¤ буде затверджена ћ√≈« (спец≥альна допов≥дь зараз знаходитьс¤ в стад≥њ п≥дготовки ≥ повинна бути представлена – « у 2000 роц≥), њњ перероблений ≥ адаптований до украњнських умов текст буде включений у в≥дпов≥дний модуль ц≥Їњ ≥нструкц≥њ. «а додатковою ≥нформац≥Їю щодо цього розд≥лу варто звертатис¤ в центральну групу по нац≥ональноњ ≥нвентаризац≥њ викид≥в парникових газ≥в. ожний з модул≥в м≥стить т≥ чи ≥нш≥ розд≥ли, що охоплюють визначен≥ категор≥њ джерел викид≥в парникових газ≥в. ” р¤д≥ випадк≥в под≥л ведетьс¤ по газам (наприклад, викиди —ќ2 , метану ≥ т.д.). ожний з розд≥л≥в починаЇтьс¤ з короткого введенн¤, де звичайно викладаютьс¤ ф≥зичн≥ ≥ технолог≥чн≥ причини викид≥в, в≥дзначаютьс¤ найб≥льш важлив≥ залежност≥ ≥ процеси. ƒал≥ випливаЇ п≥дрозд≥л ƒжерела даних , де говоритьс¤ про можлив≥ шл¤хи одержанн¤ базовоњ ≥нформац≥њ дл¤ розрахунку викид≥в у вашому рег≥он≥ (¤к правило, ц≥ п≥дрозд≥ли були написан≥ заново, тобто докор≥нно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д аналог≥чних п≥дрозд≥л≥в м≥жнародноњ методики). ѕ≥сл¤ цього викладаЇтьс¤ покрокова методика розрахунк≥в ≥ заповненн¤ –обочих аркуш≥в. ќск≥льки –обоч≥ аркуш≥ зроблен≥ ¤к би ун≥версальними дл¤ вс≥х крањн, то дл¤ будь-¤коњ конкретноњ крањни, ≥ тим б≥льш окремого рег≥ону дуже велика к≥льк≥сть р¤дк≥в (р¤дки звичайно ¤вл¤ють собою види використовуваного палива, види домашн≥х тварин, види промисловоњ продукц≥њ ≥ т.д.) залишитьс¤ незаповненими (тобто, ¤к правило, вам доведетьс¤ заповнювати т≥льки 10-20% –обочих аркуш≥в). ћ≥жнародна методика розрахована на њњ використанн¤ людьми без фаховоњ осв≥ти, тому там прид≥л¤Їтьс¤ дуже багато уваги правильному використанню розм≥рност≥ даних (наприклад: тис¤ч≥ тон, к≥лограми, куб≥чн≥ метри) ≥ акуратному перерахуванню з одних одиниць в ≥нш≥, перерахуванню з тон — (вуглецю) у тони —ќ ≥ т.д. ”с≥ п≥дсумков≥ дан≥ виражаютьс¤ в √игаграмах (ц≥Їњ т≥Їњ ж саме, що тис¤ч≥ тон) викиду того чи ≥ншого газу. ўоб виключити можлив≥ помилки, в украњнськ≥й верс≥њ ≥нструкц≥њ було вир≥шено зберегти наст≥льки ж докладний п≥дх≥д до перерахованого вище моментам. “ому звичайно в –обочих аркушах маютьс¤ спец≥альн≥ стовпц≥, а в методиц≥ спец≥альн≥ розрахунков≥ кроки по приведенню до даних до визначноњ розм≥рност≥. ќр≥Їнтац≥¤ на ≥отський протокол ” принцип≥ ер≥вн≥ принципи ћ√≈« призначен≥ дл¤ одержанн¤ ≥ представленн¤ даних нац≥ональних ≥нвентаризац≥й будь-¤ких антропогенних викид≥в ≥ сток≥в парникових газ≥в. ” ц≥лому терм≥н антропогенний в≥дноситьс¤ до ус≥х викид≥в ≥ сток≥в, що Ї пр¤мим насл≥дком людськоњ д≥¤льност≥, чи ¤к≥ Ї результатом впливу людськоњ д≥¤льност≥ на природн≥ процеси. ористувач≥ можуть включати у своњ ≥нвентаризац≥њ будь-¤к≥ джерела ≥ стоки, обумовлен≥ людською д≥¤льн≥стю, що можуть бути ч≥тко документован≥ ≥ виражен≥ чисельно. “обто м≥жнародна методика Ї в≥дкритою . « ≥ншого боку, викладен≥ вище в ѕередмов≥, руш≥йн≥ сили зниженн¤ викид≥в, м≥жнародних зобов'¤зань ≥ зв≥тност≥ замикаютьс¤ на ≥отський ѕротокол. « ц≥Їњ причини вс≥ пр¤м≥ чи непр¤м≥ джерела викид≥в в≥дразу п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на дв≥ нер≥вн≥ частини. ƒо основних джерел можна в≥днести т≥, що п≥дпадають п≥д ≥отський протокол, а до ≥нших звичайно в≥днос¤ть слабко вивчен≥, сильно невизначен≥ джерела, де антропогенну складову дуже важко вичленувати з комплексу природних процес≥в (наприклад, питанн¤ таненн¤ в≥чноњ мерзлоти, торфоутворенн¤ ≥ т.д.). ѕор¤д з цим обмеженн¤м, ≥отський протокол охоплюЇ т≥льки 6 газ≥в (груп газ≥в) пр¤моњ парниковоњ д≥њ (—ќ2 , —Ќ4 , N2O, HPCs, PFCs, SF6) ≥ не охоплюЇ газ≥в непр¤моњ д≥њ (SO2 та ≥н.). ¬арто пом≥тити, що на в≥дм≥ну в≥д газ≥в пр¤моњ парниковоњ д≥њ, викиди газ≥в непр¤моњ д≥њ звичайно вже регулюютьс¤ тими чи ≥ншими угодами чи правилами. « огл¤ду на зазначен≥ вище причини, було вир≥шено розгл¤дати т≥льки т≥ гази ≥ типи джерел, що п≥дпадають п≥д ≥отський протокол. ќсобливост≥ ≥нструкц≥њ - —палюванн¤ викопного палива ¬арто окремо зупинитис¤ на першому розд≥л≥ модул¤ ≈нергетика , де робитьс¤ оц≥нка викид≥в при спалюванн≥ викопного палива. ÷ей модуль даЇ б≥льш трьох чвертей ус≥х викид≥в, тому на його особливост¤х потр≥бно зупинитис¤ б≥льш докладно. «а аналог≥Їю з м≥жнародною методикою тут маЇтьс¤ два р≥вн≥ чи кола ≥нвентаризац≥њ: 1) загальний п≥драхунок, називаний Ѕазовим п≥дходом, де розрахунок ведетьс¤ по статистичним даним про витрату палива у вашому рег≥он≥ ≥ 2) б≥льш детальний розрахунок по сум≥ окремих джерел. Ѕ≥льш детально особливост≥ розрахунк≥в обговорюютьс¤ у введенн≥ до першого модул¤. ¬икиди —ќ2 в≥д спалюванн¤ дров виключаютьс¤ з загальноњ картини ем≥с≥њ (однак враховуютьс¤ супутн≥ спалюванню дров викиди метану ≥ закису азоту). “аке обмеженн¤ грунтуЇтьс¤ на припущенн≥ про ст≥йкий характер росту деревини - ск≥льки споживаЇтьс¤, ст≥льки ≥ виростаЇ. ¬≥дпов≥дний викид —ќ2 приводитьс¤ т≥льки ¤к додаткова ≥нформац≥¤. ≤мов≥рно, що це буде зм≥нено в м≥ру розробки модул¤ 5. ѕри рег≥ональн≥й ≥нвентаризац≥њ, рекомендуЇтьс¤ враховувати надрег≥ональну орган≥зац≥ю зал≥зниць ≥, ≥мов≥рно, ав≥ал≥н≥й. “обто рекомендуЇтьс¤ прив'¤зувати викиди таких п≥дприЇмств (наприклад, зал≥зниць) у м≥сцев≥ розташуванн¤ њх штаб квартир. якщо згадати основ≥ задачи ≥нвентаризац≥њ, викладен≥ в ѕередмов≥, то такий п≥дх≥д вигл¤даЇ найб≥льш лог≥чним: ≥нвентаризац≥¤ повинна бути географ≥чно синхрон≥зована з можливими заходами дл¤ зниженн¤ викид≥в, проектами, угодами на продажу квот ≥ т.д., а так≥ д≥њ напевно будуть прив'¤зан≥ саме до штаб квартир. ќбл≥к викид≥в на транспорт≥ ¬икиди, зв'¤зан≥ з паливом, проданим судам чи л≥такам, що Ї м≥жнародними транспортними засобами, наск≥льки можливо не включаютьс¤ в п≥дсумков≥ оц≥нки ≥ допов≥даютьс¤ окремо (¤к на рег≥ональному, так ≥ на нац≥ональному р≥вн≥). ¬икиди в≥д дорожн≥х транспортних засоб≥в в≥днос¤тьс¤ до того рег≥ону, де вони були заправлен≥ паливом. ѕередбачаЇтьс¤, що виникаюча при цьому помилка не буде ≥стотна дл¤ вс≥Їњ нац≥ональноњ ≥нвентаризац≥њ. √еограф≥чна прив'¤зка викид≥в ¬≥дпов≥дно до принципу нац≥ональноњ прив'¤зки викид≥в, методолог≥¤ ћ√≈« , так само ¤к ≥ њњ рос≥йськ≥ верс≥њ, враховуЇ весь обс¤г парникових газ≥в в≥д спалюванн¤ використовуваного палива ¤к викид т≥й крањни чи рег≥ону, на територ≥њ ¤кого це в≥дбулос¤. ћетодолог≥¤ ћ√≈« дл¤ вуглецю, що м≥ститьс¤ в непаливних продуктах, виготовлених з палива (пластмас, б≥туму, мастильних матер≥ал≥в ≥ т.д.), передбачаЇ обл≥к викид≥в при чи використанн≥, чи розкладанн≥ таких продукт≥в. ќднак, ц≥ викиди також прив'¤зуютьс¤ чи до крањни, чи до рег≥ону, де так≥ продукти були виготовлен≥ (нав≥ть ¤кщо пот≥м вони були продан≥ в ≥нший рег≥он на експорт). ѕередбачаЇтьс¤, що помилка, внесена таким спрощенн¤м, невелика, однак це питанн¤ приоритетне дл¤ майбутньоњ роботи. ¬икиди в≥д чи спалюванн¤, чи розкладанн¤ деревини (≥ продукт≥в з деревини) передбачаютьс¤, що в≥дбуваютьс¤ на територ≥њ того рег≥ону (крањни), де вона була заготовлен≥ й у той р≥к, коли це в≥дбулос¤. “ак робитьс¤, оск≥льки було вир≥шено, що зараз найб≥льш працездатним п≥дходом до оц≥нки ем≥с≥њ ≥ сток≥в —ќ2 у л≥сах Ї п≥драхунок зм≥н запас≥в вуглецю в б≥омас≥ л≥сових ≥ ≥нших деревостоњв. Ќайпрост≥шим припущенн¤м Ї те, що ус¤ вивезена з л≥су деревина перетворитьс¤ в ем≥с≥ю —ќ2 там, де вона була заготовлена ≥ той р≥к, коли це в≥дбулос¤. ’оча використовуваний у ер≥вництв≥ п≥дх≥д у принцип≥ дозвол¤Ї врахувати експорт ≥ ≥мпорт продукц≥њ, що м≥стить вуглець, що в≥дпов≥даЇ методолог≥њ поки немаЇ. ѓњ розробка безумовно представл¤Їтьс¤ пр≥оритетною дл¤ майбутньоњ роботи. ќсредненн¤ ≥ невизначен≥сть даних ƒан≥, що маютьс¤ дл¤ оц≥нки викид≥в парникових газ≥в в≥д спалюванн¤ палива, у ц≥лому мають кращу точн≥сть, чим в≥дпов≥дн≥ дан≥ про викиди ≥ стоки на с≥льськогосподарських земл¤х, при зм≥н≥ землекористуванн¤ й у л≥совому господарств≥. ер≥вн≥ принципи ћ√≈« дл¤ б≥льшост≥ категор≥й джерел ≥ сток≥в вимагають картину викид≥в за один р≥к, однак у р¤д≥ випадк≥в допускаЇтьс¤ осредненн¤ за три роки (з базовим роком ≥нвентаризац≥њ посередин≥): дл¤ с≥льськогосподарських земель, при зм≥н≥ землекористуванн¤ й у л≥совому господарств≥. ѕри чьому розум≥Їтьс¤, що викиди ≥ стоки парникових газ≥в при зм≥нах у землекористуванн≥ й у л≥совому господарств≥ можуть продовжуватис¤ багато рок≥в п≥сл¤ того, ¤к буде почата та чи ≥нша д≥¤льн≥сть. Ѕагато категор≥й джерел ≥ сток≥в парникових газ≥в можуть бути оц≥нен≥ т≥льки з великим д≥апазоном невизначеност≥. “обто у р¤д≥ випадк≥в ви будете мати д≥апазон величин, а не одне значенн¤. ќск≥льки м≥жнародна методика вимагаЇ представленн¤ т≥льки одного значенн¤ дл¤ кожного газу ≥ по кожн≥й категор≥њ джерел (це спрощенн¤ маЇ на мет≥ дати можлив≥сть зробити комп≥л¤ц≥ю даних, пор≥вн¤нн¤ й оц≥нку на наднац≥ональному р≥вн≥), те в≥д вас потр≥бно представленн¤ одн≥Їњ крапковоњ оц≥нки, але при цьому варто додатково вказати ≥ д≥апазон невизначеност≥. ћ≥жнародна процедура представленн¤ ≥нформац≥њ про ступ≥нь невизначеност≥ даних зараз обговорюЇтьс¤ ≥ вже маЇтьс¤ новий формат представленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ, що маЇ спец≥альн≥ стовпц≥ дл¤ внесенн¤ даних про невизначен≥сть. ¬ м≥ру доробки украњнськоњ ≥нструкц≥њ та нагромадженн¤ досв≥ду ≥нвентаризац≥њ викид≥в парникових газ≥в у наш≥й крањн≥, передбачаЇтьс¤ включенн¤ в кер≥вництво спец≥альних блок≥в по оц≥нц≥ невизначеност≥. 1. ≈нергетика 1.1.¬веденн¤ ћетодика розрахунку ем≥с≥њ парникових газ≥в в енергетику п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на дв≥ частини: –озрахунок викид≥в в≥д спалюванн¤ палива; ќц≥нка виток≥в метану при д≥¤льност≥, зв'¤заноњ з газом, нафтою ≥ вуг≥лл¤м. ожна з частин практично незалежна друг в≥д друга, у кожн≥й маютьс¤ своњ робоч≥ аркуш≥ дл¤ занесенн¤ даних ≥ розрахунк≥в. ќб'Їднанн¤ результат≥в двох частин в≥дбуваЇтьс¤ на заключному етап≥ ≥нвентаризац≥њ при заповненн≥ зведених таблиць ус≥х викид≥в парникових газ≥в у крањн≥ в ц≥лому. ÷¤ обставина може бути врахована при плануванн≥ роб≥т з ≥нвентаризац≥њ, наприклад, спочатку може бути зроблена ≥нвентаризац≥¤ викид≥в в≥д спалюванн¤ палива (додаЇ в ”крањн≥ пор¤дку 98% викид≥в —ќ2 ≥ близько 80% ус≥х викид≥в парникових газ≥в у —ќ2 екв≥валент≥), а т≥льки пот≥м почата ≥нвентаризац≥¤ виток≥в метану. –озрахунок викид≥в в≥д спалюванн¤ палива. ƒана частина у свою чергу п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на два розд≥ли: викиди —ќ2 ; викиди ≥нших, кр≥м —ќ2, газ≥в. ¬ енергетику викиди —ќ2 багаторазово (у 100 ≥ б≥льш раз)перевищують викиди ≥нших газ≥в, тому в розд≥л≥ 1.3 робитьс¤ лише наближена оц≥нка, що фактично зводитьс¤ до множенн¤ показник≥в витрат палива на т≥ чи ≥нш≥ коеф≥ц≥Їнти. –озрахунок виток≥в метану. ÷¤ частина також п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на дв≥ складов≥: викиди метану при видобутку ≥ переробц≥ вуг≥лл¤; викиди метану при д≥¤льност≥, зв'¤заноњ з нафтою ≥ газом. “ут враховуютьс¤ ¤к авар≥йн≥ ≥ неавар≥йн≥ непередбачен≥ викиди, так ≥ витоки (викиди) при ремонт≥ й обслуговуванн≥ устаткуванн¤. ќбидва ц≥ розрахунка практично однаково ≥стотн≥ по своЇму внеску у загальний викид. ¬они незалежн≥ друг в≥д друга, що дозвол¤Ї планувати посл≥довне проведенн¤ розрахунк≥в ≥ вим≥р≥в викид≥в по двох п≥дрозд≥лах. —палюванн¤ палива 1.2.≈м≥с≥њ —ќ2 ¬икиди —ќ2 при спалюванн≥ палива - дом≥нуюче джерело парникових газ≥в в ”крањн≥, тому повинн≥ розгл¤датис¤ максимально докладно. ¬≥дпов≥дно до м≥жнародноњ методики тут пропонуЇтьс¤ два р≥вн≥ розгл¤ду: –озрахунок викид≥в за даними про валове спалюванн¤ р≥зних вид≥в палива - так називаний Ѕазовий п≥дх≥д. –озрахунок викид≥в по категор≥¤м джерел, де окремо розгл¤даЇтьс¤ спалюванн¤ палива в р≥зних секторах економ≥ки. Ќа рег≥ональному р≥вн≥ в ”крањн≥ доц≥льне вид≥ленн¤, насамперед, сектор≥в: ≈нергетика у вузькому зм≥ст≥ цього слова, тобто виробництво ≥ передача енерг≥њ ≥ тепла; ¬иробництво електричноњ ≥ тепловоњ енерг≥њ п≥дприЇмствами, що не в≥днос¤тьс¤ до енергетичноњ галуз≥; “ранспорт: автомоб≥льний, пов≥тр¤ний, вод¤ний, зал≥зничний ≥ трубопров≥дний; омунальне-побутове господарство, включаючи централ≥зован≥ системи теплопостачанн¤ ≥ приватний житловий сектор ≤нш≥ сектори (у залежност≥ в≥д структури економ≥ки рег≥ону). –озрахунок по Ѕазовому п≥дход≥, безумовно, набагато прост≥ше ≥ вимагаЇ набагато менше даних, чим розрахунок по категор≥¤м джерел, де окремо розгл¤даЇтьс¤ спалюванн¤ палива в р≥зних секторах економ≥ки. ƒл¤ Ѕазового п≥дходу повинно бути досить даних, що маютьс¤ в рег≥ональному ƒержком≥тет≥ по статистиц≥, у той час ¤к дл¤ розрахунку по категор≥¤м джерел необх≥дний зб≥р даних щонайменше на р≥вн≥ найб≥льших п≥дприЇмств рег≥ону. « ≥ншого боку, т≥льки розрахунок по категор≥¤м джерел з вид≥ленн¤м внеску найб≥льших джерел викид≥в (п≥дприЇмств) дозволить вам вийти на р≥вень, що вимагаЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льних м≥жнародних проект≥в по зниженню викид≥в (проект≥в сп≥льного зд≥йсненн¤) чи участ≥ в торг≥вл≥ квотами в т≥й чи ≥нш≥й форм≥. —л≥д зазначити ще один недол≥к Ѕазового п≥дходу: при розрахунку викид≥в на рег≥ональному р≥вн≥ приходитьс¤ вважати, що все паливо, продане в рег≥он≥ в роздр≥бн≥й мереж≥ чи продане др≥бним посередницьким ф≥рмам, там же ≥ спалюЇтьс¤, що, строго говор¤чи, нев≥рно. Ќезважаючи на ц≥ недол≥ки, використанн¤ Ѕазового п≥дходу представл¤Їтьс¤ необх≥дним. ÷е пов '¤зане з тим, що розгл¤д по категор≥¤м джерел н≥коли не дасть повну оц≥нку загального обс¤гу спаленого палива (наприклад, через неможлив≥сть врахувати внесок др≥бних ≥ приватних споживач≥в, дл¤ ¤ких не потр≥бно ≥ практично неможливо ввести заповненн¤ в≥дпов≥дних статистичних форм). ќтримана по категор≥¤м джерел сумарна цифра практично завжди буде трохи менше валовоњ витрати палива. “ака ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ й у розвинутих крањнах з добре налагодженою системою обл≥ку викид≥в парникових газ≥в. ¬иходом з положенн¤ Ї р≥вноб≥жне використанн¤ обох п≥дход≥в, при цьому дан≥ Ѕазового п≥дходу використовуютьс¤ дл¤ загальних оц≥нок, а б≥ль точн≥ ≥ детальн≥ цифри, отриман≥ по категор≥¤м джерел, використовуютьс¤ дл¤ плануванн¤ заход≥в дл¤ зниженн¤ викид≥в, орган≥зац≥њ проект≥в сп≥льного зд≥йсненн¤ ≥ т.д. “ому нижче пропонуЇтьс¤ спочатку зробити наближену оц≥нку викид≥в по Ѕазовому п≥дход≥, а пот≥м провести розрахунки по категор≥¤м джерел. 1.2 ј. Ѕазовий п≥дх≥д ¬веденн¤ ¬ основ≥ розрахунку лежить наступна формула дл¤ оц≥нки витрати палива в рег≥он≥: ‘актична витрата палива = видобуток у рег≥он≥ + вв≥з у рег≥он - вив≥з з рег≥ону -м≥жнародний бункер -зм≥на запас≥в палива в рег≥он≥ з двома наступними виправленн¤ми: виправленн¤ на використанн¤ частини палива ¤к сировину (виробництво б≥туму, мастильних матер≥ал≥в та ≥н.), при ¤кому сировина вуглеводн≥в не спалюЇтьс¤, а на¤вний у ньому вуглець консервуЇтьс¤ в зроблен≥й продукц≥њ чи в≥дходах. “акий вуглець називаЇтьс¤ накопиченим ≥ виключаЇтьс¤ з розрахунк≥в. ƒл¤ оц≥нки накопиченого вуглецю вимагаютьс¤ дан≥ по використанню палива по видам д≥¤льност≥, де паливо використовуЇтьс¤, ¤к сировина. якщо мова йде про виробництво б≥туму чи асфальту ( довготривалоњ продукц≥њ), то, безумовно, весь вуглець у них над≥йно законсервований. ќднак, ¤кщо мова йде про мастильн≥ матер≥али, то вони в≥дносно швидко розкладаютьс¤ ≥ лише частину (прийн¤то вважати, що 50%) вуглецю реально консервуЇтьс¤. виправленн¤ на неповне згор¤нн¤ палива. ѕри обл≥ку постачань палива важливо проводити розходженн¤ м≥ж первинними видами палива (тобто видами палива, що ≥снують у природ≥, такими ¤к вуг≥лл¤, сира нафта, природний газ) ≥ вторинними видами палива чи паливними продуктами, такими ¤к бензин ≥ мастильн≥ матер≥али, одержуван≥ з первинних вид≥в палива. ¬иробництво вторинних вид≥в палива в основних розрахунках варто ≥гнорувати, оск≥льки вуглець, що м≥ститьс¤ в них, уже був врахований у постачанн¤х первинних вид≥в палива, з ¤ких вони були отриман≥. ќднак дл¤ коректуванн¤ перерахуванн¤ даних на вуглець, накопичений у цих продуктах, необх≥дна ≥нформац≥¤ про виробництво де¤ких вид≥в вторинного палива. ¬арто також пом≥тити, що м≥жнародне бункерне паливо ≥ паливо з б≥омаси не включаютьс¤ в загальну зв≥тн≥сть викид≥в —ќ2. ћетодика призиваЇ робити розрахунки таких викид≥в, але представл¤ти њх т≥льки ¤к додаткову ≥нформац≥ю, що не входить у зв≥тн≥сть по сумарних ем≥с≥¤х. “ака ситуац≥¤ викликана тим, що крањни-сторони онвенц≥њ про зм≥ну кл≥мату не змогли д≥йти згоди по тому, ¤ка крањна Ї в≥дпов≥дальною за викид в≥д спалюванн¤ бункерного палива (власник судна, власник прапора судна, крањн≥, що продала паливо, ≥ т.д.). ” результат≥, м≥жнародне бункерне паливо не приписуЇтьс¤ н≥ до ¤коњ крањни ≥ вважаЇтьс¤ де¤ким наднац≥ональним джерелом. ¬икид —ќ2 в≥д палива з б≥омаси врахований у главах, присв¤чених с≥льському ≥ л≥совому господарству. ѕередбачаЇтьс¤, що ус≥ вивезен≥ з л≥су дрова - це негайний викид —ќ2 , що дор≥внюЇ зм≥сту в дровах вуглецю, а вс¤ с≥льськогосподарська й ≥нша б≥омаса - це результат њњ попереднього зр≥сту ≥ поглинанн¤ з атмосфери т≥Їњ ж к≥лькост≥ —ќ2 , ¤к ≥ при спалюванн≥ б≥опалива. ¬ывоз строительного мусора переработка. ¬ывоз строительного мусора состоит частей. ¬озобновл¤емые источники энергии. ќлонецка¤ теплостанци¤ на биотоп. Ѕлочна¤ градирн¤ нового поколени. ак боротьс¤ с экологическим спи. —. √лавна¤ страница -> ѕереработка мусора  |
