|
| |
|
Главная страница -> Переработка мусора
Кияни вчаться берегти тепло. Вывоз мусора. Переработка мусора. Вывоз отходов. СтроительствоГ. Киселева Нынешней зимой теплосеть Ново-Ленинского района Иркутска работала по обновленной схеме с использованием самой современной в Сибири энергосберегающей техники и технологии. Внедрили ее ученые Института систем энергетики им. Мелентьева СО РАН совместно со шведскими коллегами, специалистами АО Иркутский энергетический центр при поддержке муниципального предприятия Иркутсктеплоэнерго . Результаты превзошли самые лучшие ожидания инициаторов проекта. Год работы обновленной системы показал, что можно экономить до 20% тепловой мощности, на 27% снизить потребление тепла, на 13% -- потребление горячей воды, на 39% -- расходы воды на подпитку. А началось все в 1995 году, когда по программе ТАСИС сотрудники ИСЭМ совместно с практиками начали разработку программы энергосбережения Иркутской области и пришли к выводу, что в теплоснабжении необходимо менять старые технологии на современные, более экономичные. Собственно, сама идея необходимости внедрения энерго- и теплосберегающих технологий витала в стенах института всегда, разработок было достаточно, но нужен был спрос на практическую реализацию. Как известно, в последние годы интерес ко всякого рода сбережениям повысился. А наибольший эффект от применения энергосберегающих технологий можно получить именно в системах теплоснабжения. Наработанные годами методики воплотили в конкретный проект реконструкции системы теплоснабжения Иркутска, сделали технико-экономическое обоснование и стали искать инвестиции для реализации задуманного. Конечно, это было самым трудным. Естественно городской бюджет средств выделить не мог, но, надо отдать должное руководителям города -- они не только по достоинству оценили перспективность проекта, но и рекомендовали его для участия в конкурсе на предоставление кредитов Всемирного банка. Из 110 городов России, представивших такие проекты, только шесть получили право на кредитование и среди них - Иркутск. Поддержал идею и российский банк, тоже выделив кредиты. Первым объектом реконструкции выбрали Ново-Ленинские теплосети И началось поэтапное обновление тепловой системы, установка закупленного импортного оборудования, регулирование, определение индивидуального режима потребления, обучение технического персонала и т.д. Проблем было много. Строительный и монтажный брак при возведении зданий, некачественная вода, забивающая стояки и радиаторы, холодные подъезды, совершенно неподготовленные к зиме квартиры -- все, порою самые неожиданные, огрехи проявили себя во всей красе. Но главный вопрос был не технологического, а психологического характера. Не привыкли наши люди к экономии тепла и воды: им температуру под 25 градусов подавай и вдоволь горячей воды в 90 градусов. И попробуй убеди, что весь мир комфортно себя чувствует в квартирах при 19-градусной температуре, что и СниП предусмотрено. Как только наступили морозы -- посыпались жалобы, развернулась дискуссия в газетах - нужны ли нам заграничные счетчики для наших килокалорий . В течение года приходилось несколько раз регулировать системы, поскольку каждый дом имел индивидуальные характеристики. Получали огромное количество различных данных, но удавалось все их успешно перерабатывать, и результаты закладывать в автоматические системы слежения. Блочные тепловые пункты, установленные на входах зданий, вели строгий контроль, учет и регулирование. Надо сказать, что каждый такой блок включает до 80 различных элементов -- теплосчетчики, системы управления, теплообменники и многое другое и представляет собой универсальный автоматический комплекс. Оборудование, изготовленное в разных странах, удачно вписывалась в общую технологическую линию, разработанную в основном авторами проекта. Конечно, не сразу и непросто принял новшество технический персонал теплосети - значительно прибавилось, особенно на первых порах, хлопот. И этот барьер удалось преодолеть. Привыкли люди к новой технике, оценили ее. Сегодня уже можно сказать, что поставлено определенная точка в этой эпопее завоевания доверия людей, на практике доказана экономичность и перспективность новой технологии. Новоленинцы, в штыки принявшие новшество, теперь даже гордятся тем, что у них единственная в Сибири система, отвечающая самым современных требованиям. А ученые, столько сил положившие на воплощение своих идей в реальный проект, продолжают творческую работу. Эксперимент дал много совершенно новых фактических данных (в частности, они дополнили недавно завершенную программу энергосбережения региона), обозначил новые задачи, которые решить еще предстоит.
Україна, Київ - Вперше опубліковано в липні 2006 року - Донедавна з усіх вимірювальних приладів, що використовуються в побуті, українці знали лише один – електролічильники. Про обладнання, яке вимірює витрати води, як гарячої, так і холодної, газу, тепла мова навіть і не йшла. Сталося це з однієї причини: за радянської доби енергоносії коштували так дешево, що відпадала потреба контролювати їх використання. Відколи Україна почала входити у ринок і зазнала різкого зростання цін на енергоносії, актуальною стала потреба докорінно змінити суспільну свідомість щодо енергозбереження. Зважаючи на низький рівень життя населення, вже не було змоги й надалі підвищувати тарифи на комунальні послуги. Понад усе потребу в енергозбереженні відчували адміністративні та громадські установи, в тому числі – школи, лікарні, дитячі садки тощо, в яких контроль за споживанням тепла та води був практично відсутнім. The ерша серйозна спроба вирішити зазначені проблем була здійснена у Києві. Її реалізація стала можливою завдяки Світовому банку, який впродовж п’яти років – від серпня 2000-го до липня 2005-го впроваджував проект “Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва”. ( ). На партнерських засадах участь у ньому взяли також Київська міська державна адміністрація (КМДА), шведська агенція міжнародної допомоги SIDA. Цінність проекту полягала в тому, що його цілі та завдання узгоджувалися з тими, що визначалися Державною комплексною програмою енергозбереження, розробленою у 1996 році українським урядом Основною метою проекту було поліпшення рівня енергозбереження через технічні вдосконалення та раціональну політику тарифів на послуги теплопостачання. Заразом він мав спонукати розвиток місцевого ринку енергозбереження та суміжної індустрії послуг, яка в Україні на той час тільки-но зароджувалася. Проект енергозбереження охопив 1302 об`єкта у місті Києві Проект охопив своєю діяльністю 1302 столичні об’єкти, включаючи медичні, культурні та освітні заклади, загальною площею понад 5 млн. кв. метрів, які перебували у власності КМДА. За час його роботи всі вони була обладнані лічильниками теплової енергії, а переважна більшість (1173) – ще й новими тепловими підстанціями. В багатьох адміністративних та громадських будівлях також були замінені радіатори, встановлені нові рефлектори, ущільнювачі, а в окремих випадках справа дійшла і до замін вікон. З метою раціонального використання гарячої та холодної води у багатьох медичних закладах було змонтовано сучасні душові пристрої. Здебільшого це стосувалося пологових будинків та лікарень загального профілю. З такою ініціативою виступила КМДА, і вона була підтримана Світовим банком. Всього на час завершення проекту було встановлено 3727 комплектів сучасних пристроїв для душових кімнат. Економія тепла сягне 26% у 2006 році Ефективність впровадження проекту засвідчує той факт, що вже на кінець 2004 року енергозбереження в адміністративних та громадських будівлях становило близько 17% по відношенню до 2000 року. Очікується, що з 2006 року економія тепла сягне приблизно 26%. Діяльність проекту суттєво вплинула на формування в столиці та поза її межами ринку енергозберігаючих послуг. На початковому етапі з проектом співпрацювали лічені українські компанії, що спеціалізувалися на енергозбереженні. З часом їх кількість суттєво зросла. Так, із 29 контрактів на постачання і монтаж засобів енергозбереження 27 виконувалися українськими компаніями. Крім того, технічні перевірки та розробки здійснювалися українськими фірмами та проектними інститутами, деякі з них були приватизовані під час реалізації проекту. Успішний досвід проекту енергозбереження може поширитись і у інших містах Важливим моментом була підтримка політики київської міської влади, спрямованої на здешевлення тарифів на комунальні послуги. Зокрема, пропонувалося якнайактивніше переходити на використання комунальними підприємствами природного газу навзамін дорогому мазуту. Це заразом поліпшувало й екологічну ситуацію в столиці, що також можна занести до активу проекту. Діяльність проекту не обмежилася співпрацею з владними інституціями Києва та міськими надавачами комунальних послуг. Він привернув увагу та інтерес широкої громадськості до питань енергозбереження і до розуміння їх ваги у формуванні конкурентноздатної національної економіки, реформуванні житлово-комунального господарства. Реальна загальна вартість проекту “Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва” перевищила 24 млн. доларів. Насправді вона мала б бути більшою. Завдяки високому рівню конкуренції, що склалася між підрядниками, вдалося суттєво здешевіти частину контрактів, фінансованих з позики Світового банку, відтак було зекономлено 2 млн. доларів. Успішність проекту визнають і фахівці, що мають справу з комунальною сферою та енергозбереженням. Вони впевнені, що накопичений у рамках проекту київський досвід вартий поширення й на інші українські міста. Вывоз мусора цена, стоимость, тариф. Стоимость работ по вывозу различных видов мусора будет зависеть как от объемов мусора, который требуется вывезти и выбранного способа вывоза, а также типа мусора, так и от расстояния между объектом, где требуется вывоз, и полигоном, где мусор утилизируется. Старые окна. Саммит земли сел на мель. Андрей ермолаев: "это корпоративная и политическая газовая война" "на украине нет газового кризиса. есть только корпоративная и политическая газовая война.... Из металлургов — в энергетики. Інструкція з моніторингу викидів парникових газів в україні на регіональному рівні. Главная страница -> Переработка мусора  |
